LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/4154/20

від 14.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4154/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 14 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 прийнято звіт Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 в адміністративній справі № 560/4154/20. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти постанову, якою встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що доводи апеляційної скарги позивача суперечать обставинам, встановленим судом першої інстанції, оскільки рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року виконано в повному обсязі, а тому звіт про виконання цього рішення судом прийнято обґрунтовано. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №560/4154/20 визнано протиправною бездіяльність Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на скаргу від 22.06.2020. Зобов`язано Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надати відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 22.06.2020 з приводу організації примусового виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 10.10.2019. Стягнуто з Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду у розмірі 3000 грн. У задоволенні решти вимог позову відмовлено. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, а саме: зобов`язано Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подати звіт про виконання цього рішення суду та встановлено строк для подання звіту - сорок календарних днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. На виконання вказаного вище рішення суду першої інстанції 02.03.2021 надійшов звіт Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про його виконання, який обґрунтований тим, що з метою виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі №560/4154/20 позивачу 22.02.2021 за вихідним №3-365/2/4/11-21/321 направлено відповідь на скаргу від 22.06.2020 з приводу організації примусового виконання ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 10.10.2019. Крім того платіжними дорученнями №732 та №736 від 11.02.2021 позивачу на картковий рахунок перераховано 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 прийнято звіт Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 в адміністративній справі № 560/4154/20.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ст.ст.14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Згідно з ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 зазначив, що механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист (п.6.3). У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України). Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31.07.2018 року у справі № 235/7638/16-а. Обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк, встановлений судом та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Колегія суддів дослідивши поданий відповідачем звіт вважає, що у ньому Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) обґрунтовано повідомило про повне виконання рішення суду та надало докази такого виконання. Таким чином враховуючи, що рішення суду від 10.09.2020, яке набрало законної сили, на момент розгляду звіту щодо виконання рішення суду виконано у повному обсязі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про його виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано прийняв звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»