Постанова 4856 № 120/4433/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4433/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 15 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», в якому просив: -визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення із посилки, одержаної 14.07.2020 року засудженим ОСОБА_2 , продуктів харчування швидкого приготування-чотирьох упаковок вівсяних пластівців швидкого приготування вагою 400 грам; овочів 20 картоплин; спортивного м`ячика, який призначений як засіб реабілітації правої кисті позивача; - зобов`язати відповідача повернути засудженому ОСОБА_1 вилучені із посилки, одержаної ним 14.07.2020 року, продукти харчування швидкого приготування чотири упаковки вівсяних пластівців швидкого приготування вагою 400 грам; овочі 20 картоплин; спортивний м`ячик, який призначений як засіб реабілітації правої кисті позивача. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи "Вінницька установа виконання покарань № 1" щодо вилучення з посилки, одержаної 14.07.2020 року засудженим ОСОБА_1 , продуктів харчування, а саме: чотирьох упаковок вівсяних пластівців. Зобов`язано Державну установу "Вінницька установа виконання покарань № 1" повернути засудженому ОСОБА_1 продукти харчування, а саме: чотири упаковки пластівців вівсяних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі " Вінницька установа виконання покарань (№1)". Згідно медичних довідок від 04.12.2019 року та від 04.08.2020 року засудженому встановлено діагноз: хронічний гастродуоденіт в стадії загострення, відповідно призначено лікування та дієтичне харчування. Відповідно до медичної довідки від 28.07.2020 року засуджений звернувся до лікаря-терапевта зі скаргами на слабкість при зжиманні обох долонь, та на помірну біль, яка призводить до появи судоми правої кисті. Згідно акту від 14.07.2020 року позивач отримав посилку, під час огляду якої працівники установи, вилучили чотири упаковки вівсяних пластівців, вагою 400 гр, 20 сирих картоплин, а також спортивний м`ячик. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно із ч. 3 ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Відповідно до ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України ( КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Так, завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними. Згідно із ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України (ст. 3 КВК України). Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Так, правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. (ч. 1, 2, 4 ст. 7 КВК України). Відповідно до ч. 2 ст. 151 КВК України на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, в тому числі розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі; придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування. Частиною 1 ст. 112 КВК України визначено, що число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені до арешту та позбавлення волі, не обмежується. При цьому, порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ч. 5 ст. 112 КВК України). Згідно наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", передбачено, що ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи. При забезпеченні прав засуджених не повинні порушуватися встановлений порядок та умови відбування покарання. Порядок одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей встановлено розділом ХІІ зазначених правил. Для приймання передач обладнуються спеціальні кімнати, вхід у які вільний для громадян. У цих кімнатах установлюються столи з письмовим приладдям і контрольними вагами, стільцями або лавками, скриньки для заяв і скарг. На видних місцях вивішуються витяги з нормативно-правових актів, що визначають порядок надання побачень, прийняття передач і встановлюють відповідальність громадян за його порушення, а також графік приймання громадян керівництвом установи виконання покарань та інформація щодо можливості придбання особами, які прибули на побачення, продуктів харчування і предметів першої потреби в крамниці установи за власні кошти через касу установи. Облік посилок (передач) і бандеролей, що надходять на ім`я засуджених, ведеться молодшими інспекторами чергової зміни в картках обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей (додаток 10), які зберігаються в сейфі, а вміст посилок i бандеролей реєструється в книзі обліку посилок, бандеролей, що надійшли на поштову адресу установи виконання покарань на ім`я засуджених, та їх вмісту (додаток 11). Особа, яка доставила передачу, складає та підписує заяву у двох примірниках за формою згідно з додатком 12 до цих Правил. Бланк заяви видається особі, яка доставила передачу, безкоштовно. Передача та обидва примірники заяви здаються молодшому інспектору чергової зміни. Після цього молодший інспектор чергової зміни у присутності особи, яка доставила передачу, перевіряє вагу кожного найменування, про що робить відмітки в заявах, та асортимент і, прийнявши передачу, перший примірник заяви повертає особі, яка доставила передачу, з особистою відміткою (підписом) про прийняття, другий примірник з відміткою про вагу передачі долучає до окремої справи після проставляння підпису засудженим про одержання передачі. Зазначена справа зберігається в канцелярії установи виконання покарань протягом року з дня закінчення її ведення. Відкриття й огляд вмісту посилки і бандеролі проводяться молодшими інспекторами чергової зміни в присутності адресата. Вміст посилок (передач) і бандеролей ретельно перевіряється. Хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипучі продукти пересипаються, інші - ретельно оглядаються. З предметів культурно-побутового вжитку, що надходять у бандеролях, засудженим видаються предмети, зберігання яких не заборонено. Зіпсовані продукти харчування, що надійшли в посилці, знищуються в присутності адресата, про що за участю трьох представників адміністрації установи виконання покарань складається відповідний акт. У додатку 5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (на момент вчинення правовідносин) визначено продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які не потребують додаткового приготування шляхом термічної обробки та можуть зберігатися за кімнатної температури, продукти швидкого приготування (крупи, у тому числі гречана, що не потребують термічної обробки, каша, локшина, вермішель, суп, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці тощо), цукор та кава - до 1 кг кожного найменування, свіжі фрукти та овочі (огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень), а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування. В свою чергу розділом ХХV Правил визначено порядок вилучення предметів, виробів, речей та продуктів харчування, придбаних незаконним шляхом, а також заборонених для зберігання та використання. Пунктом 1 розділу ХХV Правил, встановлено, що засудженим дозволяється зберігати при собі предмети, вироби і речі в асортименті та кількості, визначених переліком. Предмети, вироби, речі та продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви. Предмети, вироби та речі, не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або після прибуття засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 32), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передавання речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого. Продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в посилках або придбані незаконним шляхом, підлягають вилученню, про що складається відповідний акт, та з дозволу керівника медичної частини або особи, яка виконує його обов`язки, передаються до їдальні або знищуються в присутності засудженого, у якого їх вилучили, про що робиться відмітка в акті. Таким чином, додатком 5 Правил визначені обмеження стосовно продуктів, які потребують додаткового приготування та надано розширене трактування овочів, які можна передавати у сирому вигляді, якими є огірки, помідори, цибуля, часник, перець, капуста, морква та зелень. Тобто це продукти, які можна вживати в салати або в сирому вигляді, однак картопля сира до таких не належить. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що працівниками Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» правомірно вилучено з посилки позивача 20 сирих картоплин. Крім того, відповідно до розділу ІІ Правил за наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації, а також лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму. Так, приймання та облік посилок (передач) і бандеролей з лікарськими засобами (їх аналогами), медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації здійснюються відповідно до вимог Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 року №1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за №990/25767 (із змінами) (розділ ХІІ Правил). Пунктом 22 Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі встановлено, що для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку, яка долучається до медичної карти амбулаторного хворого № 025/о або медичної карти стаціонарного хворого № 003/о. Після отримання передачі засуджений ознайомлюється з переліком лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві. Технічні та інші засоби реабілітації використовуються засудженими за призначенням і під контролем лікаря відповідного закладу охорони здоров`я ДКВС. Проте, в матеріалах справи відсутні медичний висновок лікаря, яким встановлено, що ОСОБА_1 рекомендовані реабілітаційні заходи із таким засобом реабілітації, як м`ячик та докази звернення родичами засудженого, із заявою встановленого зразка Додатком 1 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі про прийняття лікарських засобів, технічних та інших засобів реабілітації. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що працівниками Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» правомірно вилучено з посилки позивача спортивний м`ячик. Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, які жодним письмовим доказом не підтверджені. В свою чергу, відповідачем доведено правомірність своїх дій, про що надано відповідні письмові докази, які не спростовані позивачем. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.