Постанова Полтавський апеляційний суд № 544/1576/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 544/1576/20 Номер провадження 22-ц/814/1280/21Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Карпушина Г.Л., Прядкіної О.В. імена (найменування) сторін: позивач: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Арсенал Страхування" відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області, ухвалене 11 березня 2021 року у складі судді Сайко О.О. по спарві за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО», про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ПрАТ СК "Арсенал Страхування" звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 шкоду у розмірі 52 324,88 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 14 листопада 2018 року з вини відповідача на автодорозі Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ», д.н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Зазначало, що на виконання договору страхування страхова компанія відшкодувала ОСОБА_2 шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 97 827,83 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» (поліс № ЕР/108830410), товариство реалізувало своє право зворотної вимоги до страховика, та отримало відшкодуваня у розмірі 45 502,95 грн. Вважає, що невідшкодована частина у розмірі 52 324,88 грн. має бути стягнута з відповідача. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року позовні вимоги ПрАТ СК "Арсенал Страхування" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ СК "Арсенал Страхування" 24 017,13 грн. заподіяної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ПрАТ СК "Арсенал Страхування", просило змінити його та задовольнити позовні вимоги товариства у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2018 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 147/18-Т/П2, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Volkswagen Touareg" д.н.з. НОМЕР_2 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а.с. 6-11). 14 листопада 2018 року на автодорозі Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ», д.н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 19-20). Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «ГАЗ», д.н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 листопада 2019 (а.с. 24). У зв`язку з ДТП було пошкоджено належний ОСОБА_2 автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 19-20). Згідно Рахунку № 000002 від 19 листопада 2018 pоку, наданого ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля склала 97 827,83 грн. (а.с. 22) Відповідно до умов договору страхування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало страхувальнику за договором добровільного майнового страхування ОСОБА_2 витрати на проведення ремонту в сумі 97 827,83 грн. (а.с. 15-18). Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ГАЗ» д.н НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» (поліс № ЕР/108830410) (а.с.80) ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося з вимогою про сплату відшкодованих на ремонт автомобіля ОСОБА_2 коштів до зазначеного товариства. 31 січня 2020 року ПрАТ "СК "ВУСО" здійснили оплату за претензією ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в розмірі 45 502,95 грн. (а.с. 44-45). За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Місцевим судом обґрунтовано встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» частину страхового відшкодування в межах, що не підлягають відшкодування за рахунок ПрАТ "СК "ВУСО". Зазначене визнається сторонами по справі та ними в апеляційному порядку не оскаржується. Відповідно до статті 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу (пункт 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика)). Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Згідно рахунку фактури № РLСК300004/РLСК000002 від 19.11.2018 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Volkswagen Touareg д.н.з. НОМЕР_2 складає 97 827,83 грн. Вартість наданих послуг з відновлювального ремонту становить 19 195,20 грн, а вартість замінених матеріалів (складових частин) - 76 632,63 грн. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Відповідно до пункту 7.38 Методики, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації. Відповідно до пункту 8.2 Методики, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість, б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ, в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника. Якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу. При виплаті на користь позивача страхового відшкодування ПрАТ «СК «ВУСО» було застосовано коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,64 (а.с. 79). Проте, згідно звіту № 8751 від 04 грудня 2018 року, наданого ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Фаворит" на замовлення позивача, коефіцієнт фізичного зносу складає 0, що призвело до неналежного визначення розміру страхового відшкодування, відповідальність за що не може бути покладена на ОСОБА_1 чи ПрАТ СК «ВУСО». Отже, місцевий суд обґрунтовано вважав, що розрахунок суми, яка підлягала виплаті на користь потерпілого мав бути здійсненим наступним чином з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу: 78 632,83 грн. (вартість складових частин) * 0,64 (коефіцієнт фізичного зносу) + 19 195,20 грн. (вартість послуг з ремонту транспортного засобу) = 69 520,21 грн. Відповідно, заявлений позивачем розмір шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, є необґрунтованим. Проте, визначаючи розмір страхового відшкодування за правом зворотної вимоги, місцевим судом залишено поза увагою, що за Полісом № 108830410 встановлена франшиза у розмірі 2 000 грн. Отже, сума відшкодування, яка мала бути здійснена ПрАТ СК «ВУСО» становить 69 520,21 грн. - 2000 грн. = 67 520,21 грн. Таким чином, місцевим судом здійснено помилковий розрахунок шкоди, що має бути відшкодована відповідачем, а саме, стягнуто 24 017,13 грн. замість 26 017,13 грн. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення в частині обрахунку шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, що згідно ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення у відповідній частині. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, відповідачем має бути відшкодовано позивачеві сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в межах задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 2 574,95 грн. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" - задовольнити частково. Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року змінити в частині визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" 26 017,13 грн. заподіяної шкоди. Змінити порядок розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арсенал Страхування" судовий збір у розмірі 2 574,95 грн. В іншій частині рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді Г.Л. Карпушин О.В. Прядкіна