Постанова 4872 № 916/603/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2021 року Справа № 916/603/21 м.Одеса, проспект Шевченка,29 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів О.Ю.Аленіна, Л.В. Лавриненко Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство на рішення Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2021 року у справі №916/603/21 за позовом Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт до Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство про стягнення 92252,10грн. суддя суду першої інстанції: А.О. Демешин час і місце ухвалення рішення: 14.04.2021р., м.Одеса, господарський суд Одеської області ВСТАНОВИВ: 09.03.2021 року Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі позивач, ДП «ІМТП») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (далі відповідач, ПрАТ «УДП») про стягнення 92 252,10 грн., з яких: 28 071,07 грн. пені; 46 922,35 грн. штрафу; 7 556, 31 грн. 3% річних; 9 702,37 грн. інфляційних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення умов Договору № 57 КВ-П/520 СЕФ від 09.12.2019 про надання послуг з обслуговування флоту в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, а саме п. 4.3. Договору. Позивач зазначав, що судновласник не виконав належним чином свого зобов`язання щодо оплати виставлених рахунків у повному обсязі та в строк визначений Договором, у зв`язку із чим ДП «ІМТП» нараховано також пеню, штраф, 3%річних та інфляційні. 05.04.2021 від ПрАТ «УДП» надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позову повністю, зазначаючи, що позивачем при нарахуванні пені у розмірі 28071,07 грн. та штрафу у розмірі 46 922,35 грн. були порушені норми чинного законодавства України, а саме ст. 61 Конституції України, а також застосовано норми статті Господарського кодексу України, положення якої не розповсюджується на правовідносини, що виникли у зв`язку з укладанням Договору №57/КВ-П/520СЕФ про надання послуг з обслуговування флоту від 09.12.2019р. Крім того, на думку відповідача, при здійсненні розрахунків 3% річних за Договором ДП Ізмаїльський МТП керувалось п. 5.3 Договору, згідно якого сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором на умовах, викладених в цьому Договорі та у відповідності з чинним законодавством України. Проте позивачем не було враховано, що Протоколом узгодження розбіжностей до Договору від 09.12.2019 №57 КВ-П/520 СЕФ про надання послуг з обслуговування флоту між Державним підприємством Ізмаїльський морський торговельний порт та Приватним акціонерним товариством Українське Дунайське пароплавство від 26.12.2019 р. даний пункт Договору було виключено. А тому правові підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат з ПрАТ УДП у позивача відсутні. Рішенням Господарського суду Одеської області від14.04.2021р. ( повне рішення складено 14.04.2021р.) задоволено позов Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт до Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство - стягнуто з товариства ПрАТ Українське Дунайське пароплавство на користь ДП Ізмаїльський морський торговельний порт 28071, 07грн. пені, 46922,35грн. штрафу, 7556,31грн. сплати 3%річних, 9702,37грн. інфляційних та 2270грн. судового збору. Рішення обґрунтоване посиланням на норми п. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 526, 549, 611, 625, 628, 629, 903 ЦК України, ст..ст. 193, 216, п.п. 1,2 ст.230, ст..231, 233 ГК України та вмотивоване наступним: -матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання щодо оплати виставлених рахунків у повному обсязі та в строк, визначений Договором; -позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, правомірно розраховано пеню, штраф, інфляційні та 3% річних, які підлягають до стягнення з відповідача. Їх розміри, відповідно, становлять: 28 071,07 грн. пеня; 46 922,35 грн. - штраф; 7556, 31 грн. сплата 3% річних та 9702,37 грн. інфляційні; - одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Сплата штрафу у розмірі 7% від простроченої суми передбачена лише за прострочення оплати понад 30 робочих днів. Тобто, цей вид відповідальності не є тотожним відповідальності за прострочення платежів, а застосовується тільки в разі, якщо таке прострочення перевищить вказаний строк; - щодо посилань відповідача у відзиві на те, що ПАТ „Українське Дунайське пароплавство належить до державного сектору економіки і до нього слід застосовувати санкції, передбачені частиною 2 статті 231 ГК України, то заявлені у позові вимоги про стягнення пені і штрафу у розмірі 7% не суперечать нормам Господарського кодексу України, оскільки такі умови відповідальності були передбачені сторонами справи у пункті 5.2. договору №57/КВ-П/520СЕФ про надання послуг з обслуговування флоту від 09.12.2019р. з протоколом розбіжностей від 29.12.2021р. (яким п.5.2. договору узгоджено в редакції позивача з поміткою, що відповідний штраф передбачено п.2 ст.231 ГК України); - є безпідставним заперечення відповідача проти вимог про стягнення 3% річних та інфляційних через те, що згідно протоколу узгодження розбіжностей від 26.12.2019р. з вищевказаного Договору було виключено пункт 5.3., яким передбачалось стягнення 3% річних та інфляційних. По-перше, пунктом 5.3. договору в первісній редакції (протоколом узгодження розбіжностей від 29.12.2021р. цей пункт було виключено) не передбачалось стягнення з відповідача (Судновласника) інфляційних та 3% річних за прострочення по грошовому зобов`язанню, а було встановлено зобов`язання відповідача компенсувати збитки, завдані позивачу (Підприємству), якщо такі виникнуть внаслідок накладення на Підприємство штрафних (фінансових ) санкцій, пов`язаних з простроченням сплати Судновласником рахунків Підприємства (позивача). По-друге, застосування частини другої статті 625 ЦК України за прострочення по грошовому зобов`язанню не залежить від існування або відсутності у договорі умов про сплату 3% річних та інфляційних за таке прострочення, оскільки ці нарахування здійснюються відповідно до прямої норми Цивільного кодексу України; - в описовій частині відзиву відповідач послався на право суду зменшити розмір штрафних санкцій. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Такого клопотання відповідач суду не заявив. 12.05.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство на рішення від 14.04.2021р., в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне: - штраф і пеня одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за Договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборон подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення; - Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" не входить до переліку підприємств державного сектору економіки та жодних доказів протилежного не було надано до позовної заяви, стягнення з ПрАТ «УДП» на користь ДП «ІМТП» штрафу у розмірі 7% є безпідставним, а посилання у рішенні на ч. 2 ст. 231 ГК України, як на підставу правомірності стягнення з ПрАТ "УДП" 7 % штрафу є помилковим та суперечить нормам чинного законодавства України; - зазначена у рішенні позиція щодо нетотожності штрафу у розмірі 7% від суми прострочення оплати понад 30 робочих днів, нарахованого ДП "ІМТП" ПрАТ "УДП" з штрафом за прострочення платежів, є необгрунтованою, так як ч. 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Даною нормою не встановлено, що штрафи поділяються на будь-які види в залежності від кількості днів прострочення; - у рішенні Господарського суду Одеської області від 14.04.2021 викладено висновок суду щодо того, що п. 5.3 Договору, який був виключений протоколом узгодження розбіжностей від 29.12.2021 р., не стосується стягнення 3 % річних та інфляційних витрат. Даний пункт виключений протоколом узгодження розбіжностей від 26.12.2019 р., а не від 29.12.2021 р., як зазначено у рішенні господарського суду; - висновок суду щодо того, що у договорі може бути визначений тільки розмір відсотків річних, але тільки в сторону збільшення є лише припущенням, так як чинним законодавством України не встановлено можливість тільки збільшення розміру відсотків річних; - щодо відмови у зменшенні розміру неустойки, то ст.. 551 ЦК України, ст.. 233 ГК України не передбачають обов`язкового звернення боржника до суду із клопотанням про зменшення розміру неустойки. Тлумачення ч. 3 статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них; - в ухвалі про відкриття провадження по справі №916/603/21 підставою позову вказано заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, тоді як у рішенні Господарського суду Одеської області від 14.04.2021 підставою звернення позивача із позовною заявою до Господарського суду Одеської області вказано порушення умов договору. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство на рішення Господарського суду Одеської області від 14 квітня 2021 року у справі №916/603/21. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу до 09.06.2021р. Роз`яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 09.06.2021р. подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань. Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 09.12.2019р. між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (Підприємство) та Приватним акціонерним товариством «Українське Дунайське пароплавство» (Судновласник) укладено договір про надання послуг з обслуговування флоту №57КВ-П/520СЕФ, відповідно до п.1.1 якого цей Договір регламентує надання послуг суднам, що належать Судновласнику або знаходяться в його оперуванні і прибувають до морського порту Ізмаїл (далі - Порт), визначення порядку сплати Судновласником послуг, що надані Підприємством. Відповідно до пунктів 2.1-2.10 Договору Підприємство за письмовими заявками Судновласника надає послуги суднам, що заходять/виходять до/з Порту. Перелік послуг Підприємства та їх вартість наведено у Додатку 1 до даного Договору. Надає Судновласнику інформацію, пов`язану з обробкою суден на Підприємстві в обсязі, необхідному для виконання Судновласником своїх функцій. Надає рейдовий катер для забезпечення доставки доглядових комісій та буксири флоту портового для здійснення маневрових, швартових та інших операцій з флотом, що належить Судновласнику або знаходиться в його оперуванні. Максимально скорочує час стоянок суден при наданні послуг. Своєчасно оформлює і передає Судновласнику рахунки на оплату послуг, наданих Підприємством, з підтверджуючими документами. Щоквартально проводить з Судновласником звірку виставлених рахунків з оформленням актів звірок. За окремими заявками Судновласника надає інші послуги з обслуговування суден, вартість яких сплачуються Судновласником за діючими у Підприємстві тарифами. За письмовими заявками Судновласника надає перелік послуг з тарифами Підприємства, що не зазначені в цьому Договорі. Дотримується вимог чинного законодавства України з безпеки мореплавства, охорони праці, пожежної, санітарної, екологічної безпеки. Виконує вимоги чинного законодавства та міжнародних договорів України у галузі міжнародних перевезень щодо перевезень вантажів і пасажирів морським та річковим транспортом. Відповідно до п.п. 3.17, 3.18 Договору судновласник своєчасно надає Підприємству належним чином підписані вповноваженими особами та скріплені печаткою документи, необхідні для виставлення рахунків. Забезпечує передачу Підприємству оригіналів довіреностей своїх уповноважених представників, які будуть від імені Судновласника підписувати і отримувати документи. Довіреність повинна містити підпис уповноваженої особи (представника) та печатку юридичної особи довірителя. Своєчасно оплачує надані Підприємством послуги (виконані роботи). Щоквартально проводить з Підприємством звірку сплачених рахунків з оформленням актів звірок, контролює правильність виставлення рахунків. Протягом l0 (десяти) робочих днів від дати Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) забезпечує їх підписання, скріплення печаткою та повернення Підприємству одного підписаного примірника. Якщо у встановлений термін Підприємство не отримає підписаний Судновласником Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) або мотивовану відмову від підписання, роботи (послуги) вважаються такими, що при.йняті з додержанням усіх умов цього Договору. На підставі ст. 524 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що нарахування Підприємством плати за надані Судновласнику послуги флоту портового та додаткові послуги з обслуговування суден здійснюється за тарифами Підприємства в грошовому еквіваленті - доларах США або у національній валюті України - гривні, вказаними у Додатку 1 до цього Договору. Тарифи в цьому Договорі наведено без урахування ПДВ, який нараховується згідно з чинним законодавством України (п.4.1 Договору). Сторони погодились встановити наступний порядок визначення суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті Судновласником Підприємству у встановлені в цьому Договорі строки: для суден під прапором України оплата послуг Підприємства здійснюється Судновласником в національній валюті України за курсом НБУ на дату Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та виставлення рахунку; для суден під іноземним прапором оплата послуг Підприємства здійснюється Судновласником у доларах США або Євро (за заявкою Судновласника) за курсом НБУ на дату Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та виставлення рахунку. Оплата рахунків Підприємства здійснюється безпосередньо удновласником або через фірми-платники за письмовою інформацією Судновласника. Сума, що нараховується в доларах США і підлягає сплаті в ЄВРО, розраховується із застосуванням офіційного курсу НБУ, що діяв на дату Акту виконаних робіт (наданих послуг) та виставлення рахунку, наступним чином: сума рахунку в доларах США перераховується в національну валюту України, сума в національній валюті перераховується в ЄВРО. Для розрахунків застосовується курс, що діє на 00 годин дати Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та виставлення рахунку. Оплата послуг Підприємства здійснюється Судновласником у встановлені в цьому Договорі строки з обов`язковим підписанням обома Сторонами оформлених Підприємством Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п.4.2 Договору). Згідно п.4.3, 4.4 Договору підприємство протягом 3 (трьох) робочих днів від дати Акту приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунку вручає Судновласнику під підпис в журналі реєстрації рахунків або надсилає на поштову адресу Судновласника рахунки за надані послуги (виконані роботи) з підтверджуючими документами (розрахунками) копіями наряд-завдань, довідок виконавця робіт про відкриття/закриття кришок, зачищення трюмів тощо) та Акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Оплата рахунків Підприємства здійснюється Судновласником шляхом банківського переказу грошових коштів Судновласника на поточний банківський рахунок Підприємства протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання рахунку. Датою отримання Судновласником рахунку, Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вважається дата підпису представника Судновласника у журналі реєстрації рахунків або дата, що зазначена у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. У разі, коли дата платежів припадає на вихідний (не робочий) день, платежі проводяться напередодні вказаного дня. Згідно п. 5.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором на умовах, викладених в цьому Договорі та у відповідності з чинним законодавством України. Відповідно до п. 5.2 Договору Судновласник несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених Підприємством. За порушення Судновласником більш ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у цьому Договорі, Підприємство має право стягнути з Судновласника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, Підприємство має право стягнути з Судновласника додатково штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється в день фактичного зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства. Сплата пені та штрафів не звільняє Судновласника від обов`язку щодо виконання зобов`язань перед Підприємством, передбачених цим Договором, у повному обсязі та відшкодування Підприємству збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад вищезазначені платежі . В пункті 5.3 Договору сторони погодили, що Судновласник в повному обсязі компенсує Підприємству всі витрати та збитки, якщо такі виникнуть внаслідок накладення на Підприємство штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з простроченням сплати Судновласником рахунків Підприємства, в терміни, встановлені чинним законодавством України. Відповідно до пунктів 8.1-8.3 Договору цей Договір вважається укладеним з дати його підписання повноважними представниками та скріплення печатками обох Сторін, набирає чинності з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020 року включно, але у частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. Дія Договору припиняться у разі: закінчення терміну, на який він був укладений; за взаємною згодою Сторін, шляхом оформлення Додаткової угоди до Договору· за рішенням суду. Дія Договору достроково припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою Сторін; за вимогою Підприємства, у випадку, передбаченому пунктом 7.2 цього Договору; за рішенням суду. В додатку №1 до Договору №57КВ-П/520СЕФ сторони погодили тарифи на послуги Підприємства. В додатку №2 до Договору №57КВ-П/520СЕФ погоджено шаблон заявки на надання послуг з обслуговування флоту. 16.12.2019р. сторони підписали протокол розбіжностей до Договору №57КВ-П/520СЕФ, а 26.12.2019 підписали протокол узгодження розбіжностей, відповідно до якого, зокрема: п.4.3 Договору викладено у наступній редакції: Оплата рахунків Підприємства здійснюється Судновласником шляхом банківського переказу грошових коштів Судновласника на поточний банківський рахунок Підприємства протягом 10 робочих днів від дати отримання рахунку; - п.4.4 Договору виключено; -п.5.2 Договору викладено у редакції:Судновласник несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених Підприємством. За порушення Судновласником більш ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у цьому Договорі, Підприємство має право стягнути з Судновласника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, Підприємство має право стягнути з Судновласника додатково штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється в день фактичного зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства. Сплата пені та штрафів не звільняє Судновласника від обов`язку щодо виконання зобов`язань перед Підприємством, передбачених цим Договором, у повному обсязі та відшкодування Підприємству збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад вищезазначені платежі (п.5.2. договору узгоджено в редакції позивача з поміткою, що відповідний штраф передбачено п.2 ст.231 ГК України). - п.5.3 Договору виключено. 24.02.2020р. Сторони підписали протокол розбіжностей щодо вартості послуги «Технічна допомога віддачі або вибірки якоря на несамохідному флоті». В подальшому сторони виклади Додаток №1 до Договору №57КВ-П/520СЕФ (тарифи та послуги підприємства) в новій редакції. Позивачем були надані відповідачу послуги портфлота на загальну суму 2 341 693,20грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т.1 а.с. 119-179). ДП «ІМТП» виставило ПрАТ «УДП» рахунки на оплату послуг портофлота(т.1 , а.с.58-119), які були отримані представником судовласника. При цьому, матеріали справи містять докази оплати вказаних рахунків (т. 1 а.с. 180-212). Посилаючись на оплату рахунків з порушенням встановлених договором строків оплати ДП «ІМТП» звернулося до ПрАТ «УДП» з вимогою №35/01-07/807-20 від 30.11.2020р., згідно якої вимагало суму штрафних санкції за порушення умов договору в розмірі 88482,92грн., з яких 39367,23грн. пеня, 45115,69грн. штраф (7%) Вказану вимогу ПрАТ «УДП» отримало 07.12.2020р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення. У зв`язку із неоплатою заявлених санкцій відповідачем позивач звернувся з відповідною позовною заявою про стягнення 92 252,10 грн., з яких: 28 071,07 грн. пені; 46 922,35 грн. штрафу; 7 556, 31 грн. 3% річних; 9 702,37 грн. інфляційних.. Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були надані відповідачу послуги портфлота на загальну суму 2 341 693,20грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т.1 а.с. 119-179). ДП «ІМТП» виставило ПрАТ «УДП» рахунки на оплату послуг портофлота (т.1 , а.с.58-119), які були отримані представником судовласника: № 8/6 від 08.01.2020 на суму 46501,25 грн, № 20/6 від 13.01.2020 на суму 70475,33 грн , № 21/6 від 14.01.2020 на суму 10889,74 грн, № 22/6 від 14.01.2020 на суму 43639,10 грн. (отримані представником судновласника 15.01.2020р.), № 32/6 від 20.01.2020 на суму 44382,24 грн, № 41/6 від 23.01.2020 на суму 56899.68 грн ., № 42/6 від 23.01.2020 на суму 74332,78 грн. (отримані представником судновласника 24.01.2020р.), № 57/6 від 27.01.2020 на суму 49119,12 грн. (отриманий представником судновласника 29.01.2020р.), № 58/6 від 30.01.2020 на суму 45468.29 грн. (отриманий представником судновласника 31.01.2020р.), № 78/6 від 30.01.2020 на суму 26475.84 грн, № 80/6 від 31.01.2020 на суму 11686.99 грн, № 83/6 від 31.01.2020 на суму 11387,95 грн. (отримані представником судновласника 07.02.2020р.), №141/6 від 25.02.2020 на суму 7696,68 грн, № 140/6 від 26.02.2020 на суму 45458,63 грн, №142/6 від 27.02.2020 на суму 73224,96 грн. (отримані представником судновласника 05.03.2020р.), № 230/6 від 18.03.2020 на суму 62979,28 грн. (отриманий представником судновласника 20.03.2020р.), №183/6 від 29.02.2020 на суму 33633,64 грн. (отриманий представником судновласника 11.03.2020р.), № 179/6 від 28.02.2020 на суму 33674,90 грн. (отриманий представником судновласника 10.03.2020р.), №240/6 від 23.03.2020 на суму 25702,34 грн, № 241/6 від 23.03.2020 на суму 72923,94 грн. (отримані представником судновласника 25.03.2020р.), №252/6 від 30.03.2020 на суму 57428,10 грн. (отриманий представником судновласника 31.03.2020р.), № 267/6 від 06.04.2020 на суму 76464,88грн., №269/6 від 06.04.2020 на суму 328,49 грн., № 268/6 від 06.04.2020 на суму 72754,43 грн . (отримані представником судновласника 07.04.2020р.), № 283/6 від 13.04.2020 на суму 15262,75 грн, №284/6 від 13.04.2020 на суму 83655,30 грн, № 287/6 від 14.04.2020 на суму 12712,48 грн. (отримані представником судновласника 15.04.2020р.), №295/6 від 16.04.2020 на суму 6073,62 грн. (отриманий представником судновласника 21.04.2020р.), № 296/6 від 21.04.2020 на суму 12729,96 грн. (отриманий представником судновласника 22.04.2020р.), №304/6 від 22.04.2020 на суму 12523,98 грн. (отриманий представником судновласника 23.04.2020р.), № 311/6 від 27.04.2020 на суму 50303,35 грн , № 316/6 від 27.04.2020 на суму 30586,18 грн. (отримані представником судновласника 29.04.2020р.), №318/6 від 30.04.2020 на суму 65174,84 грн. , №319/6 від 30.04.2020 на суму 37742,96 грн. (отримані представником судновласника 04.05.2020р.), № 337/6 від 12.05.2020 на суму 51863,22 грн, №338/6 від 13.05.2020 на суму 123391,18 грн. (отримані представником судновласника 13.05.2020р.), № 353/6 від 29.05.2020 на суму 69953,36 грн. (отриманий представником судновласника 02.06.2020р.), № 367/6 від 10.06.2020 на суму 27401,24 грн. (отриманий представником судновласника 15.06.2020р.), № 384/6 від 23.06.2020 на суму 39493,57 грн. (отриманий представником судновласника 24.06.2020р.), №369/6 від 15.06.2020 на суму 55146,36 грн. (отриманий представником судновласника 16.06.2020р.), №397/6 від 01.07.2020 на суму 39280.07 грн. (отриманий представником судновласника 02.07.2020р.), №404/6 від 06.07.2020 на суму 652,13 грн., №412/6 від 13.07.2020 на суму 55347,98 грн. (отриманий представником судновласника 14.07.2020р.), №409/6 від 07.07.2020 на суму 77703,60 грн, № 410/6 від 07.07.2020 на суму 325,51 грн. (отримані представником судновласника 09.07.2020р.) , № 425/6 від 21.07.2020 на суму 28306.48грн, № 426/6 від 21.07.2020 на суму 12598,85 грн. (отримані представником судновласника 22.07.2020р.), №430/6 від 27.07.2020 на суму 26097,92 грн. (отриманий представником судновласника 29.07.2020р.), № 443/6 від 30.07.2020 на суму 12684,48 грн., № 445/6 від 03.08.2020 на суму 64900,74 грн. (отримані представником судновласника 05.08.2020р.), №438/6 від 30.07.2020 на суму 26097,92 грн. (отриманий представником судновласника 04.0.2020р.), № 454/6 від 12.08.2020 на суму 40771,25 грн, №453/6 від 12.08.2020 на суму 38620,54 грн. (отримані представником судновласника 13.08.2020р.), №472/6 від 26.08.2020 на суму 13064,48 грн, №473/6 від 26.08.2020 на суму 25259,72 грн. (отримані представником судновласника 27.08.2020р.), №461/6 від 17.08.2020 на суму 30541,74 грн. (отриманий представником судновласника 18.08.2020р.), № 482/6 від 03.09.2020 на суму 12664,19 грн. (отриманий представником судновласника 017.09.2020р.), №502/6 від 21.09.2020 на суму 15899,52 грн. (отриманий представником судновласника 2209.2020р.), № 491/6 від 09.09.2020 на суму 12737,50 грн. (отриманий представником судновласника 10.09.2020р.). При цьому, матеріали справи містять докази оплати вказаних рахунків (т. 1 а.с. 180-212): Платіжним дорученням від 11.03.2020 № LGF 380 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 8/6 від 08.01.2020 на суму 46501,25 грн; - рахунок № 20/6 від 13.01.2020 на суму 70475,33 грн; - рахунок № 21/6 від 14.01.2020 на суму 10889,74 грн; - рахунок № 22/6 від 14.01.2020 на суму 43639,10 грн. Платіжним дорученням від 16.03.2020 № LGF451 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 32/6 від 20.01.2020 на суму 44382,24 грн; - рахунок № 41/6 від 23.01.2020 на суму 56899.68 грн (частково). Платіжним дорученням від 19.03.2020 № KNV246 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 41/6 від 23.01.2020 на суму 56899.68 грн (залишок); - рахунок № 57/6 від 27.01.2020 на суму 49119,12 грн; - рахунок № 58/6 від 30.01.2020 на суму 45468.29 грн. Платіжним дорученням від 27.03.2020 № AOO443 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 42/6 від 23.01.2020 на суму 74332,78 грн; - рахунок № 77/6 від 30.01.2020 на суму 298,20 грн; - рахунок № 78/6 від 30.01.2020 на суму 26475.84 грн; - рахунок № 80/6 від 31.01.2020 на суму 11686.99 грн; - рахунок № 83/6 від 31.01.2020 на суму 11387,95 грн. Платіжним дорученням від 09.04.2020 № LGF 576 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 140/6 від 26.02.2020 на суму 45458,63 грн (частково). Платіжним дорученням від 15.04.2020 № LGF 594 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 140/6 від 26.02.2020 на суму 45458,63 грн (залишок); - рахунок № 141/6 від 25.02.2020 на суму 7696,68 грн; - рахунок № 142/6 від 27.02.2020 на суму 73224,96 грн (частково). Платіжним дорученням від 21.04.2020 № АОО575 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 142/6 від 27.02.2020 на суму 73224,96 грн (залишок); - рахунок № 179/6 від 28.02.2020 на суму 33674,90 грн; - рахунок № 183/6 від 29.02.2020 на суму 33633,64 грн. Платіжним дорученням від 30.04.2020 № LGF710 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 229/6 від 18.03.2020 на суму 62563,67 грн; - рахунок № 230/6 від 18.03.2020 на суму 62979,28 грн (частково). Платіжним дорученням від 06.05.2020 № LGF 759 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 230/6 від 18.03.2020 на суму 62979,28 грн (залишок); - рахунок № 240/6 від 23.03.2020 на суму 25702,34 грн; - рахунок № 241/6 від 23.03.2020 на суму 72923,94 грн (частково). Платіжним дорученням від 13.05.2020 № LGF 834 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 241/6 від 23.03.2020 на суму 72923,94 грн (залишок); - рахунок № 252/6 від 30.03.2020 на суму 57428,10 грн; - рахунок № 267/6 від 06.04.2020 на суму 76464,88 (частково). Платіжним дорученням від 18.05.2020 № LGF 867 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 267/6 від 06.04.2020 на суму 76464,88 (частково). Платіжним дорученням від 20.05.2020 № LGF 909 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 267/6 від 06.04.2020 на суму 76464,88 (залишок); - рахунок № 268/6 від 06.04.2020 на суму 72754,43 грн; - рахунок № 269/6 від 06.04.2020 на суму 328,49 грн. Платіжним дорученням від 29.05.2020 № LGF 1008 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 283/6 від 13.04.2020 на суму 15262,75 грн; - рахунок № 284/6 від 13.04.2020 на суму 83655,30 грн (частково). Платіжним дорученням від 10.06.2020 № LGF1101 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 284/6 від 13.04.2020 на суму 83655,30 грн (залишок); - рахунок № 287/6 від 14.04.2020 на суму 12712,48 грн; - рахунок № 295/6 від 16.04.2020 на суму 6073,62 грн (частково). Платіжним дорученням від 19.06.2020 № LGF1158 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 295/6 від 16.04.2020 на суму 6073,62 грн (залишок); - рахунок № 296/6 від 21.04.2020 на суму 12729,96 грн; - рахунок № 304/6 від 22.04.2020 на суму 12523,98 грн (частково). Платіжним дорученням від 01.07.2020 № LGF1253 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 304/6 від 22.04.2020 на суму 12523,98 грн (залишок); - рахунок № 311/6 від 27.04.2020 на суму 50303,35 грн (частково). Платіжним дорученням від 09.07.2020 № LGF3 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 311/6 від 27.04.2020 на суму 50303,35 грн (залишок); - рахунок № 316/6 від 27.04.2020 на суму 30586,18 грн; - рахунок № 318/6 від 30.04.2020 на суму 65174,84 грн (частково). Платіжним дорученням від 24.07.2020 № LGF1423 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 318/6 від 30.04.2020 на суму 65174,84 грн (залишок); - рахунок № 319/6 від 30.04.2020 на суму 37742,96 грн; - рахунок № 337/6 від 12.05.2020 на суму 51863,22 грн (частково). Платіжним дорученням від 03.08.2020 № LGF1572 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 337/6 від 12.05.2020 на суму 51863,22 грн (залишок); - рахунок № 338/6 від 13.05.2020 на суму 123391,18 грн; - рахунок № 353/6 від 29.05.2020 на суму 69953,36 грн (частково). Платіжним дорученням від 05.08.2020 № LGF1613 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 353/6 від 29.05.2020 на суму 69953,36 грн (частково). Платіжним дорученням від 07.08.2020 № LGF1643 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 353/6 від 29.05.2020 на суму 69953,36 грн (залишок); - рахунок № 367/6 від 10.06.2020 на суму 27401,24 грн (частково). Платіжним дорученням від 14.08.2020 № LGF1718 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 367/6 від 10.06.2020 на суму 27401,24 грн (залишок); - рахунок № 369/6 від 15.06.2020 на суму 55146,36 грн; - рахунок № 384/6 від 23.06.2020 на суму 39493,57 грн (частково). Платіжним дорученням від 20.08.2020 № LGF1758 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 384/6 від 23.06.2020 на суму 39493,57грн(залишок); - рахунок № 397/6 від 01.07.2020 на суму 39280,07грн (частково). Платіжним дорученням від 21.08.2020 № LGF1781 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 397/6 від 01.07.2020 на суму 39280.07 грн (залишок); - рахунок № 404/6 від 06.07.2020 на суму 652,13 грн; - рахунок № 409/6 від 07.07.2020 на суму 77703,60 грн (частково). Платіжним дорученням від 31.08.2020 № LGF43 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 409/6 від 07.07.2020 на суму 77703,60 грн (залишок); - рахунок № 410/6 від 07.07.2020 на суму 325,51 грн; - рахунок № 412/6 від 13.07.2020 на суму 55347,98 грн (частково). Платіжним дорученням від 10.09.2020 № LGF1908 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 412/6 від 13.07.2020 на суму 55347,98 грн (залишок); - рахунок № 425/6 від 21.07.2020 на суму 28306.48грн(частково). Платіжним дорученням від 11.09.2020 № LGF 58 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 425/6 від 21.07.2020 на суму 28306,48 грн (залишок); - рахунок № 426/6 від 21.07.2020 на суму 12598,85 грн; - рахунок № 430/6 від 27.07.2020 на суму 26097,92 грн (частково). Платіжним дорученням від 15.09.2020 № LGF 927 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 430/6 від 27.07.2020 на суму 26097,92 грн (залишок); - рахунок № 443/6 від 30.07.2020 на суму 12684,48 грн. Платіжним дорученням від 21.09.2020 № LGF 115 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 438/6 від 30.07.2020 на суму 26097,92 грн (частково). Платіжним дорученням від 20.10.2020 № АОА93 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 438/6 від 30.07.2020 на суму 26097,92 грн (залишок); - рахунок № 445/6 від 03.08.2020 на суму 64900,74 грн (частково). Платіжним дорученням від 22.10.2020 № LGF301 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 445/6 від 03.08.2020 на суму 64900,74 грн (залишок); - рахунок № 453/6 від 12.08.2020 на суму 38620,54 грн; - рахунок № 454/6 від 12.08.2020 на суму 40771,25 грн (частково). Платіжним дорученням від 28.10.2020 № LGF353 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 454/6 від 12.08.2020 на суму 40771,25 грн (залишок); - рахунок № 461/6 від 17.08.2020 на суму 30541,74 грн; - рахунок № 472/6 від 26.08.2020 на суму 13064,48 грн; - рахунок № 473/6 від 26.08.2020 на суму 25259,72 грн; - рахунок № 482/6 від 03.09.2020 на суму 12664,19 грн; - рахунок № 491/6 від 09.09.2020 на суму 12737,50 грн; - рахунок № 502/6 від 21.09.2020 на суму 15899,52 грн (частково). Платіжним дорученням від 04.11.2020 № LGF 439 сплачено наступні рахунки: - рахунок № 502/6 від 21.09.2020 на суму 15899,52 грн (залишок). Так, ПрАТ «УДП» оплатило надані за договором №57КВ-П/520СЕФ послуги за виставленими позивачем рахунками, однак з пропуском встановленого договором строку, що відповідачем не заперечується та не спростовано. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Крім того, сторони в п. 5.2. укладеного між ними Договору погодили, що Судновласник несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених Підприємством. За порушення Судновласником більш ніж на 15 (п`ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у цьому Договорі, Підприємство має право стягнути з Судновласника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, Підприємство має право стягнути з Судновласника додатково штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється в день фактичного зарахування грошових коштів на рахунок Підприємства. Сплата пені та штрафів не звільняє Судновласника від обов`язку щодо виконання зобов`язань перед Підприємством, передбачених цим Договором, у повному обсязі та відшкодування Підприємству збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього Договору. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад вищезазначені платежі . У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання. Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення платежів за надані згідно договору послуги, ПрАТ «УДП» обґрунтовано нарахувало пеню, а за прострочення платежів більше ніж 30 днів штраф у розмірі 7 %. Обґрунтованість та правильність розрахунків, наведених у позовній заяві, відповідачем не заперечена. Доводи скаржника щодо притягнення його до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення колегія суддів відхиляє, оскільки одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить положенням статті 61 Конституції України, адже згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, про що вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні. Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка тощо. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачена частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що заявлені у позові вимоги про стягнення пені і штрафу у розмірі 7% - не суперечать нормам Господарського кодексу України, оскільки такі умови відповідальності були передбачені сторонами справи у пункті 5.2. договору №57/КВ-П/520СЕФ про надання послуг з обслуговування флоту від 09.12.2019р. з протоколом узгодження розбіжностей від 26.12.2019р. (яким п.5.2. договору узгоджено в редакції позивача з поміткою, що відповідний штраф передбачено п.2 ст.231 ГК України). Судом апеляційної інстанції було перевірено здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу та встановлено, що позивачем пеня і штраф були нараховані вірно, із урахуванням кінцевого терміну оплати, встановленої договором ставки пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу у розмірі 7% від суми боргу з урахуванням днів та сум часткових оплат, розрахунки не містять арифметичних помилок, в зв`язку з чим судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення пені у розмірі 28 071,07 грн., штрафу у розмірі 46 922,35 грн. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов`язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України. Передбачене законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Інфляційні нарахування це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Оскільки відповідач допустив порушення виконання грошового зобов`язання, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат також є правомірним, позаяк це прямо передбачено частиною 2 статті 625 ЦК України, а договором не встановлено іншого розміру відсотків. При цьому колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що застосування частини другої статті 625 ЦК України за прострочення по грошовому зобов`язанню не залежить від існування або відсутності у договорі умов про сплату 3% річних та інфляційних за таке прострочення, оскільки право кредитора на їх нарахування прямо передбачено нормами ЦК України та не ставиться у залежність від того чи передбачено це умовами договору. Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних та відсотків річних судом апеляційної інстанції встановлено, що вони проведені позивачем вірно, протилежне скаржником не вказується, у зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з ПрАТ «УДП» 3% річних у розмірі 7556, 31 грн. та інфляційних у розмірі 9702,37 грн. З урахуванням викладеного вище відповідні доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, а решта його аргументів стосуються технічних описок суду в ухвалі про відкриття провадження (щодо предмету спору у вступній частині ухвали) та дати документа, що окремо та у сукупності не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Щодо доводу апеляційної скарги стосовно відмови суду у зменшені пені колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії. Отже, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду. Положення статті 614 ЦК України, згідно з якою особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у зв`язку із відсутністю вини, застосовується, якщо особа доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. У рішенні судів попередніх інстанцій таких доводів відповідача не відображено. Відсутні відповідні доводи й у касаційній скарзі. За таких обставин, колегія суддів констатує, що право суду на зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів. В даному випадку відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявності обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру неустойки, не подано жодних доказів, які свідчать про його майновий стан, про наявність/відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості, наявність виключних або будь-яких інших обставин, які можуть розглядатись як підстави для зменшення пені та штрафу, тому суд відповідно до положень частини третьої статті 551,ЦК України, статті 223 ГК України та статті 86 ГПК України правомірно не знайшов підстав для зменшення неустойки. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах №911/3032/16, №922/3613/18, № 467/1346/15-ц, оскільки обставини вказаних справах є відмінними з розглядуваною, зокрема, з постанов судів касаційної інстанції вбачається, що судами досліджувалися надані відповідачами докази на підтвердження наявності підстав для зменшення розміру неустойки, їх фінансовий стан, тощо. Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.05.2018р. у справі №924/709/17, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі взагалі суперечать позиції відповідача, оскільки у даній справі судами було відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення пені, зокрема Верховним Судом зазначено, що заявляючи клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені на 99 %, відповідач послався лише на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, не навівши обґрунтування зазначених тверджень, підстав для такого зменшення, винятковості даного випадку, не надавши відповідних доказів на підтвердження цих обставин, у зв`язку з чим суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені. Посилання Скаржника на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, що є достатньою підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, відхиляється Судом, оскільки саме лише наведене посилання не свідчить про дійсну наявність підстав для такого зменшення пені та про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо вирішення вказаного клопотання. Колегія суддів також відзначає, що висновки у наведених скаржником постановах від 08.02.2018р. у справі №924/709/17, від 17.05.2017р. у справі №911/3032/16, від 15.02.2018 № 467/1346/15-ц та у цій справі (916/603/21) не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту спірних правовідносин, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій стосовно спірних правовідносин в контексті досліджуваних судами у вказаних справах доказів та встановлених фактичних обставин. Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи як такі, що у сукупності свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду. Підстав для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачається, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2021р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до п.в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України,колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2021р. у справі №916/603/21 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство Українське Дунайське пароплавство. Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287,288 ГПК України. Головуючий суддя М.А. Мишкіна Суддя О.Ю. Аленін Суддя Л.В. Лавриненко