Постанова 4856 № 822/1311/18

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 822/1311/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 15 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2018 вирішено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задоволено частково, а саме: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 101/Я-16 від 04.12.2017, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 21.11.2017. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 вирішено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року - без змін. 22.10.2018 ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду подано заяву, в якій він просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення, та видати ОСОБА_1 виконавчий лист для примусового виконання рішення суду. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області добровільно не виконує рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 822/1311/18. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 822/1311/18, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про його виконання, відмовив. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача суд першої інстанції враховував, що станом на день подання заяви, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження звернення до відповідача про виконання вказаного рішення суду, та не надано доказів невиконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2018, тому суд не вважав за необхідне вжиття такого процесуального заходу, як встановлення відповідачу строку для подання до суду звіту про виконання судового рішення, і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення по справі № 822/1311/18. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення чи постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення. Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком. Згідно підпункту 1 пункту 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про строк виконання рішення. Враховуючи наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд наділений правом лише під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18). Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Разом з тим, правові норми, закріплені у частині першій статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може (тобто, наділений правом) під час прийняття рішення у справі. Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема, викладеній у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а. Як встановлено судом першої інстанції, станом на день подання заяви, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження звернення до відповідача про виконання вказаного рішення суду, та не надано доказів невиконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.04.2018. Оскільки позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, а також у зв`язку з тим, що клопотання заявлено після ухвалення судового рішення, апеляційний суд приходить до висновку щодо обгрунтованості висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 822/1311/18, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про його виконання. Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23.04.2019 у справі №822/1311/18 (адміністративне провадження №К/9901/62789/18) рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовив. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.