Постанова 4851 № 480/9047/20

Головуючий І інстанції: М.М. Шаповал ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2021 р. Справа № 480/9047/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/9047/20 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Сумській області звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмір 84108,32 грн, з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 6994,86 грн, по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 510 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що всупереч вимог податкового законодавства відповідач не сплачує податки та збори, в результаті чого має податковий борг в загальній сумі 91613,18 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 84108,32 грн на розрахунковий рахунок UА978999980333149341000018536, отримувач Шосткинська міська об`єднана територіальна громада 11010500, код отримувача 37512251, код класифікації доходів бюджету 11010500, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 6 994,86 грн.на розрахунковий рахунок UА338999980313030137000018536, отримувач Шосткинська міська об`єднана територіальна громада 11011001, код отримувача 37512251, код класифікації доходів бюджету 11011001, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998; по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 510 грн на розрахунковий рахунок UА658999980313090106000018536, отримувач Шосткинська міська об`єднана територіальна громада 21081100, код отримувача 37512251, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Головного управління ДПС у Сумській області у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАУНТ ЛІБЕРТІ" (ЄДРПОУ 39529466) 04.03.2015 був укладений договір про надання безпроцентної поворотної позики на підставі якого відповідач надав у позику, як фінансову допомогу зазначеному товариству у розмірі 343000 грн власних коштів, які шляхом перерахування рівними частинами по 49000 грн протягом березня 2015 року були повернуті ОСОБА_1 на банківський рахунок. Позика за домовленістю сторін надавалась товариству до 31 грудня 2015 року, з можливістю дострокового погашення її. Жодних прибутків від надання позики товариству відповідач не отримував. Відповідач не знав про наявність податкового боргу, який виник на підставі донарахування грошових зобов`язань контролюючим органом на підставі акту перевірки № 206/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /227 від 04.11.2019, оскільки податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу про сплату боргу він не отримував. Дії з боку Головного управління ДПС України в Сумській області вважає такими, що позбавляють його прав на вільне користування і володіння своїм майном та обмежують його права. Наголошує, що в акті, який є основним документом щодо проведеної перевірки і містить висновки по ній не зазначено, що саме порушено, не має жодних доказів на підтвердження порушень з боку відповідача чинного законодавства. На думку відповідача, позивач не надав жодного доказу, що він зобов`язаний був подавати податкові декларації в тому числі і за 2017, 2018, 2019 роки, не надав жодного посилання та не роз`яснив в акті як того вимагає чинне законодавство якою статтею, нормою передбачено про зобов`язання відповідача подавати річні декларації про мої доходи, які норми були порушені та доведеність вини відповідача з боку позивача повинна бути прерогативою, такою доведеності не існує. Зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Сумській області, є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України. Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, обчислення та сплати єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт № 206/18-28-33-03/ НОМЕР_1 /227 від 04.11.2019 (а.с. 8-23). На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийнято 27.12.2019 податкові повідомлення - рішення, а саме: - № 0003653303, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 61740 грн, сума штрафної санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 15435 грн. На підставі вказаного податкового повідомлення - рішення відповідачу нараховано по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичні особами за результатами річного декларування, пеню в розмірі 6763,32 грн (а.с. 31); - №0003673303, яким ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн (а.с. 32) - № 0003663303, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання по військовому збору в розмірі 5145 грн, суму штрафної санкції по військовому збору в розмірі 1286,25 грн. На підставі вказаного податкового повідомлення - рішення відповідачу нараховано по військові збору пеню в розмірі 563,61 грн (а.с. 33); - № 0003683303, яким ОСОБА_1 визначено суму адміністративного штрафу в розмірі 510 грн (а.с. 34). Зазначені вище податкові повідомлення-рішення ОСОБА_1 оскаржені жодним чином не були, а отже є узгодженими. На підставі викладеного, позивач, звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 91613,18 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності несплаченого позивачем податкового боргу в загальній сумі 91613,18 грн. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим кодексом. Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення- рішення. На виконання вищезазначеної норми закону, Головним управлінням ДПС у Сумській області на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 20.02.2020 за № 6502-53 про сплату податкового боргу, яке повернуто контролюючому органу з відміткою поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 26). Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). З моменту направлення податкової вимоги до подачі даної позовної заяви податковий борг відповідача не переривався, а отже податкова вимога не відкликалась. При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків. Вищезазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі 24 вересня 2019 року №825/1109/16. Таким чином, податкові-повідомлення-рішення, податкова вимога, документи з питань проведення перевірок складені та направлені ОСОБА_1 з дотриманням норм податкового законодавства. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги щодо не направлення відповідачу податкової вимоги про сплату боргу, є необґрунтованими. Також в апеляційній скарзі зазначено, що дії з боку Головного управління ДПС у Сумській області позбавляють відповідача його прав на вільне користування і володіння своїм майном та обмежують його права. Наголошено, що в акті, який є основним документом щодо проведеної перевірки і містить висновки по ній не зазначено, що саме порушено, не має жодних доказів на підтвердження порушень з боку відповідача чинного законодавства. Відповідно з ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення - рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі №813/2092/15. Сторонами не заперечується, що податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем ні в судовому ні в адміністративному порядку. Тобто на дату подання контролюючим органом позовної заяви про стягнення коштів за податковим боргом вищевказані податкові повідомлення-рішення були узгоджені. Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 91613,18 грн. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі № 480/9047/20 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов