Постанова 4851 № 440/197/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2021 р.Справа № 440/197/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю. представника відповідача-2 - Сухомлин Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 (суддя С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 12.03.2021) по справі № 440/197/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту відповідач-2, ГУДПС у Полтавській області), в якому просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкових накладних від 30.11.2020 №2189362/2989417213, №2184357/2989417213, №2184398/2989417213, №2184414/2989417213; - зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 440/197/21 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53,04053, (код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області від 30.11.2020 №2189362/2989417213, №2184357/2989417213, №2184398/2989417213, №2184414/2989417213. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9080,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень). Головне управління ДПС у Полтавській області не погодилось з рішенням суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 440/197/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами обробки податкових накладних від 02.11.2020 № 85, від 04.11.2020 № 86, від 09.11.2020 № 88, від 12.11.2020 № 89 сформовано квитанції про зупинення реєстрації, у яких зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні у таблиці даних платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Вказує, що на основі даних, що були встановлені в ході моніторингу інформаційних систем баз даних та податкової звітності, виявлено СГ діяльність якого може свідчити про намір ухилення від сплати податків. Вказує, що позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Пояснив, що в ході опрацювання копій первинних документів, податних ФОП ОСОБА_1 до податкової накладної від 02.11.2020 № 85 на надання транспортних послуг, встановлено, що платником не надані договір та платіжні документи, банківські виписки з особових рахунків із замовником послуг. За результатами опрацювання копій первинних документів, поданих ФОП ОСОБА_2 до повідомлень від 26.11.2020 до заблокованих податкових накладних, встановлено, що до податкової накладної від 04.11.2020 № 86 на транспортні послуги виявлено невідповідність у наданих платником копіях первинних документів, а саме у договорі-заявці від 02.11.2020 визначено маршрут с. Гуменці - смт. Козельщина, а у товарно-транспортній накладній зазначено пункт розвантаження м. Полтава. Також вказує, що до податкової накладної від 09.11.2020 № 88 на транспортні послуги надано платником копії первинних документів складені з порушенням п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначає, що до податкової накладної від 12.11.2020 № 89 на транспортні послуги надано платником копії первинних документів складені з порушенням п.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила перевезень), а саме в товарно-транспортній накладній не заповнені обов`язкові реквізити (підпис отримувача). Вказані підстави слугували підставою для прийняття Комісією рішень про відмову у реєстрації вищезазначених накладних. Відповідач вважає, що, заявляючи вимогу щодо визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, позивачем не доведено їх незаконність, а у зв`язку з цим наявність підстав для їх скасування, отже оскаржені позивачем рішення прийняті у відповідності та на виконання вимог Порядку №

520. Представник позивача у надісланому клопотанні просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а розгляд справи провести без його участі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 по справі № 440/197/21 замінено відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-2. перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом встановлено, що 09.11.2020 між ТОВ "Профіфід" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір про перевезення вантажів, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов`язується організувати доставку автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з пункту відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_1 складено податкову накладну від 12.11.2020 №89 на загальну суму 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.. На виконання умов договору на перевезення вантажу №1397о П від 05.11.2020, згідно якого ФОП ОСОБА_1 виступає перевізником, позивачем складено податкову накладну від 09.11.2020 №88 на загальну суму 16000,00 грн., в тому числі ПДВ 2666,67 грн.. Крім того, 02.10.2020 позивачем (перевізник) між ТОВ "ДАКО-ГРУП ЛТД" (замовник) укладено договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання вимог вказаного договору ФОП ОСОБА_1 складено податкову накладну від 04.11.2020 №86 на загальну суму 12500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2083,33 грн.. 09.10.2019 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та приватним Транспортно-експедиційним підприємством "Автотрансекспедиція" (експедитор) укладено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №1749/19, предметом цього договору є взаємовідносини сторін, які виникли при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговувані вантажів, що надаються експедитором для перевезення автомобільним транспортом перевізника чи залучених ним осіб в міжнародному міжміському та міському сполученні. На виконання вимог вказаного договору ФОП ОСОБА_1 складено податкову накладну від 02.11.2020 №85 на загальну суму 15000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн.. Вказані податкові накладні позивачем подано для реєстрації в ЄРПН та отримано квитанцію №1 та № 2, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. 30.03.2020 позивачем складено та подано до ДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами. 11.12.2020 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2184414/2989417213 про відмову в реєстрації податкової накладної від 12.11.2020 №89 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, копії первинних документів складені з порушеннями п. 7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме в товарно-транспортній накладній не заповнені обов`язкові реквізити. 30.11.2020 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2184398/2989417213 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.11.2020 №88 в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, копії первинних документів складені з порушенням ст. 9 Закону України "Все про бухгалтерський облік". 30.11.2020 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2184357/2989417213 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.11.2020 №86 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних. Крім того, 01.12.2020 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №2189362/2989417213 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.11.2020 №86 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них. Вказані рішення позивач оскаржив до ДПС України, однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг скарги ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін. Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 30.11.2020 №2189362/2989417213, №2184357/2989417213, №2184398/2989417213, №2184414/2989417213, складених ФОП ОСОБА_1 , в ЄРПН та протиправність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав. Згідно з пунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція). Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі Порядок № 1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165). Судовим розглядом встановлено, що реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з підстав, визначених у пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, колегія суддів зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості платника податку. Зокрема, передбачено в якості такого критерію - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. З урахуванням положень наведених норм, колегія суддів звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Суд зауважує, що зі змісту надісланих відповідачем квитанцій вбачається, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Так, наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстроваим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, що може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Як зазначалось вище, позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, оскільки платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо. Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, від 20.11.2019 у справі №560/279/19. Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89, складених ФОП ОСОБА_1 , у ЄРПН. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було додатково надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, на вимогу контролюючого органу. Колегія суддів також звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. З матеріалів справи вбачається, що позивач не міг передбачити, що відсутність яких саме документів стане підставою для відмови в реєстрації відповідної податкової накладної, оскільки конкретного переліку документів, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у квитанціях про відмову в реєстрації податкових накладних контролюючим органом не зазначено. Крім того, податковий орган, жодним чином не обґрунтовує, яким чином відсутність саме цих документів є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Перелічені відповідачем документи, зокрема, документи щодо транспортування реалізованого товару не є документами первинного податкового та бухгалтерського обліку. Разом з цим варто зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Окрім того, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19. У контексті спірних відносин колегія суддів зазначає, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну. Головним управлінням ДПС у Полтавській області не встановлено невідповідності податкових накладних від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89 вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. За вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначених податкових накладних. Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність зупинення відповідачем-2 реєстрації податкових накладних від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89, складених ФОП ОСОБА_1 , в ЄРПН та протиправність рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89 в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, обов`язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих платником податків податкових накладних покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.11.2020 №85, від 04.11.2020 №86, від 09.11.2020 №88 та від 12.11.2020 №89. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі № 440/197/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 16.07.2021 року