Постанова 4852 № 340/5768/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5768/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. в адміністративній справі №340/5768/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 95175-53, видану 06 листопада 2020 р. ГУ ДПС України у Кіровоградській області; визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області стосовно внесення ОСОБА_1 до інформаційної системи органу ДПС як платника ЄСВ (тобто як фізичну особу -підприємця) та зобов`язати ГУ ДПС України у Кіровоградській області вилучити з інформаційних систем інформацію щодо позивача - ОСОБА_1 як фізичної особи підприємця. В обґрунтування заявлених позовних вимог, зазначав що він ніколи не подавав заяви про реєстрацію як фізичної особи - підприємця, ніколи не займався підприємницькою діяльністю, ніколи не здавав жодних звітів до податкових органів, ніколи не був і не є фізичною особою - підприємцем, особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, роботодавцем, а також не належить до жодної іншої категорії осіб, вказаних у ч.1 ст.4 Закону, тобто взагалі платником ЄСВ не являється. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р, ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позову. Скаржник зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Знам`янською РДА Кіровоградської області 22.02.1996 та перебуває на обліку як платник податків в Знам`янській ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області на загальній системі оподаткування, зареєстрований платником ЄСВ 13.11.1996 (реєстраційний номер 1112039279/11115; категорія страхувальника 211). Зважаючи на відсутність відомостей про припинення підприємницькою діяльності позивача вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску є законною та обґрунтованою. Вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача є безпідставною, оскільки ведення та формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру не відноситься до повноважень податкового органу. Скаржник також заперечує проти відшкодування на користь позивача судових витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 1000 грн., оскільки судом не досліджено обґрунтованість заявлених витрат, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг), їх обсягом. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про фізичну особу підприємця ОСОБА_1 - відсутні (а.с.14). Згідно з листом Знам`янської РДА Кіровоградської області від 17.05.2019 року за вих.№01-39/19/2 встановлено, що в журналі обліку реєстраційних справ фізичних осіб підприємців та в журналі обліку реєстраційних справ скасованих фізичних осіб підприємців записи відсутні. В архіві РДА справа щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (інд. код НОМЕР_1 ) відсутня (а.с.15). Згідно інтегрованої картки платника податку - позивача встановлено, що за позивачем обліковується заборгованість з єдиного соціального внеску, яка виникла за період 2018-2020 рік та, станом на 31.10.2020, становить 35588,74 грн. 06.11.2020 відповідачем сформовано вимогу №Ф-95175-53 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 35588,74 грн.(а.с.12). Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведена правомірність вчинення спірних дій та прийняття спірної вимоги. Колегія суддів зазначає наступне: Згідно пункту 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру". Відповідно до розділу II процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 03.02.2012. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними. Суд першої інстанції встановив, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація про реєстрацію фізичної особи-підприємця відсутня. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 р. у справі № 260/81/19, сформульовано правовий висновок, відповідно до якого відсутність офіційного підтвердження у позивача статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-ІУ, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом (п. 86 постанови). Таким чином, законні підстави для нарахування боргу спірною вимогою відсутні. Колегія суддів також звертає увагу, що контролюючий орган направляв на адресу позивача вимоги про сплату боргу у 2018 році, у 2019 році. Ці вимоги оскаржувались позивачем в судовому порядку. Рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 р. у справі №340/1387/19 та від 02 грудня 2019 р. у справі № 340/2413/19 вимоги скасовані (а.с.16-26). Однак, незважаючи на встановлені судом обставини та висновки про відсутність законних підстав для нарахування позивачу боргу зі сплати єдиного соціального внеску, контролюючий орган продовжує нараховувати борг. У зв`язку із цим, колегія суддів вважає, що захист порушених прав позивача має бути здійснено тим способом, який обрано судом. Щодо розподілу судових витрат. Доводи скаржника про те, що суд стягнув судові витрати на оплату правничої допомоги за відсутності доказів та без дослідження обсягу витраченого адвокатом часу та виконаних робіт, спростовуються змістом мотивувальної частини оскарженого рішення суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем до відшкодування було заявлено 5000 грн. Однак, суд першої інстанції, за результатами дослідження змісту документів на підтвердження обставини надання правничої допомоги, обсягу виконаних робіт, їх складність, дійшов висновку про відшкодування за рахунок відповідача 1000 грн., і цю суму колегія суддів вважає обґрунтованою. Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення згідно статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 р. в адміністративній справі №340/5768/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 липня 2021 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук