Постанова Одеський апеляційний суд № 522/5655/17

Номер провадження: 22-ц/813/5786/21 Номер справи місцевого суду: 522/5655/17 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.07.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого - Гірняк Л.А. Суддів - Сегеда С.М., Комлевої О.С. За участю секретаря - Ющак А.Ю., розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Сивак Альони Леонідівни на рішення Приморського суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про розірвання договору, - ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА Короткий зміст позовних вимог В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКСВОДОКАНАЛ`в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» звернулось ждо суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та воовідведення. Зазначав, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року по справі №522/9399/15-ц було визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМ України №630 від 21.07.2005 року. Зобов`язано Філію поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_1 . На час винесення даного рішення судом було встановлено, що будинок АДРЕСА_2 , знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», 22.04.2004 року між ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Заводом був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення строком до 22.04.2009 року та продовжений до 22.04.2014 року. 25.05.2016 року між ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Заводом було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710, водопостачання будинку АДРЕСА_2 , здійснюється саме на підставі Договору. За змістом п. 3.1 Договору облік спожитої води та скинутих стоків, а також споживання холодної води здійснюється за показаннями приладу обліку води та стоків, встановлених на об`єктах споживача. Перелік об`єктів споживача наведений у дислокації об`єктів Заводу, серед яких житловий будинок АДРЕСА_2 , у якому мешкає ОСОБА_1 ), де зазначено, що об`єкти користуються послугами водопостачання та водовідведення з 22.04.2014 року. Уклавши Договір на таких умовах Завод підтвердив, що після спливу строку дії попереднього договору, правовідносини з надання послуг водопостачання та водовідведення між Заводом та Філією не припинялися та надавалися та продовжують надаватися безпосередньо Заводу, що повністю кореспондує приписам ч. 3 ст. 631 ЦК України, за змістом якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до його укладення. Посилаючись на те, що рішення неможливо виконати так як умови договіру укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення суттєво змінилися, він не виконується, засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_3 на облік не поставлений в силу об`єктивних, незалежних від Філії обставин. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_2 про розірвання договору -відмовлено. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, районний суд виходив з того, що розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин та наявність таких обставин підлягає докеазуванню при розгляді спору в силу приписів процесуального закону , шляхом подання до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин. Суд першої інстанції вважав, що укладання позивачем з ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» іншого договору з послуг водопостачання водовідведення після рішення суду не є тією суттєвою обставиною для розірвання договору в судовому порядку. При цьому на думку суду сторони не позбавлені уклади додатковий договір з залученням третьої особи для врегулювання відносин. Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву на неї В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на час винесення рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року встановлено, що будинок АДРЕСА_2 , знаходиться на аблансі ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» 22.04.2004 року між ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Заводом укладений договір про надання водопостачання та водовідведення строком до 22.04.2009 року та продовжений до 22.04.2014 року 25.05.2016 року укладений договір № 30710 та часе цим договором воникеруються. Суд першої інстанції не звернув увагу, що надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення суттєво змінилися так як виконавцем послуг став Завод, якому на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року завдаються збитки. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ставить питання про залишення її без задоволення посилаючись на те, що позивачем не доведено одночасно чотирьох умов, які нають право суду розірвати договір у відповідності до вимог ст.652 ЦК України. Позивач чинити перешкоди щоб договір укладений між ними не виконувався. Позивач не є представником ОСОБА_3 , а тому посилання на порушення майнових його прав є безпідставними. В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників. Відповідно до ч.5 ст.258 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА СУДУ Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 ЦПК України верховенство права є одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства. На підставі частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року визнано укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на умовах, передбачених Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року. Зобов`язано ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» поставити на облік засіб обліку води в квартирі АДРЕСА_3 . (а.с. 12-15). 25.05.2016 року між ТОВ «Інфокс» (як виробник) та ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (як споживач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710, відповідно якого виробник надає послуги з подачі питної води на об`єкти Споживача, а також по прийому стічних вод, що скидаються Споживачем в систему міської каналізації у відповідності з дислокацією об`єктів (додаток №1). (а.с. 5-8). Згідно Додатку №1 до договору №30710 від 25.05.2016 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 входить до дислокації об`єктів ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», які користуються послугами водопостачання-водовідведення з 22.04.2014 року. (а.с. 9). Вказаний додаток №1 до договору підписаний лише однією стороною ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» в особі ОСОБА_4 , але сам договір від 25.05.2016р. підписаний в способі т.в.о. ОСОБА_5 . З врахуванням зазначеного суд першої інстанції правомірно не прийняв його до уваги так як ці обставнини не спростовані . ТОВ «ІНФОКС» в особі Філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» 06.02.2017 року направили ОСОБА_1 лист від 06.02.2017 року №с-1121/2 відповідно якого зазначено, що на час винесення рішення апеляційного суду Одеської області від 1.06.2016 року судом було встановлено, що будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», 22.04.2004 року між ТОВ «Інфокс в особі філії «Інфоксводоканал» та Заводом був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення строком до 22.04.2009 року та продовжений до 22.12.2014 року, докази в підтвердження дії вказаного договору або укладення іншого договору між сторонами в матеріалах справи відсутні. 25.05.2016 року між ТОВ «Інфокс в особі філії «Інфоксводоканал» та Заводом було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення із зазначенням того, що об`єкти (зокрема і будинок АДРЕСА_2 ) користуються послугами водопостачання та водовідведення з 22.04.2014 року, що у розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України є істотною зміною обставин, у зв`язку із чим вважаємо договір на послуги водопостачання та водовідведення між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» розірваним з 01.03.2016 року. (а.с. 10). Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Як визначено статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. За вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи відсутність доказів , що саме відповідачка не виконує умови укладеного договору, районний суд дійшов правомірного висновку, що укладений 25.05.2016 року між ТОВ «Інфокс» (як виробник) та ДП Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (як споживач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №30710 після рішення апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року не є тією суттєвою обставиною для розірвання договору в судовому порядку . Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» - Сивак Альони Леонідівни, залишити без задоволення. Рішення Приморського суду м. Одеси від 05 грудня 2019 року, без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено_12.07.2021 року, оскільки суддя Сегеда С.М. перебував у відпустці відповідно до наказу № 81-в від 17.06.2021 року з 29.06 02.07.2021 р.р., а суддя Комлева О.С. перебувала у відпустці, відповідно до наказу № 87-в від 29.06.2021 року, з 05.07. -09.07.2021р.р. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк С.М.Сегеда О.С.Комлева