Постанова 4807 № 336/3495/21

Дата документу Справа № 336/3495/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/3495/21 Головуючий в 1 інст. Дацюк О.І. Провадження №33/807/495/21 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2021 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Куцигіна І.В., іншого учасника ОСОБА_2 розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Згідно з постановою суду, 29 квітня 2021 року приблизно о 07.30 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг вул. Шевченка та вул. Скульптурна у м. Запоріжжя, з другорядної дороги вул. Скульптурна не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автобусом МАЗ 203085, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Шевченка, внаслідок чого транспортні засоби було пошкоджено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в частині накладеного адміністративного стягнення змінити, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців на штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не оспорюючи викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини його вчинення та визнаючи свою вину ще на стадії складання протоколу, не може погодитись із застосованою мірою стягнення, яка за своєю суворістю не відповідає ані обставинам справи, ані особі правопорушника. Вказує, що скоєнню ДТП сприяла складна дорожня обстановка його засліпило сонце, а уникнути зіткнення він не міг внаслідок проведення дорожніх робіт на вказаній ділянці дороги, тобто мали місце обставини, які перебували поза його контролем. Внаслідок ДТП фізично ніхто не постраждав, а завдані ушкодження транспортних засобів є незначними. Він примирився з водієм пошкодженого транспортного засобу, претензій до нього він не має, що в сукупності з визнанням вини може бути пом`якшуючими обставинами. Судом не враховано, що раніше ДТП він не вчиняв. Разом з тим, суд безпідставно посилається на притягнення його у 2020 році до адміністративної відповідальності за ст.178 КУпАП, яке взагалі не стосується сфери забезпечення безпеки дорожнього руху. Вказані обставини залишились поза увагою суду, можливо внаслідок порушення процедури розгляду справи, адже рішення прийнято судом без проведення судового засідання. Прибувши 01 червня 2021 року до суду разом з потерпілим, їм повідомили, що рішення у справі прийнято у їх відсутність, чим порушено його права та можливість надавати пояснення у справі. Зазначає, що оскільки він працює водієм, застосоване до нього стягнення матиме наслідком позбавлення його засобів до існування. Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Куцигіна І.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, іншого учасника ОСОБА_2 , який не заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: відомостями з протоколу серії ААБ №012781 від 29 квітня 2021 року; схемою ДТП, письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; фотознімками з місця ДТП. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. В той же час стороною захисту вказані обставини не оскаржуються. Доводи апелянта щодо суворості покарання, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Так, санкція ст.124 КУпАП передбачає декілька альтернативних видів адміністративних стягнень, які застосовуються судом з урахуванням всіх обставин справи та особи винного. У відповідності до ч.1 ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах статті закону, яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Так, суд першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, врахував, що протягом 2020-2021 років неодноразово, а саме дев`ять разів, притягувався до адміністративної відповідальності за ст.121, 122 КУпАП, за скоєння правопорушення, передбаченого ст.178 КУпАП, та продовжує вчиняти адміністративні правопорушення, надаючи при цьому послуги з перевезення пасажирів, суд вважав справедливим та доцільним призначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, що на думку суду буде достатньою мірою для усвідомлення особою неприпустимості систематичного скоєння правопорушень та дозволить запобігти вчиненню нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, убезпечуючи інших учасників дорожнього руху від систематичних порушень особою ПДР. У відповідності до вимог ст.30 КУпАП позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Так, згідно з протоколом ОСОБА_1 допустив порушення п. 16.11 ПДР України, які є грубими порушеннями вимог ПДР України та призвели до дорожньо-транспортної пригоди з пошкодженням обох транспортних засобів. При цьому, слід врахувати, що ОСОБА_1 працює водієм таксі та надає послуги з перевезення пасажирів. В момент ДТП, а саме 29 квітня 2021 року в салоні автомобіля ОСОБА_1 перебували пасажири. Крім того, в салоні іншого транспортного засобу, а саме автобусі МАЗ 203085, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 також перебували пасажири. Посилання апелянта на те, що його засліпило сонце та він не встиг уникнути зіткнення, не може бути підставою для пом`якшення призначеного стягнення. В даному випадку, якщо водій не зміг оцінити дорожню обстановку при виїзді на нерегульоване перехрестя через засліплення його сонцем, він мав би зупинитись та пересвідчитись в безпечності руху. Як вбачається з письмових пояснень водія ОСОБА_2 , наданих під час складання матеріалів справи, працюючи 29 квітня 2021 року по 59 маршруту слідував по вулиці Шевченко у бік Комбіната «Запоріжсталь». На перехресті (вул. Шевченка 187 та вул. Скульптурна 39) з провулку різко виїхав автомобіль Рено Логан (таксі «Болт»). Він ( ОСОБА_2 ) намагався уникнути ДТП, але це йому не вдалося. Постраждалих в салоні автобусу та автомобілі немає. Він подзвонив центр.диспетчеру та залишився на місці ДТП до приїзду поліції та служби безпеки підприємства. Факт того, що ОСОБА_1 примирився з потерпілим, іншим водієм ОСОБА_2 , не може бути безумовною підставою для змінити виду стягнення, оскільки суд при призначення виду та розміру стягнення враховує також і інші обставини справи та особу правопорушника. В той же час, суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду щодо неодноразового притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом 2020-2021 років, оскільки в таблиці Архіву порушень зазначено також і іншу особу з іншою датою народження. Таким чином, при обранні виду адміністративного стягнення суддя районного суду врахував характер вчиненого правопорушення, та постановив рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст.124 КУпАП. Суд першої інстанції при обранні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення дотримано вимоги ст.ст.30, 33 КУпАП, відтак підстав для пом`якшення призначеного йому стягнення суд апеляційної інстанції не вбачає. В частині порушення прав особи та позбавлення можливості надавати пояснення у справі, суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду відновив права особи яка притягується до адміністративної відповідальності, а також потерпілій стороні та їм надано можливість надавати свої пояснення та залучати захисника. Зазначає, що оскільки він працює водієм, застосоване до нього стягнення матиме наслідком позбавлення його засобів до існування. Доводи апелянта що застосоване до нього стягнення матиме наслідком позбавлення його засобів до існування не є достатніми підставами для пом`якшення виду стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення. Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева