Постанова 4850 № 200/1423/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2021 року справа №200/1423/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. (повний текст рішення складено 26 березня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/1423/21-а (головуючий І інстанції суддя Бабаш Г.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон СТС" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргон СТС" (далі позивач) 09.02.2020 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.02.2020 № 4817; зобов`язати відповідача виключити товариство з переліку ризикових суб`єктів господарювання (а.с. 2-6). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від 05.02.2020 року № 4817 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГОН СТС» з переліку ризикових платників податків. Вирішено питання судових витрат (а.с. 92-95). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що абз. 7 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчить про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Позивачем не було надіслано на адресу ДПС України повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, у зв`язку з прийняттям комісією ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості від 05.02.2020 № 4817. Таким чином вважає, що вимоги не підлягають задоволенню. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, наданого відзиву, пояснення представника відповідача, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «АРГОН СТС» є юридичною особою, дата державної реєстрації: 06.03.2019 за номером 12771020000006866. За інформацією з ЄДРПОУ основним видом економічної діяльності товариства є 43.2 інші будівельно-монтажні роботи. 19.09.2019 року комісією Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято рішення про внесення інформації по підприємству ТОВ «АРГОН СТС» до Переліку ризикових платників податку, що відображено у протоколі засідання комісії № 15. 04.02.2020 року на засіданні комісії Головного управління ДПС у Донецькій області розглядалось питання щодо відповідності підприємств, внесених до Журналу ризикових платників ІТС «Податковий блок», новим критеріям ризиковості, визначеним Постановою КМУ від 11.12.2019 року № 1165. Шляхом відкритого голосування комісією прийнято рішення про відповідність платників податку, наведених у додатку 1, критеріям ризиковості, зокрема за № п/п 698 - ТОВ «АРГОН СТС». За наслідками цього засідання комісією прийнято рішення від 05.02.2020 року № 4817 про відповідність ТОВ «АРГОН СТС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника на підставі наявної податкової інформації, а саме: не встановлено реального джерела походження товарів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України). Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1). З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання Товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку. Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом встановлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення. Так, зі змісту рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Фактично оскаржуване рішення від 05.02.2020 року прийнято відповідачем у зв`язку з тим, що з 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо. Таким чином, рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним. У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності Або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №. У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. При цьому, в оскаржуваному рішенні № 4817 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №». Також в цьому рішенні в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Тобто, оспорюване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Єдиним документом, який надав відповідач на підтвердження своїх тверджень, є інформаційно-аналітична довідка щодо виявлення платника з ознаками ризиковості від 19.09.2019 року, на підставі якої приймалось первісне рішення про внесення позивача до ризикових платників податку в вересні 2019 року. Тобто, відповідач обґрунтовує прийнятті рішення інформацією, яка була актуальною півроку тому. Суд наголошує, що саме рішення від 05.02.2020 року № 4817 про відповідність ТОВ «АРГОН СТС» критеріям ризиковості платника є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства. Саме вказане рішення перевіряється судом на відповідність принципам, визначеним статтею 2 цього кодексу, зокрема принципу обґрунтованості. Це потребує мотивування контролюючим органом несприятливого для суб`єкта господарювання рішення, що обумовлює правову визначеність особи у тому, яким чином вона повинна діяти для отримання певного результату. Однак, зі спірного рішення не вбачається, що призвело до віднесення позивача до ризикових платників і чи можливо йому довести правомірність своїх дій щоб позбутися цього статусу. В довідці від 19.09.2019 року вказано, що платник податку не надав контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за червень серпень 2019 року та фінансову звітність. Разом з цим в наданому відзиві відповідач зазначає, що 28.02.2020 року ТОВ «АРГОН СТС» подана фінансова звітність мікропідприємства. Також в довідці вказано про не встановлення місцезнаходження товариства, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини відповідачем не надано. Крім того в довідці зазначено, що аналізом даних ЄРПН виявлено, що то ТОВ «АРГОН СТС» з датою виписки серпень вересень 2019 року зареєструвало податкові накладні на адресу ТОВ «Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску «ЗАВОД МАНОМЕТР» на загальну суму 11560683,40 грн.; за результатами аналізу податковий орган дійшов висновку щодо вірогідності обставин нереальних господарських операцій у зв`язку з відсутністю факту реального походження товару та неможливістю їх руху за ланцюгом постачання. Отже, саме ця інформація покладена в основу прийняття спірного рішення про відповідність ТОВ «АРГОН СТС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. При цьому вказані обставини відповідач жодними доказами у визначеному законом порядку не довів, зокрема не підтвердив факту реєстрації позивачем податкових накладних з приводу реалізації ТОВ «Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску «ЗАВОД МАНОМЕТР» товару, щодо якого можливо розглядати питання джерела його походження. Натомість позивачем надані до матеріалів справи судові рішення у справах № 200/9068/20-а та 200/1361/20-а, з яких вбачається, що позивач надавав послуги даному контрагенту, і реальність цих операцій встановлена рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року (набрало законної сили 15.03.2021 року) та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 відповідно. Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, рішення відповідача від 05.02.2020 року № 4817 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові № 640/11321/20 від 5 січня 2021. За визначенням п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Стосовно доводів апелянта, що в даних правовідносинах строк звернення до суду становить шість місяців у відповідності до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, а отже позивач цей строк пропустив, суд зазначає наступне. Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскаржуване рішення відповідача прийнято 05.02.2020 року, а до суду позивач звернувся лише 04.02.2021 року (що підтверджується штампом поштового відділення на конверті), тобто через рік. Однак, зважаючи на характер спірного рішення та його наслідки, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду. Даний висновок ґрунтується на тому, що спірне рішення як акт індивідуальної дії не вичерпало свою дію фактом його прийняття. Рішення про віднесення платника податків до ризикового є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тобто, це рішення має пролонгованих характер, спрямовано не на конкретну господарську операцію і реєстрацію податкової накладної, а має вплив на всі спроби товариства зареєструвати будь-які податкові накладні/ розрахунки коригування. Відтак весь час дії рішення створює перешкоди в здійсненні позивачем господарських операцій. Крім того суд приймає до уваги, що позивач вчиняв дії щодо захисту своїх прав в даних правовідносинах в судовому порядку, а саме в лютому та в вересні 2020 року звертався до суду з приводу визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Донецькій області про відмову в реєстрації податкових накладних по операціях, які вірогідно і призвели до встановлення позивачу статусу ризикового. І після отримання рішень судів про задоволення цих вимог та підтвердження судами реальності здійснення операцій, звернувся до суду з даним позовом. Отже, наявність запису в базах даних ДПС України як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, а відтак і проводити свою господарську діяльність. За вказаних обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що, приймаючи рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків від 05.02.2020 № 4817, він діяв правомірно. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші протии Україн від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскарженого судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. у справі № 200/1423/21-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 14 липня 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко Е.Г. Казначеєв