Постанова Київський апеляційний суд № 752/12192/21

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 752/12192/21 Номер провадження 33/824/3340/2021 суддя у суді першої інстанції Ю.Ф. Токман 16 липня 2021 року місто Київ Номер справи 752/12192/21 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Токаря А.В., переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «Росава Агро», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн та стягнуто судовий збір в сумі 454 грн на користь держави - в с т а н о в и в : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення (на якому міститься відмітка «Копія вірна»), складеного головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок у сфері транспорту управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Головного управління ДПС у м.Києві, за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росава Агро» встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Росава Агро» порушив п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ сформоване за рахунок попереднього періоду у розмірі 204063 грн за грудень 2020 року, а також занижено податок на додану вартість в поточному звітному періоді на суму 302641 грн, в тому числі за вересень 2020 року у сумі 35627 грн, за жовтень 2020 року у сумі 24157 грн, за листопад 2020 року у сумі 4303 грн, за грудень 2020 року у сумі 238554 грн. Також, порушив п.201.10 ст.201 Кодексу в частині відсутності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 2533522,10грн, в тому числі по періодам: за грудень 2019 року - 1335615 грн, за лютий 2020 року - 140537,10грн, за грудень 2020 року - 1057370 грн, що відображено в акті перевірки від 17.03.2021 №21407/26-15-07-02-03-17/40446742 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росава Агро», з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, квітень, травень, липень 2020 року. Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадженні у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про те, що вказана постанова судді не може вважатися обґрунтованою та законною, оскільки прийнята суддею з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права при неповному з`ясуванні обставин справи. Вказав на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо доведеності вчинення ним інкримінованого йому правопорушення та відповідно наявності у його діях складу такого правопорушення. Місцевий суд помилково послався на акт від 17.03.2021 про результати проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росава Агро», оскільки із зазначеними у даному акті висновками контролюючого органу ТОВ «Росава Агро» не погодилось та у встановленому порядку подало на них заперечення до відповідного контролюючого органу. При цьому, на винесені на підставі вказаного акту контролюючими органами податкові повідомлення-рішення товариство має намір звернутися до адміністративного суду із позовом про їх скасування, у зв`язку із чим здійснює збір необхідних документів. А тому зазначений вище акт не може вважатися достовірним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, у поданій апеляційній скарзі заявник зазначив, що приймаючи у справі оскаржувану постанову суд проігнорував ряд порушень, які були допущені особою, уповноваженою на складання протоколу у даній справі. А саме, не врахував, що у порушення вимог ст.256 КУпАП ОСОБА_1 не було роз`яснено про його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, та не було вручено копії протоколу, у зв`язку із чим він був позбавлений наданого йому права надати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Крім того, складений головним державним ревізором-інспектором акт про неможливість підписання та вручення протоколу про адміністративне правопорушення виконаний останнім одноособово, а зазначені у ньому відомості не відповідають дійсності, так як не зрозуміло, про яку дату та час його незнаходження в офісі товариства складено такий акт. Водночас, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 звернув увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах справи міститься тільки копія протоколу про адміністративне правопорушення №4174 від 17.03.2021, посвідченого невстановленою особою. Таким чином, приймаючи у даній справі оскаржувану постанову, місцевий суд не вжив необхідних заходів для всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, не перевірив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення фактичні дані щодо яких вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП та відповідність зазначеного протоколу вимогам ст.256 КУпАП, внаслідок чого прийняв необґрунтоване рішення по справі. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Токар А.В. у апеляційному суді подану апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційний суд скасувати вказану постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Положеннями частини другої статті 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У відповідності до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вищевказаних вимог закону не дотримався та не перевірив дотримання вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до положень Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року за №566, у протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Про ознайомлення із Протоколом особа, щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи органу доходів і зборів. Протокол складається у двох примірниках, що підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є. До Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений Протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До Протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в органах доходів і зборів та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. З наявного у справі протоколу про адміністративне правопорушення №4174 від 17.03.2021 (на якому міститься відмітка «Копія вірна»), складеного відносно ОСОБА_1 , убачається, що ОСОБА_1 , директор ТОВ «Росава Агро» порушив п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ сформоване за рахунок попереднього періоду у розмірі 204063 грн за грудень 2020 року, а також занижено податок на додану вартість в поточному звітному періоді на суму 302641 грн, в тому числі за вересень 2020 року у сумі 35627 грн, за жовтень 2020 року у сумі 24157 грн, за листопад 2020 року у сумі 4303 грн, за грудень 2020 року у сумі 238554 грн. Також, порушив п.201.10 ст.201 Кодексу в частині відсутності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 2533522,10 грн, в тому числі по періодам: за грудень 2019 року - 1335615 грн, за лютий 2020 року - 140537,10 грн, за грудень 2020 року - 1057370 грн, що відображено в акті перевірки від 17.03.2021 №21407/26-15-07-02-03-17/40446742 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росава Агро», з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за березень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, квітень, травень, липень 2020 року. Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту ПК України). Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За приписами статті 198.5 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідно до положень п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Так, відповідно до п.201 та п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно положень частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. Всупереч цим вимогам Закону, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягають порушення, які йому інкримінуються, а посилання на норми Податкового кодексу України не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 , чим порушується право останнього на захист. Окрім того, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, які ж саме дії /бездіяльність вчинені останнім, у чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону. З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.163-1 КУпАП із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його винуватість у вчиненні інкримінованого останньому правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов`язковому доказуванню. Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення. Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру». Разом з тим, як видно з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 17.03.2021 №21407/26-15-07-02-03-17/40446742 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Росава Агро». Будь-які інші докази, окрім акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення, складених інспектором ДПС, в матеріалах справи відсутні. Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі №П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Крім того, положеннями 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Також, згідно п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного, оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті. Як встановлено з наявних матеріалів, ТОВ «Росава Агро» в особі директора ОСОБА_1 у встановленому законом порядку були подані заперечення на вищевказаний акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки. У відповідь на вказані заперечення Головне управління ДПС у м.Києві своїм листом від 14.04.2021 за вих.7038/1/26-15-07-02-03-22 повідомило, що за результатами розгляду зазначених заперечень висновки акта перевірки від 17.03.2021залишено без змін, а заперечення ТОВ «Росава Агро» без задоволення. Крім того, з наданих під час перегляду апеляційним судом даної справи документів убачається, що ТОВ «Росава Агро» було реалізовано своє право на оскарження до адміністративного суду винесених на підставі вищезазначеного акту перевірки податкових повідомлень-рішень від 21.04.2021 за №00305150702 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 302641 грн за основним платежем та 75660 грн за штрафними санкціями, від 21.04.2021 за №00305170702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 204063 грн та від 21.04.2021 за №00305180702 про відсутність складання та реєстрації податкових накладних в сумі 3400 грн за штрафними санкціями. Отже, зважаючи на те, що процедура судового оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень триває, тобто акт перевірки від 17.03.2021 за №21407/26-15-07-02-03-17/40446742 в частині висновків, які стали підставою для збільшення сум грошового зобов`язання та нарахування штрафних санкцій, в розумінні положень ст.56 ПК України є неузгодженими, тому такий документ також не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 в порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності їх з діяннями, які викладені у диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу акт перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у діях останнього складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неналежного оформлення матеріалів справи, апеляційний суд також вважає слушними, оскільки як зазначено у супровідному листі Головного управління ДПС у м.Києві від 01.04.2021 до місцевого суду направлявся протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2021 №4174. Проте, у матеріалах справи міститься вказаний протокол на якому виконана відмітка «Копія вірна» із проставленим підписом особи, якою було складено такий протокол. Такі відмітки містяться на усіх копія документів, що були додані до вищезазначеного супровідного листа разом із вказаним протоколом. Таким чином, до суду направлено копію протоколу про адміністративне правопорушення, що недопустимо, оскільки суд позбавлений можливості ухвалювати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що в даному випадку копію протоколу про адміністративне правопорушення не можна визнати допустимим доказом. Відповідно до положень частини третьої статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стосовно доводів ОСОБА_1 щодо неповідомлення про складання протоколу та відповідно щодо його невручення, то апеляційний суд вважає їх обґрунтованими, оскільки матеріалами справи не підтверджується дотримання вимог Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 №

566. Відповідно до вимог Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 2 липня 2016 року за № 566, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі. Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі. Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі. Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пунктами 12,13 вказаної інструкції визначено, що у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі. У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Проте, вказані вимоги особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не дотримані, оскільки зі змісту протоколу встановлено, що він складений за відсутності ОСОБА_1 , будь-які дані про те, що останній викликався у встановленому законом порядку для складання протоколу, а також надання пояснень або заперечень, матеріали справи не містять, як і не містять акту, який засвідчує факт неявки ОСОБА_1 для складання протоколу. Натомість в матеріалах справи міститься додаток до протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 17.03.2021, відповідно до змісту якого місце складання протоколу значиться - Головне управління ДПС у м.Києві. До протоколу також додані акти про неможливість вручення та підписання акту документальної позапланової виїзної перевірки, у зв`язку із відсутністю посадових осіб ТОВ «Росава Агро», а також протоколів про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про направлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , а також відомостей про відмову отримання або підписання останнім зазначеного протоколу, про роз`яснення ОСОБА_1 його прав у встановленому законом порядку. З урахуванням наведеного вище, переглядаючи дану справу, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказане, не повно та не об`єктивно розглянув справу, не надав зібраним доказам по справі належну правову оцінку та дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Допущені порушення вимог закону є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме його об`єктивної сторони. Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2021 року задовольнити. Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2021 року скасувати. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: