Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/142/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/142/21 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення 01.03.2021р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : У січні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 16.12.2020 року № 63165214 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб Катерини Олександрівни від 16.12.2020 № 63165214 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду Стягнутона користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ - 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ 43315529), судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення судового збору, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року в частині стягнення на користь позивача судового збору в сумі 2102 грн. Апелянт посилався на те, що за правилами ч. 3 ст. 139 КАС України суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. За таких обставин, враховуючи, що ГУПФУ в Одеській області не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, апелянт вважає, що судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають. Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного: Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 по справі №420/2387/20 задоволено частково позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та було визнано протиправними дії Головного управління щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-21/96/2020 від 28.02.2020; зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-21/96/2020 від 28.02.2020 та здійснити виплату з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19.02.2020 року. Рішення суду набрало чинності 09.09.2020 року у зв`язку із залишенням без задоволення П`ятим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління. 06.10.2020 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щегловою Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63165214 по виконанню виконавчого листа № 420/2387/20. 17.11.2020 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щеглової Є.В. накладено на позивача штраф у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання рішення суду. В подальшому, 16.12.2020 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Щегловою Є.В. винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200,00 грн. за невиконання рішення суду. Не погоджуючись з вказаною постановою головного державного виконавця, Головне управління ПФУ в Одеській області оскаржило її до суду першої інстанції. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 по справі №420/2387/20, згідно протоколу від 14.09.2020 року, з 19.02.2020 року здійснено ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Кропивницького апеляційного суду № 07-21/96/2020 від 28.02.2020 року, а виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування відповідачем до позивача штрафу є необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин та накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Також, у зв`язку із задоволенням даного адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. Рішення суду першої інстанції оскаржується Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) лише в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, у даній справі суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині розподілу судових витрат. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Порядок розподілу судових витрат визначає ст. 139 КАС України. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. В свою чергу, згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до п.п. 1, 2 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Основними завданнями головного управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом. Позивачем у даній справі виступає - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, територіальний орган Пенсійного фонду України, а тому, підпадає під визначення суб`єкта владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Таким чином, при розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч. 2 ст. 139 КАС України та при задоволенні позову ГУПФУ в Одеській області з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Судом встановлено, що ГУПФУ в Одеській області, як позивачем, під час розгляду даної справи не понесено судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. При прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції лише розподілено витрати ГУПФУ в Одеській області зі сплати судового збору за подання позовної заяви, що суперечить наведеним вимогам ч. 2 ст. 139 КАС України. З огляду на викладене, оскільки суб`єктом владних повноважень не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що судові витрати відшкодуванню не підлягають та підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позову відсутні. Вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує, що аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 05 квітня 2018 року у справі № 816/650/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 1240/2582/18, від 07 травня 2019 року у справі № 497/1591/18, від 04 жовтня 2019 року у справі № 826/14258/18. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, порушив норми процесуального права, є підстави для зміни рішення в цій частині. Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року змінити, виключивши третій абзац з його резолютивної частини. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик Суддя: О.А. Шевчук