Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2441/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2441/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду у місті Дніпрі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року в адміністративній справі №340/2441/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и л а: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про: - визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо не оформлення актів відповідно до вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р. №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 р., за №83/7404, за результатами розслідування щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків; - зобов`язання Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області призначити та повторно провести розслідування за фактом захворювання ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р. №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 р., за №83/7404, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходив службу в ОВС з 10.04.2002 р. по 06.11.2015 р., у поліції з 07.11.2015 р. по 01.08.2018 р. Згідно зі свідоцтвом про хворобу від 31.07.2018 р. №214 позивача визнано непридатним до служби у поліції та відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 06.08.2018 р. №627698 позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 25.06.2018 р. внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби у поліції. 24.10.2018 р. позивач звернувся до ГУНП в Кіровоградській області із заявою про призначення та проведення службового розслідування щодо встановлення причинного зв`язку з виконанням службових обов`язків. Листом ГУНП від 21.11.2018 р. №1833/20-2018 позивачу відмовлено. 01.12.2018 р. позивачем направлено до ГУНП в Кіровоградській області заяву про проведення додаткового службового розслідування. Листом ГУНП від 17.12.2018 р. №1965/20-2018 позивачу відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі №340/166/19 визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо призначення та проведення службового розслідування з метою встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. відповідачем проведено службове розслідування за результатами якого складено висновок від 31.01.2020 р., копія якого позивачу не надавалася. На адвокатський запит від 14.04.2020 р. листом ВПВР від 21.04.2020 р. направлено висновок ГУНП від 31.01.2020 р. У висновку зазначено, що вся документація знищена, а тому відповідачем зроблено висновок, що хвороба позивача не пов`язана з виконанням службових обов`язків. При цьому у висновку від 31.01.2020 р. відповідачем взагалі не вказано жодного факту та обставин, які б спростовували факт, що хвороба позивача пов`язана з виконанням службових обов`язків. Представник позивача вказує, що відмова відповідача у встановленні причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків без дотримання порядку встановленого наказом МВС України від 27.12.2002 р. №1346, є протиправною та необґрунтованою, порушує права позивача та впливає на розмір належної йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення його позовних вимог. Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним доводам у позові. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про хворобу №214 від 31.07.2018 р. Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО» МВС України по Кіровоградській області» визнаний непридатним до служби в поліції та встановлено, що захворювання пов`язані з проходженням служби в поліції. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (безстроково), на підтвердження чого до матеріалів справи додано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 . Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 02.08.2018 р. №348 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління начальника 1-го відділу (моніторингу та організаційної роботи) управління оперативно-технічних заходів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, з 1 серпня 2018 року звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію», що не заперечується сторонами. 24.10.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Кіровоградській області із заявою (№Л-2192) про призначення та проведення службового розслідування щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Листом від 21.11.2018 р. №1333/20-2018 Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що за фактами викладеними у заяві від 24.10.2018 р. проведено перевірку, встановити причинний зв`язок захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків неможливо через відсутність останнього (а.с.14). ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Кіровоградській області із заявою від 01.12.2018 р. (вх. №Л-2504 від 04.12.2018 р.) у якій просив додатково призначити та провести службове розслідування щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків. Листом від 17.12.2018 р. №1965/20-2018 Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що за викладеними у заяві фактами проведено перевірку, встановити причинний зв`язок захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків неможливо через відсутність останнього. ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржено відмову Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо призначення та проведення службового розслідування з метою встановлення причинного зв`язку його захворювання з виконанням службових обов`язків. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі №340/166/19 (провадження №2-ап/340/20/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити дії, скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 р. та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області щодо призначення та проведення службового розслідування з метою встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Кіровоградській області призначити та провести службове розслідування за заявою ОСОБА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У мотивувальній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі №340/166/19 (провадження №2-ап/340/20/19) встановлено, що у відповідача відсутні підстави для проведення розслідування нещасного випадку у відповідності до Порядку №1346. Крім того, у заяві від 24.10.2018 р. ОСОБА_1 просив відповідача провести службове розслідування «щодо встановлення причинного зв`язку» його захворювання у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а не проведення розслідування нещасного випадку, що стався ним під час проходження служби. Також у постанові зазначено, що повідомлені у заяві обставини мають бути перевірені саме під час проведення службового розслідування у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 21.12.2018 р. При цьому, з`ясуванню підлягають питання дотримання трудових прав позивача при проходженні служби (у тому числі, виконання чи невиконання ним роботи, не передбаченої посадовою/службовою інструкцією), дотримання вимог охорони праці, охорони здоров`я (у тому числі, організація та проведення медичних оглядів, їх періодичність та повнота) вжиття заходів, спрямованих на попередження та запобігання втрати поліцейськими здоров`я під час проходження служби. Колегія суддів зазначила, що на відміну від Порядку розслідування та обліку нещасних випадків. Професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019, Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України №1346 не передбачає розслідування хронічних професійних захворювань. Саме тому, на переконання колегії суду, повідомлення про захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, є підставою для проведення перевірки наявності умов, які могли стати причиною отримання поліцейським захворювання та вжиття необхідних заходів, спрямованих на запобігання втрати ними працездатності. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі №340/166/19 (провадження №2-ап/340/20/19) наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 21.12.2019 р. №2231 «Про призначення проведення службового розслідування» створено дисциплінарну комісію з проведення службового розслідування за повідомленими ОСОБА_1 у заяві обставинами. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за заявою громадянина ОСОБА_1 від 31.01.2020 р., затверджений начальником ГУНП в Кіровоградській області 31.01.2020 р., яким визнано службове розслідування за заявою ОСОБА_1 закінченим, а факти, викладені в заяві ОСОБА_1 під час службового розслідування не знайшли свого об`єктивного підтвердження. Позивач вважає, що за результатами розслідування щодо встановлення причинного зв`язку його захворювання з виконанням службових обов`язків відповідачем допущено бездіяльність щодо не оформлення актів відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 р. №1346, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України був розроблений Порядок № 1346. За приписами пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки). Пунктом 2.2 Порядку № 1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2). Відповідно до пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. Пунктом 3.9 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; - підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження. Згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346, комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: - безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); - спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; - травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); - раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. За приписами пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: - за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; - унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; - під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; - у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; - унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни. Колегія суддів зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 р. у справі №340/166/19 (провадження №2-ап/340/20/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити дії, скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 р. та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області щодо призначення та проведення службового розслідування з метою встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Головне управління Національної поліції України в Кіровоградській області призначити та провести службове розслідування за заявою ОСОБА_1 ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Варто вказати, що в силу приписів Порядку №893 та Порядку №1346, за результатами службового розслідування не встановлюється причинний зв`язок захворювання з проходженням служби при виконанні службових обов`язків та не складаються акти передбачені Порядком №1346, а встановлення причинного зв`язку захворювання з виконанням службових обов`язків не відноситься до повноважень комісії з проведення службового розслідування. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають. Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року в адміністративній справі №340/2441/20- без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник