Постанова 4809 № 390/195/21

ПОСТАНОВА Іменем України 13 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 390/195/21 провадження № 22-ц/4809/1132/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Єгорової С.М., за участю секретаря судового засідання Деменко О.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2021 року у складі судді Гершкула І.М. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову посилалася на те, що 15.12.2003 ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів їй земельну ділянку, розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. 28.01.2021 вона отримала лист від приватного нотаріуса Панасюк Л.С., яким її було повідомлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а за життя склав заповіт, яким заповідав земельну ділянку ОСОБА_1 01.02.2021 вона, як спадкоємець за заповітом, звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак їй було роз`яснено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини. Вважає, що нею було пропущено строк прийняття спадщини після ОСОБА_5 , оскільки їй не було відомо про заповіт, який він склав на її користь. Короткий зміст рішення суду Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції зазначав, що причини пропуску, на які посилається позивач, не є поважними. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити поданий нею позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права. Вказує, що, ухвалюючи рішення, суд не прийняв до уваги те, що їй об`єктивно не було відомо про складений на неї заповіт, вона не є спадкоємцем за законом після ОСОБА_5 і тому пропустила строк з поважних на те причин. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скарги, поданого адвокатом Нікітіною О.В., в інтересах відповідачів, зазначено, що рішення суду ґрунтується на законі та доказах, оскільки позивачу було відомо про складаний на її користь заповіт і вона мала можливість прийняти спадщину у встановлені законом строки, але не зробила цього без поважних на те причин. Відповідачі просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд першої інстанції встановив такі обставини Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 11.01.2017 виконавчим комітетом Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, актовий запис №1 (а.с.26). За життя померлому, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія КР №200214, належала земельна ділянка загальною площею 5,01 га., розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом (а.с.11). Згідно заповіту, який посвідчено державним нотаріусом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори та зареєстровано у реєстрі за №1-1244 від 15.12.2003, ОСОБА_5 , заповів земельну ділянку загальною площею 5,01 га., розташовану на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 . Заповіт складено у двох примірниках, один залишився у нотаріуса, а другий, викладений на бланку нотаріальних документів, виданий заповідачу (а.с.10). Приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Панасюк Л.С. на адресу ОСОБА_1 направлено лист №3/02-14 від 28.01.2021, яким повідомлено, що 15.12.2003 Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкодавець призначив ОСОБА_1 спадкоємцем земельної ділянки загальною площею 5,01 га., розташованої на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак станом на 28.01.2021 заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_1 не надійшло, а тому остання вважається такою, що не прийняла спадщину, у зв`язку із чим їй рекомендовано звернутися до суду (а.с.9). Листом №7/02-14 від 01.01.2021 приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Панасюк Л.С. роз`яснено ОСОБА_1 , що свідоцтво про право на спадщину не може бути видано, оскільки пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.12). Після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу №25/2017. Матеріали спадкової справи свідчать, що після смерті ОСОБА_5 спадщину за законом прийняли дружина ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , проте свідоцтва про право на спадщину не видавалися, наявний заповіт на ім"я ОСОБА_1 на земельну ділянку (а.с.20-40). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 входить до переліку засновників (учасників) ФГ ОСОБА_6 (а.с.64-65). Земельна ділянка загальною площею 5,01 га., кадастровий номер 3522581200:02:000:0173, розташована на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що належала ОСОБА_5 , перебуває в орендному користуванні ФГ ОСОБА_6 , будь-які заборони, обтяження чи іпотеки відсутні (а.с.76-77). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. В судовому засіданні апеляційного суду відповідачі та їх представник заперечили протии доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення. Позивач, яка була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засіданння апеляційного суду не прибула. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач пропустила строк на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини без поважних на те причин. За загальними правилами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Відповідно до ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Панасюк Л.С. на адресу ОСОБА_1 направлено лист №3/02-14 від 28.01.2021, яким повідомлено, що 15.12.2003 Кіровоградською районною державною нотаріальною конторою було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкодавець призначив ОСОБА_1 спадкоємцем земельної ділянки загальною площею 5,01 га., розташованої на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області, Отже, нотаріус повідомив ОСОБА_1 про наявність заповіту в січні 2018 року. Разом з тим, матеріалами справи підтверджують, що позивачу було відомо про складення на неї заповіту ще за життя спадкодавця, оскільки він особисто передав його їй для зберігання. Також, позивач є засновником господарства ФГ Шаповалов, яким орендувалася земельна ділянка на яку складено заповіт, а батько позивача та спадкодавець були сусідами. Тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачу було достеменно відомо про складення на її користь заповіту та про смерть орендодавця ОСОБА_5 , і у неї не було перешкод для подання заяви до нотаріальної контори у визначені для цього законом строки, але вона не скористалася правом на прийняття спадщини, тому правові підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у справі № 362/5972/18 від 16 грудня2020 року. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, вважав, що наведені позивачем обставини не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а оскільки причин, пов`язаних з наявністю об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, позивач не навела, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 14 липня 2021 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.М. Єгорової