Постанова 4854 № 420/8420/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8420/20 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 06 листопада 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕДАНТА-АГРО до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕДАНТА-АГРО» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці Держмитслужби, а саме визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UА500500/2020/000022/1 від 11 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/01338. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані товариством документи для здійснення митного контролю та митного оформлення його товару не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому заявлена митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товару. В даному випадку, митний орган вважає, що для підтвердження заявленої митної вартості ввезеного на території України товару, товариством не надано для здійснення митного оформлення обов`язкових специфікацій до договору та копій декларацій країни відправлення з перекладом на українську мову. При цьому, з наданих товариством для здійснення митного оформлення товару документів неможливо встановити вартість понесених витрат на пакування товару, а з наданих інвойсів неможливо встановити умови оплати за товар. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у межах здійснення зовнішньоекономічної діяльності 01 квітня 2020 року ТОВ «ВЕДАНТА-АГРО» (в особі покупця) укладено з компанією «LC MOTORS» (Республіка Корея) (в особі продавця) зовнішньоекономічний контракт № 251430, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти від продавця транспортні засоби (товар). Згідно з п. 1.2 Контракту, предмету контракту, асортимент, кількість ціна за одиницю, загальна сума, термін оплати та інші умови поставки Товару визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Згідно п. 4.1 Контракту визначено, що продавець постачає покупцю товарна умовах CFR Україна, Чорноморськ, Одеса, Южне («Інкотермс-2010»). В свою чергу, 14 травня 2020 року сторонами договору підписана специфікація № 140520 на поставку партії товару, у тому числі на автомобіль, що був у використанні, а саме КІА, вартістю 7600 дол. США. При цьому, 10 липня 2020 року ТОВ «ВЕДАНТА-АГРО» звернулось до Одеської митниці для митного оформлення (випуску) товару з №UA500500/2020/250511 від 10 липня 2020 року. В даному випадку, в декларації зазначено: автомобіль з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем), що був у використанні; марка КІА; модель SORENTO; робочий об`єм циліндрів 1995 см3; рік виготовлення 2017; модельний рік виготовлення 2017; колісна формула 4x2; номер двигуна нема даних; номер шасі нема даних; вид ТЗ легковий автомобіль призначенний для перевезення людей; загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5; тип двигуна дизель; тип кузова універсал; колір чорний; технічний стан - автомобіль має пошкодження: дефекти та подряпини ЛФП переднього бампера, заднього бампера, накладки переднього центральної, крила заднього лівого, крила переднього лівого в передній частині, деформацію глушника центрального, тріщину вітрового скла, розбитий ліхтар дверей задка правий. Вивантажено з контейнера TEMU7012842». Митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. З метою підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення за МД №UА500500/2020/250511 від 10 липня 2020 року на виконання вимог статті 53 МК України декларантом подано копії наступних документів: контракт № 251430 від 01 квітня 2020 року; специфікація від 14 травня 2020 року; інвойс та пакувальний лист від 14 травня 2020 року № UА-339857; домашній коносамент від 23 травня 2020 року № 339857; лінійний коносамент від 23 травня 2020 року № М350061788; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 травня 2020 року № 2828-202005-000828; висновок від 08 липня 2020 року №1415-Е/20 експертного автотоварознавчого дослідження; довідка про відповідність рівню екологічних вимог від 07 липня 2020 року № 54479- Д; акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 06 липня 2020 року; наряд від 03 липня 2020 року № 179/1. Відповідно до поданих товаросупровідних документів митну вартість заявлено на рівні 7600 дол. США. Проте відповідачем прийняте рішення про корегування митної вартості товарів № UА500500/2020/000022/1 від 11 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/01338. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 11 липня 2020 року зазначено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей підтверджуючих числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України та Наказу Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 2) згідно ч. 2 ст. 53 МК України, якщо рахунок сплачено, декларантом для підтвердження митної вартості подаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) згідно ст. 368 МК України, при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. При цьому, позивачу запропоновано надати додаткові документи. В свою чергу, позивачем надано додаткові документи, але в оскаржуваному рішенні зазначено, що вказані документи не переведені на українську мову та є недостатніми для визначення митної вартості автомобіля. Внаслідок чого, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів митним органом визначено їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлена митна вартість 12 000 дол. США. Не погоджуючись з прийнятим рішенням митного органу товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується судова колегія, про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товару для здійснення його митного оформлення за заявленим методом, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 МК України, відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Згідно ст. 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті зазначається перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі, зокрема, є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезеного товариством автомобіля. В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за першим методом. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції встановлено, що товариством подано достатню кількість документів для здійснення митного оформлення ввезеного товару (легкового автомобіля) за ціною контракту. Між тим, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: контракт № 251430 від 01 квітня 2020 року; специфікація від 14 травня 2020 року; інвойс та пакувальний лист від 14 травня 2020 року № UА-339857; домашній коносамент від 23 травня 2020 року № 339857; лінійний коносамент від 23 травня 2020 року № М350061788; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 травня 2020 року № 2828-202005-000828; висновок від 08 липня 2020 року №1415-Е/20 експертного автотоварознавчого дослідження; довідка про відповідність рівню екологічних вимог від 07 липня 2020 року № 54479- Д; акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 06 липня 2020 року; наряд від 03 липня 2020 року № 179/1. В свою чергу, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів вважає, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та явних ознак підробки. Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що позивачем надано достатню кількість документів для застосування першого методу обчислення митної вартості товару. Між тим, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що митним органом встановлено наступні недоліки у наданих товариством документах, а саме: 1) відсутнє документальне підтвердження витрат на транспортування декларантом автомобіля до місця ввезення на митну територію України; 2) відсутнє документальне підтвердження оплати автомобіля; 3) відсутнє документальне підтвердження понесених витрат на страхування та перевезення (фрахту) товару. Щодо висновку митного органу про те, що товариством документально не підтверджено факт включення витрат на транспортування вантажу (фрахт), колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, умови поставки товару, зазначені у Контракті № 251430 від 01 квітня 2020 року, а саме умовами поставки є CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010». В свою чергу, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010, термін CFR означає, що продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. Враховуючи вищевикладене, поставка товару на умовах CFR передбачає, що у фактурну вартість товару вже включено витрати на його доставку, а тому покупець не здійснює відповідних витрат. Крім того, умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Аналогічні правові висновки викладно у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 825/735/17, № 825/2255/16, № 825/1016/17. З іншого боку, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наданими товариством платіжними дорученнями підтверджується оплата товару товариством. Крім того, у вказаних платіжних дорученнях є посилання на Контракт від 04 квітня 2020 року. В свою чергу, відсутність в платіжних дорученнях посилань на інвойс, на переконання колегії суддів, не є окремою та достатньою підставою для коригування митної вартості ввезеного товариством автомобіля. Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу. В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними. Такої правової позиції дотримується і Верховний суд України у своїй постанові від 30 червня 2015 року, у справі 814/283/14. Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправного корегування митної вартості ввезеного товариством автомобіля митним органом. Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю Держмитслужби. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.