Постанова 4811 № 461/7225/20

Справа № 461/7225/20 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В. Провадження № 22-ц/811/210/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р. суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. З участю: представника позивача-адвоката Федірко І.І., представника відповідача-адвоката Левицької О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові цивільну справу №461/7225/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,- в с т а н о в и в : 07.09.2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Федірко Ірина Ігорівна, звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №46-с/н від 03 липня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення ОСОБА_1 догани за неналежне виконання п.2.7 Посадової інструкції. Позовні вимоги мотивує тим, що з 2014 року працює на посаді начальника планово-договірного відділу служби капітальних вкладень Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця». 03.07.2020 року виконавчим директором Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Черніцьким Р.Р. було підписано наказ №46-с/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Пунктом 3 цього наказу ОСОБА_1 начальнику планово-договірного відділу служби капітальних вкладень за неналежне виконання п.2.7 посадової інструкції оголошено догану. З даним наказом він був ознайомлений 03.07.2020 року. 01.09.2020 року позивач був звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України згідно наказу директора філії №460/ос від 27.08.2020 року. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» №46-с/н від 03.07.2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани (п.3 оскаржуваного наказу) не відповідає вимогам закону, є незаконним, оскільки він не допускав порушень своїх трудових обов`язків, його притягнули до відповідальності за те, що не входило у коло його обов`язків. Просить оскаржуваний наказ скасувати. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» №46-с/н від 03 липня 2020 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення ОСОБА_1 догани за неналежне виконання п.2.7 Посадової інструкції. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081195) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081195) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень 00 копійок. Рішення суду оскаржив відповідач в особі представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі зазначають, що вважають рішення суду незаконним. Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що наказ в частині оголошення догани позивачу було видано з порушенням трудового законодавства. Стверджує, що судом не дано оцінки тому, що наказ про оголошення догани виданий з додержанням правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, які передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України, оскільки порушення виявлено 24.06.2020 року, про що свідчить протокол оперативної наради від 25.06.2020 року №в.о.Н-06/142, а наказ виданий 03.07.2020 року. Звертають увагу, що при оголошенні догани позивачу були наявні всі складові дисциплінарного проступку, зокрема протиправні дії та бездіяльність, вина позивача та причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків , а відтак наказ про оголошення догани є законним і обґрунтованим. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то судом не враховано висновки постанови Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15ц про те, що заявлені вимоги мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт , часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову позивача. Судові витрати покласти на позивача. Відповідно до статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) позивачем по справі ОСОБА_1 надано суду Відзив на апеляційну скаргу . У Відзиві позивач зазначає, що апеляційну скаргу заперечує та свої заперечення обґрунтовує з посиланням на правові норми та правові позиції Верховного Суду. Просить відхилити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши пояснення представника відповідача адвоката Левицької О.А. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивача адвоката Федірко І.І., вивчивши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 з 2014 року працював на посаді начальника планово-договірного відділу служби капітальних вкладень регіональної філії «Львівська залізниця АТ «Українська залізниця» (далі РФ «ЛЗ»). 03.07.2020 року виконавчим директором РФ «ЛЗ» Черніцьким Р.Р. було підписано наказ №46-с/н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Пунктом 3 цього наказу ОСОБА_1 начальнику планово-договірного відділу служби капітальних вкладень за неналежне виконання п.2.7 посадової інструкції оголошено догану. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу була протиправна бездіяльність, яка полягала у не здійсненні наявності підстав для включення суми 451 543,00 грн. у реєстр №13 на червень 2020 року за надання послуг з ремонту резервуару для зберігання дизельного палива, а саме-не настання терміну розрахунків відповідно до п.4.5 Договору та надіслання на погодження Департаменту капітальних вкладень АТ «УЗ» невірно складений узагальнений реєстр зобов`язань РФ «ЛЗ» №13 на червень 2020 року. 01.09.2020 року ОСОБА_1 звільнений з роботи на підставі ст.36 п.1 КЗпП України (за угодою сторін), що підтверджується наказом директора філії №460/ос від 27.08.2020 року та копією трудової книжки. Даючи оцінку зібраним по справі доказам, перевіривши обов`язки начальника планово-договірного відділу служби капітальних вкладень ОСОБА_1 згідно Посадової інструкції від 14.02.2019 року, суд першої інстанції підставно зазначив, що жодним пунктом Посадової інструкції , ні Наказом № 182/0жд від 21.04.2020 року не передбачено обов`язку начальника планово-договірного відділу служби капітальних вкладень перевіряти коректність внесених до реєстрів зобов`язань розрахунків термін оплати яких не настав, зокрема, коли термін оплати залежить від реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п.2.7 Посадової інструкції до трудових обов`язків позивача належить подання на розгляд керівництву сформованої потреби в коштах на наступний фінансовий місяць для придбання основних засобів та оплати виконаних робіт відповідно до плану капітальних інвестицій регіональної філії. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема тому, що в ньому не зазначено в чому конкретно полягає порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 , а вказані відповідачем порушення не входять в коло трудових обов`язків позивача. Відповідачем не доведено факту порушення позивачем п.п.2,3 Наказу РФ «ЛЗ» від 21.04.2020 року № 182/од «Про внесення змін до Порядку формування та виконання оперативного плану надходження коштів та їх використання в регіональній філії «ЛЗ», а також п.2.7 Посадової інструкції. Трудова дисципліна-це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за невиконання цих обов`язків. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17 для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність у сукупності таких умов: -порушення повинно стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку; -невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідає вимогам трудового законодавства. Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є: -дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Так як відповідачем не спростовані доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. Посилання апеляційної скарги щодо завищеного розміру витрат на правову допомогу теж не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції правильно зазначив, що сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг. Європейський Суд з прав людини прописав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Справа «Серявін проти України», ( CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст.375ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із наданого суду апеляційної інстанції Договору про надання правової допомоги, укладеного 26 березня 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Федірко І.І. вбачається, що адвокат уповноважена представляти інтереси позивача в суді апеляційної інстанції. Згідно наданої суду апеляційної інстанції заяви, за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 оплатив 3 000,00 грн. Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які суд вважає слід задовольнити. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інтанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2020 року залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081195) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк