Постанова Одеський апеляційний суд № 495/6911/20

Номер провадження: 22-ц/813/6767/21 Номер справи місцевого суду: 495/6911/20 Головуючий у першій інстанції Мишко В. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.07.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сіваченко Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2021 року у справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 за участю боржника ОСОБА_2 та особи дії якої оскаржуються Державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №10840075, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст скарги на дії державного виконавця. 10 листопада 2020 року адвокат Сороколет С.І. в інтересах ОСОБА_1 (далі по тексту представник скаржника) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою за участю боржника ОСОБА_2 (боржник) та Державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (особа, на рішення якої подається скарга) на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 10840075. Так, представник скаржника просить суд: -поновити строк на оскарження постанови від 26.10.2020 року у виконавчому провадженні №10840075 державного виконавця Білгород-Дністровсько міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонально управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової Анастасії Олегівни, якою було вирішено закінчити виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі частини на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визнати неправомірною та зобов`язати державного виконавця Білгород- Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянову Анастасію Олегівну скасувати постанову від 26.10.2020 року у виконавчому провадженні №10840075, якою було вирішено закінчити виконавче провадження про стягненння боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 Зі скарги вбачається, що постановою від 26.10.2020р. у виконавчому провадженні № 10840075 державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової А.О. було вирішено закінчити виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про існування вказаної постанови представнику скаржника, стало відомо з письмової відповіді Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 листопада 2020 року № 69179/31-31, яку він отримав у той же день особисто. За твердженням представника скаржника, у зв`язку з вище вказаними підставами десятиденний строк на оскарження постанови від 26 жовтня 2020 року сплив 10 листопада 2020 року, пропущений з поважних причин і може бути поновлений. У такому випадку строк на оскарження повинен рахуватись з 04 листопада 2020 року і спливати 13 листопада 2020 року. Представник скаржника зазначає, що 23 жовтня 2020 року як представник стягувача ОСОБА_1 на підставі ордеру адвоката він подав клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, в якому стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником - ОСОБА_2 . У цей же день, безпосередньо у відділі було встановлено, що на виконанні у державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоянової А.О. наявне провадження №10840075, з яким він одразу ознайомився. Під час ознайомлення з матеріалами провадження з`ясувалося, що боржник ОСОБА_2 надавав до державного виконавця довідки з МКП «Біотехніка», з яких вбачається, що він начебто займає посаду заступника директора підприємства (хоча насправді є його засновником) і начебто отримує заробітну платню зокрема у сумі 2922,55 гривень у місяць, з 01.01.2018 року. На думку представника скаржника, боржник ОСОБА_2 сам собі вигадав посаду і сам собі сплачує вигадану заробітну плату, яка є меншою, у зв`язку з чим менше стягується аліментів. Саме на підставі вказаних довідок державний виконавець і робив усі розрахунки заборгованості по аліментах. До того часу стягувачу ОСОБА_1 про вказані обставини відомо не було, тобто ОСОБА_1 офіційно стало відомо про існування невірних розрахунків заборгованості по аліментах лише 23 жовтня 2020 року, інших даних виконавче провадження не містить. У той самий час надані боржником ОСОБА_2 довідки про доходи викликають дуже великий сумнів в їх правильності, адже він насправді отримує значно більші грошові кошти, веде спосіб життя, що не відповідає статкам, зазначеним у довідках з МКП «Біотехніка», є головою громадської ради при апараті Білгород-Дністровського міськрайонного суду, систематично здійснює правничу діяльність на платній основі, надання зазначених довідок є прикриттям, небажання ОСОБА_2 сплачувати аліменти у значно більшій сумі, які він повинен сплачувати на утримання дитини. Для доведення вказаних обставин, і, як наслідок, можливості оскаржити розрахунки заборгованості, що наявні у матеріалах виконавчого провадження у бік значного збільшення аліментних виплат, в рамках цього провадження, представником скаржника було подане клопотання до державного виконавця з проханням зробити запит в Центр обслуговування платників Білгород-Дністровської ДНІ Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області з приводу сплати податків МКП «Біотехніка» код ЄДРПОУ: 20952613 за працівника цього підприємства - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у період з 18.12.2008 року по теперішній час. Проте, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. Як зазначив державний виконавець оскаржувана постанова була винесена з тих підстав, що відбулося фактичне виконання рішення згідно із виконавчим документом (п.9 ч ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»). Між тим, представник скаржника вважає, що відбулася профанація виконання судового рішення згідно із виконавчим документом, так як насправді з боржника не були стягнуті справжні більші в декілька разів суми аліментів, які повинен був стягнути державний виконавець, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження Довідки, які надавав ОСОБА_2 неправдиві, проте, державний виконавець не скористався наданими йому правам передбаченими ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». За вказаних підстав представник скаржника вважає, що оскаржуваним рішенням державного виконавця органу державної виконавчої служби, під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, були порушені права стягувача ОСОБА_1 , що. відповідно до ст.447 ЦПК України і стало підставою для звернення представника скаржника до суду з відповідною скаргою. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2021 року в задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 за участю боржника ОСОБА_2 та особи дії якої оскаржуються Державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №10840075 відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою скаргу на дії державного виконавця задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що відсутні правові підстави для звернення Центру обслуговування платника податків Білгород-Дністровського ДПІ Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області. Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчої провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та інп інформацію, в тому числі конфіденційну. Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2009 року за вх. 451/10 до Відділу на виконання разом із заявою ОСОБА_5 надійшов виконавчий лист 2-6548, виданий 18.12.2008 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів, але не меньше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття. Вищезазначений виконавчий документ надійшов до державної виконавчої служби разом із заявою стягувача про його примусове виконання, відповідав вимогам передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2012р., пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби за місцем виконання та строк пред`явлення стягувачем не пропущений, а державний виконавець в свою чергу виніс постанову про відкриття провадження № 60974410 від 15.01.2020 року, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2012 року. 26 жовтня 2020 року виконавче провадження було закінчене на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а тому Відділ не мав правових підстав звертатися до Центру обслуговування платника податків Білгород-Дністровської ДПІ Чорноморського управління ГУ ДФС в Одеській області для отримання інформації відносно боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження №10840075 від 26.10.2020 року винесена у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2012 року № 1404-VIII, дії державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення вказаної постанови є правомірними та такими, що були вчинені відповідно до Закону в межах повноважень. Відповідно ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Згідно із ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника. Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Таким чином, з матеріалів скарги вбачається, що боржником повністю сплачені аліменти на момент досягнення дитиною повноліття, про що свідчить постанова ВП № 10840075 від 26.10.2020 року про закінчення виконавчого провадження, яка відповідає вимогам п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.11). Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про неправомірність та необґрунтованість скарги стягувача ОСОБА_1 за участю боржника ОСОБА_2 та особи, дії якої оскаржуються Державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 10840075, у зв`язку з чим вона не підлягала задоволенню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала. Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що, по-перше, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 серпня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7 задоволено; зменшено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу). Таким чином, посилання представника скаржника і в скарзі на дії державного виконавця, і в апеляційній скарзі про стягнення наголошує про стягнення аліментів у розмірі 1/4 усіх доходів боржника ОСОБА_2 . Додатково колегія суддів звертає увагу, що предметом доказування під час розгляду вказаної скарги є правомірність дій державного виконавця під час винесення постанови від 26.10.2020р. про закриття виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Судове рішення про стягнення аліментів було виконано боржником ОСОБА_2 у повному обсязі, а тому дії державного виконавця відповідають законодавчим положенням. Фактично скаржник не погоджується із розрахунком заборгованості аліментів, який був проведений 28 квітня 2020 року. Однак він ніким не оскаржений, є чинним та таким, що підлягав виконанню. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця вирішена судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 16 липня 2021 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк