Постанова 4855 № 580/723/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/723/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Трофімова Л.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича на ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач), просить: - визнати протиправними дії Міністерства оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо помилкового визначення вислуги років ОСОБА_1 для призначення їй пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ; - зобов`язати Міністерство оборони України в особі фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , що становить 24 роки 4 місяці 13 днів у календарному обчисленні, з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати призначення пенсії. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного. Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року позовна заява залишена без руху та надано позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали. Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме шляхом подання: - доказу сплати судового збору у сумі 908 грн або засвідчених у встановленому порядку доказів належності до категорій осіб звільнених від сплати судового збору; - обґрунтованої заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин. Копію ухвали від 19.02.2021 про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 25.02.2021, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1803104005160). Станом на 15.03.2021 недоліки, визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.02.2021 позивачем не усунуто. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. У позові зазначено про «помилкове визначення вислуги років ОСОБА_1 , проте не обґрунтовано чинність/спірність наказів, у яких вислугу років визначено «помилково» і не зазначено, що саме порушено. Позивач у прохальній частині позовної заяви просить: зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 з метою перерахунку їй пенсії згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з дати призначення пенсії, проте не визначає Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у складі учасників справи, як суб`єкта, який призначає/перераховує та здійснює виплату пенсій. Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України). У позові зазначено, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та надано копію посвідчення учасника бойових дій від 02.10.2017 № НОМЕР_1 . Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (ЄДРСР 85412901) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551). У статті 22 Закону № 3551 передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону № 3551. Предметом даного позову є спір щодо визнання протиправними дій відповідача з помилкового визначення вислуги років позивачці та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області новий розрахунок вислуги років, що не належить до питань, пов`язаних з соціальним захистом учасників бойових дій згідно із Законом № 3551, а тому позивач не звільняється від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовна заява містить вимоги немайнового характеру, тому судовий збір за подання даної позовної заяви становить 908 грн. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA528999980313131206084023759; відомча ознака « 84»; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Позивач оскаржує дії відповідача щодо визначення вислуги років у розрахунку загального страхового стажу на пенсію за вислугу років старшому солдату ОСОБА_1 від 13.03.2020 №

393. Колегія суддів зазначає, що згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України від 21.07.2020 пенсію позивачці призначено з 02.08.2019. Позивачем не зазначено, коли саме він дізнався про порушення своїх прав відповідачем, натомість у позові зазначено, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Спеціальним законом, що регулює відносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262). Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Також вказує, що предметом даного спору не є перерахунок пенсії, непроведений з вини органів Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим на відносини, що є предметом розгляду даної справи, поширюються строки звернення до суду, встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Позов здано на пошту 09.02.2021, тобто більше ніж 10 місяців після видання фінансово-економічним управлінням командування Сухопутних військ Збройних Сил України розрахунку загального страхового стажу на пенсію за вислугу років старшому солдату ОСОБА_1 від 13.03.2020 № 393 без відповідного обґрунтованого клопотання щодо строку, способу захисту і належних відповідачів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 9901/325/19 (ЄДРСР 86401310) зазначено, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 №826/13430/17 зазначено, що незнання через небажання дізнатися про те, що законодавством України встановлені певні строки звернення до суду, не дає підстав стверджувати про поважність пропуску позивачем такого строку. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше». Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та враховано судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959). Позивачем не надано доказів наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Тому, у зв`язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків. В ухвалі від 19.02.2021 зазначено, що недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: надання доказу сплати судового збору у сумі 908 грн. або засвідчених у встановленому порядку доказів належності до категорій осіб звільнених від сплати судового збору; обґрунтованої заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин. Копію ухвали від 19.02.2021 про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 25.02.2021, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 1803104005160). Із зазначеним вище колегія суддів погоджується, проте зазначає про те, що судом першої інстанції не надано розумний строк на усунення недоліків у звязку з чим суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив надані додаткові пояснення позивач у справі та прийшов до передчасного висновку щодо повернення позовної заяви, та зазначає наступне. Так, дослідивши подану заяву на усунення недоліків визначених в ухвалі від 19.02.2021 про залишення позовної заяви без руху та апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що копію ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року представник позивача Хомич І.О. отримав 25.02.2021, що підтверджується трек - номером поштового відправлення: 1803104005160, який знаходиться на отриманому від суду першої інстанції поштовому конверті, та інформацією, яка знаходиться на відкритому для вільного користування веб-сайті УДППЗ «Укрпошти» за веб-адрееою: http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-posliuku, стосовно отримання поштового відправлення: 1803104005160. Відповідно до ст. 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Як визначено ч. 5 ст. 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день вважається цей день. Пору з цим, згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий. З огляду на вищевказане перебіг десятиденного строку розпочався з 26.02.2021, відповідно десятим днем є 08.03.2021 , який являвся святковим днем, тому першим після нього робочим днем було є 09.03.2021. На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що 09.03.2021 було останнім днем усунення недоліків, пов`язаних зі сплатою судового збору Як встановлено матеріалами справи, на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 представником позивача було усунуто недоліки та 09.03.2021 через засоби поштового зв`язку подано до Черкаського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, що підтверджується трек - номером поштового відправлення 03186 0924181 0 (а.с. 22). Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Таким чином, що вимоги, вказані в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 були виконані у строк, встановлений судом першої інстанції. У зв`язку із тим, що судом першої інстанції не надано оцінку зазначеній заяві представника позивача про усунення недоліків визначених в ухвалі судді першої інстанції від 19.02.2021 року, суд пертшої інстанції дійшов до помилкового висновку 15.03.2021 про повернення позовної заяви ОСОБА_3 з усіма доданими до неї документами позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви, судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин справи, та порушено норми процесуального права. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»). Таким чином, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви. За таких обставин керуючись ст.320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича - задоволити частково. Ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль