Постанова 4851 № 520/17191/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Севастьяненко К.О. 06 липня 2021 р.Справа № 520/17191/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державний концерн "Укроборонпром" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В с т а н о в и в: 01.12.2020 року позивач державне підприємство «Завод ім. Малишева» (далі ДП «Завод ім. Малишева», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган) від 19.11.2020 року № 00034160402 щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок платнику у банку у розмірі 8.516.135 грн В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначає, що до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятків тих, що згідно із ст.ст. 64, 66, 69, 71 Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами (п. 29.1 ст. 29 Бюджетного кодексу України). Згідно роз`яснень Міністерства фінансів України у листі від 21.04.2017 року за № 35130-12-10/11072 «Щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу» (на звернення Державної фіскальної служби України від 21.03.2017 року № 882/4/99-99-12-03-02-13) зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляється у пропорціях як до державного так і до місцевих бюджетів, положеннями Кодексу не передбачено. Позивач зазначає, що безпідставна відмова підприємству у бюджетному відшкодуванні ПДВ на розрахунковий рахунок позбавляє його можливості виконувати зобов`язання перед бюджетом в часині своєчасності та повноти сплати податків та обов`язкових платежів, а заборона зарахувати суму ПДВ належної до відшкодування в рахунок зменшення наявного податкового боргу, призводить до «заморожування» обігових коштів в декларації з ПДВ, в результаті чого державний бюджет не отримує надходжень, а підприємство втрачає можливість зменшувати заборгованість перед бюджетом та матиме негативні для діяльності наслідки. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ДП «Завод ім. Малишева», відповідач зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки підприємства з питання наявності підстав для задоволення заяви останнього щодо повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2020 року у розмірі 8.516.135 грн на рахунок платника податків у банку було встановлено наявність податкового боргу зі сплати загальнодержавного податку. У письмових поясненнях ДК «УКРОБОРОНПРОМ» вказує, що зазначені в Акті перевірки суми заборгованості позивача зі сплати вищезазначених платежів не входять до складової та не можуть бути віднесені до податкового боргу, оскільки згідно з п. 29.1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із ст.ст. 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року адміністративний позов ДП «Завод ім. Малишева» задоволений в повному обсязі. У наслідок проведення розподілу судових витрат по справі, судом за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто 21.020 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Судове рішення вмотивовано тим, що Порядок заповнення і подання податкової декларації з ПДВ вимагає від позивача спрямування суми від`ємного значення в першу чергу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Оскільки у позивача на момент подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування відсутній податковий борг з податку на додану вартість, рядок 20.1 декларації підприємство не заповнювало. Форма декларації не містить рядка за яким позивач міг би спрямувати суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, земельного податку з юридичних осіб, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. В рядку 20.2 декларації позивач має право визначити суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка може скеровуватися у двох напрямках: Або на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації); Та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (рядок 20.2.2 декларації). Позивач, подавши відповідачу додатки 3 та 4 до декларації, визначив суму бюджетного відшкодування, що підлягає зарахуванню а рахунок платника у банку в рядку 20.2.1 в розмірі 8.516.1356 грн. Викладена відповідачем правова позиція взагалі не передбачає будь-якої можливості для позивача використати суму бюджетного відшкодування з ПДВ на погашення податкового боргу з інших платежів за рахунок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову вимог адміністративного позову ДП «Завод ім. Малишева». Доводи, покладені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, аналогічні аргументам відповідача, наведеним у відзиві на адміністративний позов. Відзив на апеляційну скаргу від ДП «Завод ім. Малишева» не надійшов, що не перешкоджає розгляду справи. У поясненнях по суті апеляційної скарги третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДП «УКРОБОРОНПРОМ» дотримується правової позиція, яку висловлювало у поясненнях на адміністративний позов ДП «Завод ім. Малишева». За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Частиною 1 ст. 78 КАС України унормовано, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПК Укаїни на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з п.п. 200.7.2 п. 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПК України та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПК України, за результатами перевірки, зазначеної у п. 200.11 ст. 200 ПК України, що проводяться відповідно до ПК України (п. 200.10 ст. 200 ПК України). Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. При цьому у разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. За правилами п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України). Наведені норми ст. 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №

26. Судом установлено, що ДП «Завод ім.. Малишева» разом з Декларацією з ПДВ за серпень 2020 року подав, зокрема, додатки Д3 та Д4 (а.с. 80, 81) до декларації і фактично ним до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 8.516.135 грн за серпень 2020 року на банківський рахунок платника податків. У період з 22.09.2020 року по 20.10.2020 року контролюючим органом проведена камеральна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року, за наслідками якої 20.10.2020 року складений Акт перевірки № 1915/20-40-04-02-08/14315629 (т. 1, а.с. 19-22). Зауважень щодо правомірності визначення підприємством суми бюджетного відшкодування у розмірі 8.516.135 грн за серпень 2020 року контролюючим органом не висловлено. Разом з тим, в Акті перевірки зазначено, що станом на 20.10.2020 року сума податкового боргу підприємства становить 403.744.977,42 грн, у тому числі: - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код 11010100) 169.352.068,83 грн; - частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (код 21010100) 163.114.607 грн; - земельний податок з юридичних осіб (код 18010500) 7.0657.406 грн; - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900) 620.894,6 грн. Контролюючий орган вважає, що за наявності самостійно узгодженого податкового зобов`язання, зокрема з податку на доходи фізичних осіб, частина якого сплачується до Державного бюджету України, платник податків повинен був спрямувати суму бюджетного відшкодування на погашення податкового боргу з цього податку. При цьому, в Акті перевірки зазначено, що позивач має право збільшити суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації з ПДВ) за серпень 2020 року (у разі узгодження податкового повідомлення-рішення). 19.11.2020 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення (т. 1, а.с. 23). Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог адміністративного позову ДП «Завод ім. Малишева», колегія суддів зазначає, що п. 6.3 ст. 6 ПК України унормовано, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України. Згідно із п. 9.3 ст. 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України. Статтею 9 ПК України також визначено, що податок з доходів фізичних осіб належить до загальнодержавних податків. Підпунктом 1 п. 2 ст. 29, п.п. 1 п. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України встановлено, що податок з доходів фізичних осіб зараховується до складу доходів Державного бюджету України в розмірі 25 відсотків на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків - на території міста Києва. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.12 ст. 200 ПК України). Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (далі Порядок № 21). Відповідно до п. 10 розділу III Порядку № 21 додатком до декларації є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі додаток 4). Пунктом 5 розділу V Порядку № 21 визначено що платники податку, які відповідно до ст. 200 ПК України мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ, зокрема, додаток

4. Подання додатку 4 є обов`язковим при заповненні рядка 20.2 декларації. Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного: - сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПК України, відображається окремо: а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації); б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації). У відомостях щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування (далі СЕА) ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображаються: - сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ на момент подання декларації; - сума узгоджених податкових зобов`язань поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларації); - сума податкового боргу з податку на момент подання декларації; - сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що може бути перерахована на поточний рахунок платника. Загальна сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, підлягає перерахуванню на рахунок у банку (із зазначенням номеру рахунку) та/або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку вказується словами та цифрами. У разі прийняття рішення про врахування суми бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, які сплачують до Держбюджету (рядок 20.2.2 декларації), платнику податків потрібно заповнити таблицю

1. У таблиці 1 зазначають цифрами суму бюджетного відшкодування (графа 4) у розрізі відповідних платежів із зазначенням коду бюджетної класифікації (графа 2) та рахунка платежу в Державній казначейській службі України (графа 3). Значення рядка «Усього» графи 4 таблиці 1 додатка 4 повинно дорівнювати значенню рядка 20.2.2 декларації. Відповідно до п. 2.2 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованим в Мінюсті України 19.02.2013 року за № 291/228223, (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин 21.09.2020 року) у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема, відкривають, закривають бюджетні рахунки у національній валюті у Державній казначейській службі України для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); відкривають, закривають та обслуговують рахунки у системах: електронного адміністрування податку на додану вартість відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1177); здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю. Як убачається з додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року (т. 1, а.с. 81) підприємства-позивача, - за наявності податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код 11010100) у загальному розмірі 169.352.068,83 грн (100 відсотків) у якості бюджетного відшкодування на рахунок підприємства у банку ДП «Завод ім. Малишева» просить перерахувати 8.516.135 грн. При цьому, підприємство не змінює напряму суми, зазначеної у рядку 20.2.2 (8.516.135 грн) та не зазначає по необхідність врахувати цю суму в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та не заповнює таблицю 1 цього додатку. З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог адміністративного позову ДП «Завод ім. Малишева», задовольняє апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області, скасовує судове рішення та приймає нове про відмову в задоволені вимог ДП «Завод ім. Малишева». При цьому, колегія суддів зазначає, що частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, не є податковим зобов`язанням в розумінні норм ПК України, а земельний податок з юридичних осіб та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРР не входять до кола загальнодержавних податків та зборів, встановленого ст. 9 ПК України. Також колегія суддів зауважує, що узгоджене бюджетне відшкодування (з рядка 20.2.1 або рядка 20.2.2) не можна зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (у рядок 20.3), оскільки нормами ПК України не передбачено такої можливості. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати удове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України). Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення суду є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Інші доводи та заперечення представників учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева". Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 16 липня 2021 року.