Постанова 4819 № 766/8277/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 14 липня 2021 року м. Херсон Єдиний унікальний номер справи: 766/8277/21 Номер провадження: 22-ц/819/1298/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів:Вейтас І.В., Семиженка Г.В., секретар: Плохотніченко А.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 адвокат Оніщенко Віталія Іванівна, представник ОСОБА_3 адвокат Дмитрук Сергій Степанович розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 року, постановлену під головуванням судді Рядчої Т.І., за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору довічного утримання, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції В травні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Одночасно з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву у якій він просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на Ѕ частину спірного нерухомого майна. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 , як власник спірної частини будинку, може її відчужити. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 133,3 кв.м. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо нерухомого майна та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем жодним чином не доведено підстав для накладення арешту на майно, оскільки вона не має наміру відчужувати його. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, як законну та обґрунтовану, без змін. Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача аргументована та обґрунтована і невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може зробити неможливим виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. Підставою для звернення до суду з позовом стало визнання недійсним договору довічного утримання та витребування майна з чужого незаконного володіння. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті. Таким чином, встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову, наклавши арешт на 1/2 частину спірного житлового будинку. До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 19 лютого 2021 року в справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) та в постанові від 07 жовтня 2020 року в справі №761/3690/19. Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження заяви щодо забезпечення позову, а саме дійсного наміру відповідача відчужити спірний будинок не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, який має майновий характер, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, а фактично зводяться до незгоди з рішенням суду про забезпечення позову. Керуючись ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 травня 2021 рокубез змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15.07.2021 року. Головуючий С.В. Радченко Судді: І.В. Вейтас Г.В. Семиженко