Постанова Одеський апеляційний суд № 523/16808/20

Номер провадження: 33/813/273/21 Номер справи місцевого суду: 523/16808/20 Головуючий у першій інстанції Позняк В. С. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.07.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Гірняк Л.А. За участю секретаря судового засідання Ющак А.Ю. Представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Старший лейтенант поліції (інспектор УПП в Одеській області) Кравцов М.О. розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скарго ОСОБА_2 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народженняу справі про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- В С Т А Н О В И В: ПРОЦЕДУРА: 25.10.2020 року поліцейським 2в. 6 р. 2 б. полку УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Фуднік О.О. у відношенні ОСОБА_4 складений протокол серії ДПР18 № 000925про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130КУпАП. З даного протоколу вбачається, що водій ОСОБА_5 , рухаючись по а/д «Київ-Одеса» 452 км, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в законному порядку за допомогою приладу марки «Drager» та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху". Відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП. Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130ч.1КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн. 25.01.2021року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 в якій він просить: - апеляційну скаргу на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року задовольнити; - скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021року; - закрити провадження у справіна підставі ч.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення або на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку зі скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН Заявник ОСОБА_5 зазначає, що оскаржена постанова є незаконною, необґрунтованою, винесеною судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки не відповідають обставинам справи.Зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставин справи. Зокрема заявник посилається на те, що судом: -матеріали справи не підтверджують його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку; - що в порушення положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України18 грудня 2018 року № 1026, УПП в Одеській області надало лише частину із всього відеозапису. З нього вбачається, що поліцейські пропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння на що я він відповів, а тому надана частина відеозапису не містить інформації про: керування ним транспортним засобом, процедури складання адміністративних матеріалів, та його чіткої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та не може бути використана як доказ його вини; -протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням законодавства та не може бути використаний як доказ його вини, так як не сформовано направлення на медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, не проінформував його застосування спеціального технічного засобу; -поліцейський не надав заявнику сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; -в протоколі не вірно зазначено час та дату зупинки; -свідки не ідентифіковані, відсутні документи, а їх пояснення не можуть бути використані, як доказ його вини; -відеозапис не може бути використаний у якості доказу вини в силу відсутності інформації про подію; -працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом та він продовжив їм керувати; -не відповів працівникам поліції на пропозицію пройти тест; -співробітниками поліції йому не роз`яснено права, обов`язки, не зазначені дії, які, на переконання працівника поліції, свідчили про його ухилення від огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що недоведеність його вини в силу ч.1 ст. 130 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Посилається на те, що з 01 липня 2020 року, правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП відносяться до кримінальних проступків, а норма КУпАП втратила чинність. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Матеріалами справи встановлено, що 09.11.2020 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч.1 ст. 130 КУпАП. З адміністративного протоколу серії ДПР18 № 000925вбачається, що ОСОБА_5 , рухаючись по а/д «Київ-Одеса» 452 км, керував автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в законному порядку за допомогою приладу марки «Drager» та в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху". З матеріалів справи вбачається, що при відібранні письмових пояснень свідків, зазначених в протоколі свідок ОСОБА_6 не ідентифікована (а.с.3). Допитаний в апеляційному суді старший лейтенант поліції (інспектор УПП в Одеській області) - ОСОБА_7 не зміг пояснити, який саме з двох свідків підписав письмові пояснення. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙЦНОГО СУДУ Заслухавши суддю, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши захисника ОСОБА_5 адвоката Білик В.С., старшого лейтенанта поліції Кравцова М.О. та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Мотивуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_5 , суд першої інстанції послався у постанові на те, що він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, так як в його діях наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, за якою це правопорушення кваліфікується як відмова від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного. Суд вважав доцільним застосувати до ОСОБА_5 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. З таким висновком апеляційний суд не може погодитись з наступних підстав. Відповідно до п 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами ч. 1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Частиною 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовогоколективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.251 КУпАП. доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З вимог п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. З матеріалів справи вбачається, що протокол складено в присутності ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Проте пояснення були відібрані лише від ОСОБА_8 . В матеріалах справи містяться письмові пояснення від неустановленої особи, оскільки інспектор ОСОБА_7 не зазначив від кого саме відібрані ці пояснення та не встановлено зазначену особу. В суді апеляційної інстанції інспектор Кравцов М.О. не зміг пояснити у кого саме він відібрав ці пояснення (а.с.3). За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що протокол складено в присутності одного свідка ОСОБА_8 , що є порушенням п.6 розділу ІІ вищезазначеної інструкції. Судом апеляційної інстанції оглянуто відеозапис з нагрудної відеокамери з якого вбачається, що ОСОБА_5 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а промовчав на запит інспектора поліції. Направлення ОСОБА_5 в заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в матеріалах справи відсутнє. Згідно частини 1 статті 254 КУпАП та пункту 1 Інструкції лише про вчинення адміністративного правопорушення уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення. Судді районного суду при розгляді даної адміністративної справи необхідно було враховувати, що структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об`єкт правопорушення, об`єктивну сторону, суб`єкт правопорушення і суб`єктивну сторону складу правопорушення. Саме зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності. Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Спираючись на положення ч. 1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людині та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", необхідно виходити з того що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювань правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційним судом встановлено, що при відібранні письмових пояснень свідків, зазначених в протоколі свідок ОСОБА_6 не ідентифікована, а тому приходить до висновку, що протокол складено в присутності одного свідка. У зв`язку з цим, відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У своїх рішеннях (кримінальних та некримінальних, що стосуються цивільних прав і обов`язків) Європейський Суд неодноразово підкреслював, що при оцінці доказів Європейський Суд застосовує стандарт доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із співіснування досить сильних, ясних і взаємоузгоджених висновків з наявних фактів або схожих неспростованих фактичних презумпцій (рішення у справах «Зубайраєв проти Росії» від 10.01.2008 року, п.71; «Гриненко проти України» від 15.02.2012 року, п.55; «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 року, п.62; «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, п.53). Матеріали справи не дають суду апеляційної інстанції «поза розумним сумнівом» зробити висновок, виходячи із вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП про наявність в діях ОСОБА_5 об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а саме відмови у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та к і проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я. Оцінюючи докази, суд має бути впевнений «поза розумним сумнівом» в їх достовірності. Якщо факт викликає сумнів щодо достовірності, він не може вважатися встановленим і покладеним в основу судового рішення. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки не доведена його вина у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та к і проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я. Тому достатніх підстав для покладення на ОСОБА_5 адміністративної відповідальності немає. Розглядаючи справу, суд першої інстанції не забезпечив повноту, всебічність і об`єктивність судового розгляду та дійшов висновку, який суперечить фактичним обставинам справи та положенням законодавства, тому судове рішення не може вважатись обґрунтованим і законним. Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до приписів п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову та закрити провадження у справі. Оскільки під час апеляційного розгляду встановлено, що у діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за підставою, передбаченою п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 247, 268, 289, 293, 294 КУпАП суддя, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити. Постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2021 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати та провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк