LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801133/342/21

від 16.07.2021 ·

Справа № 133/342/21 Провадження № 33/801/459/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 16 липня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв`язку із скасуванням акту який встановлює адміністративну відповідальність слід закрити, оскільки 01.07.2020 року набував чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за N 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, яким Кримінальний Кодекс України доповнено ст. 286-1, відповідно до якої керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів карається штрафом від однієї тисячі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років (п. 171). Із набранням чинності вказаного Закону скасована адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а протокол про адміністративне правопорушення було складено після 01 липня 2020 року (інкриміноване діяння після 01 липня 2020 року), відтак провадження відносно нього підлягає закриттю. Також звертає увагу на порушення порядку складання протоколу в справі про адміністративне правопорушення, а також прав водія: невідповідності в датах, відсутність підписів водія, не зазначення причини зупинки транспортного засобу тощо. Крім того апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови ним отримано 12.05.2021. В судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисник адвокат Пилипчук В.О. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що дійсно був зупинений працівниками поліції у зв`язку з відсутністю на його автомобілі бризговиків. В ході спілкування працівники поліції запідозрили, що він нібито перебуває в стані сп`яніння. Оскільки був тверезим, не вважав за необхідне проходити медичний огляд. Строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню, так як в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували поважність причин його пропуску апелянтом. Разом з тим, апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Апеляційним судом встановлено, що висновок суду першої інстанції про те, що діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №449331 від 06.02.2021, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями свідків, відеозаписом. Як встановлено апеляційним судом, працівниками поліції ОСОБА_1 була висловлена законна вимога про проведення огляду на стан сп`яніння, а саме з дотриманням вимог статті 266 КпАП України та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України N 1425/735 від 09.11.2015 року. З відеозапису, доданого до матеріалів адміністративного провадження, чітко видано, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, проте він відмовився від такого огляду в присутності двох свідків. ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом, а також тієї обставини, що напередодні вживав алкоголь. Працівником поліції озвучено дату й час проведення відеозапису, який збігається з часом складання протоколу, а тому суд першої інстанції вірно відкинув доводи ОСОБА_1 щодо помилок в даті складання пояснення і направлення на освідування (06.02.2020 замість 06.02.2021). Отже переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а доводи апеляційної скарги про те, що на час складення адміністративного протоколу адміністративна відповідальність водіїв наземних транспортних засобів за статтею 130 КпАП України відсутня і це є підставою для закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КпАП України, виходжу з наступного. Так, Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон № 2617 - VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання. До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КпАП України було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виключено з ч.1 статті 130 КпАП України та закріплено у ст.286-1 КК України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Законом України від 17 червня 2020 р. № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 р. були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону № 720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617 - VIII) у пункті 1; підпункти 2-4,7 виключено. Саме підпункт 4 пункту 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КпАП України, яка вступала в силу з 01 липня 2020 року і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, у пункті 2 розділу 1 Закону № 2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171,

207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з 03 липня 2020 року з часу набрання чинності Закону України № 720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння. Натомість існує адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 року за ст. 130 КпАП України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Частиною 1 статті 8 КпАП України передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. За цими положеннями до осіб, які вчинили після 03 липня 2020 року дії під час керування транспортними засобами, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення, без застосування нового закону, що посилював таку відповідальність та не має зворотної сили у часі. Тому водій ОСОБА_1 вчинивши правопорушення 06 лютого 2021 року, підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 статті 130 КпАП України у редакції, що діяла до внесення відповідних змін та введення статті 286-1 КК України, з подальшим їх вилученням та залишенням попередньої редакції в Кодексі про адміністративні правопорушення України. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року . Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М .Стадник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»