Постанова 4854 № 540/3529/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3529/20 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 22 лютого 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Херсонській обласній прокуратурі про стягнення недоплачених сум посадового окладу прокурора, за період з липня 2015 року по квітень 2020 року, у загальному розмірі 988 410,81 грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як апелянту під час роботи в органах прокуратури протиправно не доплачено спірних сум заробітної плати. В даному випадку, апелянт вважає, що його посадовий оклад у спірному періоді мав обраховуватись згідно вимог ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру», а не на підставі інших нормативно-правових актів, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивач не має права на отримання спірних коштів. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що з липня 2005 року по травень 2020 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Херсонської області на різних посадах. Так, з 02 жовтня 2014 по 14 грудня 2015 року ОСОБА_1 займав посаду прокурора Цюрупинського району Херсонської області; з 15 грудня 2015 року до 07 жовтня 2016 року посаду прокурора відділу з питань захисту прав громадян та інтересів України на тимчасово окупованій території півострова Крим прокуратури Херсонської області; з 07 жовтня 2016 року по 05 травня 2020 року посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Херсонської області. При цьому, у вказаному періоді розмір посадового окладу виплачувався ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яким затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури та визначено розміри посадових окладів прокурорів. В свою чергу, вважаючи, що згідно ЗУ «Про прокуратуру» за працівниками органів прокуратури з 2015 року визначено право на оплату праці у нових (підвищених) окладах, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення недоотриманої заробітної плати. За наслідком встановлення усіх обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення позовних вимог, так як у спірний період позивачу правомірно не виплачено посадовий оклад у встановлених ЗУ «Про прокуратуру» розмірах, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про прокуратуру», визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Відповідно до ч. 9 ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру», фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч. 1 ст. 90 ЗУ «Про прокуратуру», фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Згідно ч. 3 ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» (в первинній редакції), посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 3 ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року), посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Згідно ч. 3 ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції Закону № 113-IX від 19 вересня 2019 року), посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, згідно п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року, у справі № 1-223/2018(2840/18), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Водночас, Конституційним Судом України встановлено, що вказана норма, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення з Херсонської обласної прокуратури недоплачених ОСОБА_1 сум посадового окладу, за період з липня 2015 року по квітень 2020 року. В даному випадку, ОСОБА_1 вважає, що він у зазначеному періоді мав право на отримання посадового окладу у встановленому ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» розмірі, а не у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. При цьому, до 26 березня 2020 року, а саме до прийняття рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року, у справі № 1-223/2018(2840/18), діяло положення Бюджетного кодексу України, яке передбачало, що ст. 81 ЗУ «Про прокуратуру» (розміри посадових окладів прокурорів) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. В даному випадку, постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» № 505 від 31 травня 2012 року, зокрема, затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Тому, враховуючи вищевикладені положення Бюджетного кодексу України, які діяли у спірному періоді, колегія суддів вважає, що відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати (посадового окладу) ОСОБА_1 поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці своїх працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12 липня 2016 року № 820/4648/15, від 13 липня 2016 року № 820/4653/15та № 818/3372/15. З іншого боку, колегія суддів вважає, що рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року, у справі № 1-223/2018(2840/18), не може вплинути на спірні правовідносини, оскільки вони виникли до йог прийняття. В даному випадку, визнання неконституційними певних положень Бюджетного кодексу України не може мати наслідком визнання протиправними дій прокуратури при виплаті позивачу заробітної плати (посадового окладу), які вчинено до визнання таких норм неконституційними, оскільки прокуратура не мала підстав для неврахування чинних на час прийняття відповідного рішення норм законодавства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог. При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.