Ухвала КЦС ВС № 539/1848/20

Ухвала 15 липня 2021 року м. Київ справа № 539/1848/20 провадження № 61-10394ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, ОСОБА_1 , треті особи: Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області, ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування розпорядження районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду з указаним вище позовом. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2021 року позов першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області № 237 від 10 червня 2009 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» в частині затвердження технічної документації ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 3,89 га ріллі, кадастровий номер 5322881200:09:006:0010, для ведення фермерського господарства. Визнано недійсним державний акт на право власності ОСОБА_1 від 26 січня 2010 року, серія та номер ЯГ 343180, зареєстрований в книзі записів реєстраційних державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі щодо земельної ділянки, площею 3,89 га. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації земельну ділянку, загальною площею 3,89 га, з кадастровим номером 5322881200:09:006:0010. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оніщенко Н. Ю., та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 лютого 2021 року скасовано. Провадження у вищевказаній справі закрито. У червні 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року (надійшла до суду 25 червня 2021 року), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

1. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, проте заступник керівника Полтавської обласної прокуратури просить цей строк поновити, посилаючись на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року було отримано Лубенською окружною прокуратурою Полтавської області 24 травня 2021 року, на підтвердження чого надав докази. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ураховуючи наведені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити.

2. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 102,00 грн. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою (витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання незаконним та скасування розпорядження районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акта), яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. До касаційної скарги заявником додано платіжне доручення № 1346 від 11 червня 2021 року, яке підтверджує часткову сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн. Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 10 342,00 грн ((2 102,00 грн х 2 вимоги немайнового характеру) + 2 270,00 грн(вимога майнового характеру)) х 200%) - 2 270,00 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року. Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 13 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник