Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/601/19

Справа № 309/601/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 13 липня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Джуги С.Д., Бисаги Т.Ю., за участі секретаря Микуляк Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Хустського районного суду від 12 листопада 2020 року (головуючий суддя Волощук О.Я.) у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2005 року у справі №2-22/2005, в с т а н о в и в : Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2005 у справі № 2-22/2005 позов ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на будинок, та визнання права власності на Ѕ частину і його розподіл в натурі задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання будинку та меблевих наборів дошлюбним майном подружжя, поділ рухомого майна подружжя, а також у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнаня права власності на Ѕ частину в житловому будинку відмовлено. Розділено житловий будинок АДРЕСА_1 в такий спосіб: позивачці ОСОБА_3 виділено квартиру АДРЕСА_2 у будинку: виділивши на першому поверсі кухню-столову, ванну, вбиральню, коридор, житлову кімнату, два холи, балкон, всього 109.38 кв.м.; на другому поверсі хол, дві житлові кімнати, балкон, всього 95.3 кв.м.; з цокольного поверху коридор, дві приміщення, більярдну, всього 73,5 кв.м.; загальною площею 278,18 кв.м.; з господарських приміщень виділити гри приміщення загальною площею 32.01 кв.м. Відповідачу ОСОБА_1 виділено квартиру АДРЕСА_3 у будинку, виділивши приміщення на 1 поверсі - хол. житлову кімнату, коридор, всього 75,4 кв.м.; на другому поверсі - вбиральню, ванну, кухню-столову, житлову кімнату, коридор, всього 113,8 кв.м.; з цокольного поверху - гараж, дві приміщення, пральню, всього 272,2 кв.м. загальною площею 272,2 кв.м.; з господарських приміщень виділено шість приміщень загальною площею 45,61 кв.м.; котельню площею 7,0 кв.м. та коридор площею 11,1 кв.м. на цокольному поверсі, залишивши в спільному користуванні сторін. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1053,17 грн., компенсації за меншу частку реально виділеної частини з ідеальної долі належної їй в будинку, що підлягає розподілу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 6390 грн. за належну їй 1/2 частину з автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився у спільній сумісній власності подружжя. Автомобіль «Форд-Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1990 року випуску, залишено у власності ОСОБА_1 . Інше рухоме майно розділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно до списку поданого та погодженого ними в судовому засіданні в такий спосіб: позивачці виділено газову плиту, 3 килими, палас, пральну машинку, стіл для комп`ютера, комп`ютер, телевізор з підставкою; відповідачу виділено - підставку під телефон, подовжувач телефону, більярдний стіл, конвектор, акваріум, телевізор. Стягнуто з ОСОБА_3 564,5 грн. та із ОСОБА_1 568,5 грн. на користь держави, мита недоплаченого сторонами при подачі позову до суду. Проведення будівельних робіт по переобладнанню в будинку АДРЕСА_1 та витрати по них у відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи №174 від 21.10.2004 з плановим додатком - покладено на обох співвласників в рівних долях. 18.02.2019 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2005 у справі №2-22/2005 за нововиявленими обставинами. Заяву мотивовано тим, що після ухвалення судового рішення він отримав довідку Хустського ДПТІ від 15.01.2019 №2847, згідно якої реєстрація житлового будинку незавершеного будівництвом в АДРЕСА_1 станом на 24.05.2005 відсутня. У зв`язку з цим указував, що 15.01.2019 ОСОБА_1 стало відомо про те, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що станом на момент ухвалення рішення (24.05.2005) житловий будинок АДРЕСА_1 не був зареєстрований. Зазначав, що новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу. ОСОБА_1 вказував, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов помилкових та безпідставних висновків про можливість розподілу будинку, оскільки будинок не був введений в експлуатацію та не було проведено його державної реєстрації, а тому розподілу підлягали використані будівельні матеріали. Зазначав, що наведена обставина є підставою для перегляду рішення суду у цій справі у зв`язку з нововиявленими обставинами, відповідно до ст. 361 ЦПК України (в редакції станом 01.01.2005, тобто на момент звернення до суду з позовом у справі). Ухвалою Хустського районного суду від 12.11.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2005 за нововиявленими обставинами відмовлено. На дану ухвалу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що заявнику при розгляді справи у 2005 році було відомо ту обставину, що будинок не був зареєстрований; під час розгляду спору у 2005 році апелянт зазначав, що будинок був збудований його батьком ОСОБА_5 ; ОСОБА_1 не був забудовником будинку, а тому йому не було відомо про відсутність державної реєстрації та введення в експлуатацію цього будинку; вказує, що висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної у 2005 році, не містив висновків щодо введення в експлуатацію будинку, а лише визначав ринкову вартість будинку та варіанти його розподілу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє ОСОБА_7 , просить подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що про ту обставину, що будинок незавершений будівництвом, не введений в експлуатацію та не зареєстрований на праві власності, було відомо при розгляді справи у 2005 році всім учасникам справи, зокрема скаржнику ОСОБА_1 та про дану обставину було вказано в судовому рішенні від 24.05.2005. Без дій забудовника ОСОБА_1 реєстрація права власності на нерухоме майно не могла бути здійснена. Посилання на те, що забудовником будинку був його батько ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки дана обставина досліджувалась судом та рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку будинку відмовлено. Вказує, що за позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. Об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін. Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 у справі №6-47цс16. Заслухавши пояснення апелянта та його представника ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_4 , представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_8 , позицію представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами - це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, у зв`язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були і не могли бути їм відомі на час вирішення справи. Відповідно до ч. 3 ст 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України однією з підстав для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; не були встановлені судом; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2005 позов ОСОБА_3 задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , та позові ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено. Розділено житловий будинок АДРЕСА_1 в такий спосіб: позивачці ОСОБА_3 виділено квартиру АДРЕСА_2 у будинку: виділивши на першому поверсі кухню-столову, ванну, вбиральню, коридор, житлову кімнату, два холи, балкон, всього 109.38 кв. м.; на другому поверсі хол, дві житлові кімнати, балкон, всього 95.3 кв. м.; з цокольного поверху коридор, дві приміщення, більярдну, всього 73,5 кв.м.; загальною площею 278,18 кв. м.; з господарських приміщень виділити гри приміщення загальною площею 32.01 кв. м. Відповідачу ОСОБА_1 виділено квартиру АДРЕСА_3 у будинку, виділивши приміщення на 1 поверсі - хол. житлову кімнату, коридор, всього 75,4 кв. м.; на другому поверсі - вбиральню, ванну, кухню-столову, житлову кімнату, коридор, всього 113,8 кв. м.; з цокольного поверху - гараж, дві приміщення, пральню, всього 272,2 кв. м. загальною площею 272,2 кв. м.; з господарських приміщень виділено шість приміщень загальною площею 45,61 кв. м.; котельню площею 7,0 кв. м. та коридор площею 11,1 кв. м. на цокольному поверсі, залишивши в спільному користуванні сторін. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1053,17 грн., компенсації за меншу частку реально виділеної частини з ідеальної долі належної їй в будинку, що підлягає розподілу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 6390 грн. за належну їй 1/2 частину з автомобіля «Форд Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився у спільній сумісній власності подружжя. Автомобіль «Форд-Транзит», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1990 року випуску, залишено у власності ОСОБА_1 . Інше рухоме майно розділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно до списку поданого та погодженого ними в судовому засіданні в такий спосіб: позивачці виділено газову плиту, 3 килими, палас, пральну машинку, стіл для комп`ютера, комп`ютер, телевізор з підставкою; відповідачу виділено - підставку під телефон, подовжувач телефону, більярдний стіл, конвектор, акваріум, телевізор. Стягнуто з ОСОБА_3 564,5 грн. та із ОСОБА_1 568,5 грн. на користь держави, мита недоплаченого сторонами при подачі позову до суду. Проведення будівельних робіт по переобладнанню в будинку АДРЕСА_1 та витрати по них у відповідності до висновку судової будівельно- технічної експертизи №174 від 21.10.2004 року з плановим додатком - покладено на обох співвласників в рівних долях. Указане рішення суду набрало законної сили 26.11.2008 (а.с. 79-84). У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказував, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Такі підстави передбачені п. 1 ч. 2 ст. 423 діючої редакції ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції вважав, що обставина, наведена заявником ОСОБА_1 , як нововиявлена - що 15.01.2019, після отримання ним довідки за №2847 з Хустського ДПТІ, йому стало відомо, що судом першої інстанції не враховано того, що станом на 24.05.2005 (на час ухвалення рішення судом першої інстанції) будинок не було зареєстровано - була відома всім учасникам справи, в тому числі і заявнику при розгляді даної цивільної справи у 2005 році, і це вбачається із тексту рішення Хустського районного суду від 24.05.2005 року. Колегія погоджується з таким висновком суду з таких підстав. Так, рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2005, зокрема, встановлено, що забудовником згідно правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , який розпочав будівництво в 1993 році. Наведена обставина повністю стверджена в судовому засіданні оглянутими будівельним паспортом на вказаний будинок, з відповідним рішенням органів місцевої влади, договору на забудову земельної ділянки, відведення земельної ділянки в натурі та проектною документацією на будівлю. Також цим рішенням встановлено, що на час укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у серпні 1996 року, будинок АДРЕСА_1 був непридатний до проживання і потребував проведення повністю всіх внутрішніх будівельних робіт та влаштування столярних виробів. В серпні 1999 року позивачка з відповідачем вселилися у вказаний будинок, та на час розгляду справи експлуатували для проживання перший та цокольний поверхи, що завершені будівництвом. Другий поверх будинку незавершений будівництвом і має лише влаштовані столярні вироби, оштукатурені стіни, влаштоване освітлення. Зі змісту рішення слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнавали ту обставину, що подружжя проживало на 1 поверсі спірного будинку, так як другий поверх був незавершений будівництвом. Таким чином та обставина, що будинок не був завершений будівництвом була встановлена судом та була відома заявнику ОСОБА_1 , який був забудовником будинку та проживав у ньому. Колегія суддів зауважує, що до моменту завершення будівництва відсутня можливість прийняття нерухомого майна до експлуатації та державна реєстрація на нерухоме новостворене майно. При цьому, на момент ухвалення рішення суду частина 4 статті 331 ЦК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення судом рішення 24.05.2005) передбачала можливість визнання осіб власниками недобудованого нерухомого майна. У п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено наступне. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини, а також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України (аналогічна норма міститься у статті 12 ЦПК України у редакції з 15.12.2017), не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Отже, із висновком місцевого суду про те, що необґрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що йому у 2005 році не було відомо те, що будинок не був введений в експлуатацію та не була проведена державна реєстрація слід погодитися. Указані заявником обставини не є нововиявленими, на час розгляду справи такі були встановлені судом, були відомі ОСОБА_1 , який був забудовником будинку та проживав у ньому. Крім того стосовно строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід зазначити наступне. Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України (у редакції чинній на час подання заяви) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. В той же час, відповідно до частин 2, 3 ст. 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1частини другої статті 423 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Рішення Хустського районного суду від 24 травня 2005 року, про перегляд якого подано заяву у лютому 2019 року, набрало законної сили 26.11.2008 (а.с. 79-84). ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилався на те, що дізнався про обставини, котрі вважає нововиявленими, отримавши довідку Хустського ДПТІ від 15.01.2019 №2847, згідно якої реєстрація житлового будинку незавершеного будівництвом в АДРЕСА_1 станом на 24.05.2005 відсутня. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Обставини стосовно відсутності введення в експлуатацію та відсутності реєстрації незавершеного будівництвом будинку були встановлені судом та були відомі заявнику ОСОБА_1 станом на момент ухвалення рішення (24.05.2005), а відтак довідка Хустського ДПТІ від 15.01.2019 №2847 не підтверджує нововиявлені обставини. Крім того, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, попри свою необґрунтованість, також подана з пропуском преклюзивного трирічного строку (ч.ч. 2, 3 ст. 424 ЦПК України). Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення. Увалу Хустського районного суду від 12 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 липня 2021 року. Головуюча Судді: