Ухвала КЦС ВС № 375/272/20

Ухвала 12 липня 2021 року м. Київ справа № 375/272/20 провадження № 61-10968ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» про розірвання договору оренди землі, ВСТАНОВИВ: В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 28 грудня 2015 року, укладений між нею і Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» (далі - ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор») щодо земельної ділянки площею 3,9847 га, кадастровий номер 3223784000:08:005:0005, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 23 вересня 2016 року, номер запису про інше речове право 16609068. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року - без змін. 01 липня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Ціна позову в цій справі становить 36 000 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн). Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказала, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 651 та статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у правовідносинах, де орендодавцем є фізична особа, а орендарем - юридична особа; об`єктом оренди є земельна ділянка; сторони на власний розсуд визначили підстави для розірвання договору оренди; власник об`єкта оренди не змінювався; у випадку настання підстав для розірвання договору оренди, орендар в добровільному порядку відмовляється його розірвати. Також ОСОБА_1 зазначила, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як у провадженні судів знаходиться окрім цієї справи ще 17 ідентичних справ, за результатами розгляду яких апеляційний суд ухвалив протилежні за змістом судові рішення. Позивачами у цих справах є жителі одного села, а відповідачем одна й та ж сама юридична особа - ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор». Тому ця справа становить значний суспільний інтерес. Аргументи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції, тому, не дивлячись на те, що справа є малозначною, оскаржувані в ній судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого в ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані зі збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. ОСОБА_1 не довела наявності обставин, які свідчили б про значний суспільний інтерес до цієї справи. Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року. Витребувати з Таращанського районного суду Київської області цивільну справу № 375/272/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» про розірвання договору оренди землі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 серпня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко