Постанова 4854 № 420/2151/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2151/21 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Дата і місце ухвалення 12.04.2021р., м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді : Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021р. по справі №420/2151/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: В січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2132303/39188812 від 12.11.2020р.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №607 від 21.11.2019р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021р. позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував, що підставою для відмови позивачу в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, стало не надання Товариством разом із поясненнями всіх витребуваних податковим органом документів, а отже рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області є законним та обґрунтованим. На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021р. та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ПРОКАР ТРЕЙДІНГ" зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №186020 від 07.11.2014р. ТОВ «Прокар Трейдінг» поставило на адресу ПрАТ «НОВА ЛІНІЯ» товар, в асортименті переліченому у видатковій накладній №288 від 11.10.2018р., про що складено (зареєстровано) податкову накладну №201 від 11.10 2018р. У зв`язку з поверненням ПрАТ «НОВА ЛІНІЯ» частини придбаного товару, 21.11.2019 року позивачем складено (виписано) розрахунок коригування №601 від 21.11.2019 року до податкової накладної №201 від 11.10 2018 р, який направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН). Однак, 09.12.2019 року отримав квитанцію, згідно якої реєстрацію розрахунку коригування (далі - РК) в ЄРПН зупинено у зв`язку із відповідністю останньої вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач скористався своїм правом, та направив до податкового органу Повідомлення №3 від 09.11.2020 року з поясненнями та копіями документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію РК в ЄРПН. За результатами розгляду поданих документів, податковий орган прийняв рішення, яким відмовив позивачу в реєстрації РК в ЄРПН, з підстав ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Не погодившись з таким рішенням, ТОВ «Прокар Трейдінг» оскаржило останнє в адміністративному порядку, за результатами якого скаргу Товариства залишено без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації вказаного вище РК, зазначені у спірному рішенні підстави його прийняття не є обґрунтованими, оскільки, ані у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, ані у спірному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація стала підставою для зупинення реєстрації РК. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Станом на момент зупинення реєстрації розрахунку коригування №601 діяла постанова КМ України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (втратила чинність 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України. Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року та введені в дію з 08.08.2019 року, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 року №26010-06-5/20111, оприлюднені ДФС України на її офіційному веб-сайті. У листі ДФС України від 07.08.2019 року, який застосовувався до спірних правовідносин, були визначені Критерії ризиковості платника податку, в п.1.6 зазначеного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Проте, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом у Квитанції не вказано, який саме критерій, визначений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, встановлений щодо позивача, та не зазначене відповідне рішення, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено обґрунтованість зупинення реєстрації РК №607. Поряд із тим, необхідно враховувати, що акт, що затверджує критерії ризиковості здійснення операцій має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Однак Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, як було зазначено вище, Товариством було подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. На момент подання позивачем вказаного Повідомлення, діяв Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі Порядок №520), пунктами 4, 5, 6 якого визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з п.п.9-11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п.4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Під час аналізу квитанції про зупинення реєстрації РК було встановлено, що у квитанції не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію РК. Можливість надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, напряму залежить від чіткого формулювання податковим органом позиції про те, під який саме критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, та які саме документи мають бути подані для усунення перешкод в реєстрації податкової накладної. Рішення Комісії ДПС є актом індивідуальної дії, який в свою чергу є документом прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Оскаржуване рішення Комісії ДПС не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, як вірно зазначив суд першої інстанції, породжує неоднозначне тлумачення, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником додатків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Отже, ані у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування, ані у спірному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація стала підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування. Таким чином, з підстав, наведених вище, посилання в квитанції на обставину «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» не є достатньо чітким та не визначає конкретного порядку дій платника податків щодо переліку необхідних для подання документів для розблокування реєстрації розрахунку коригування. З огляду на матеріали справи, позивачем до Повідомлення було додано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій як з придбання, так і подальшого оприбуткування, зберігання, транспортування, продажу товару, а також обставини, що зумовили потребу в коригуванні, а саме: договір оренди № 4 від 01.05.19 з ТОВ «Метр-1»; договір на перевезення вантажу № 1 від 02.01.15 з ФОП ОСОБА_1 ; договір на перевезення вантажу № 2 від 02.01.15 з ФОП ОСОБА_1 ; договір на перевезення вантажу № 15 від 02.06.14 з ТОВ «Кредо-Транс»; наказ ТОВ «Прокар-Трейдінг» № 3-ОД від 31.12.16; штатні розписи від 16.11.19, 01.01.20; протокол № 2 загальний учасників (засновників) ТОВ «Прокар-Трейдінг» від 08.11.16; наказ ТОВ «Прокар-Трейдінг» № 67-К/д від 09.11.16; виписка АТ «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку ТОВ «Прокар-Трейдінг» за період з 01.11.19 по 30.11.19; договір поставки № 186020 від 07.11.14, укладений між ТОВ «Прокар Трейдінг» та ПАТ «Нова Лінія»; довіреність від ПАТ «Нова Лінія» № Пнк/NZ1-0039255 від 11.10.18; видаткова накладна № 288 від 11.10.18 (ТОВ «Прокар Трейдінг» - ПАТ «Нова Лінія»); товарно-транспортна накладна № 288 від 11.10.18 (ТОВ «Прокар Трейдінг» - ПАТ «Нова Лінія»); податкова накладна № 201 від 11.10.18 (ТОВ «Прокар Трейдінг» - ПАТ «Нова Лінія»); квитанція від 29.10.18 до ПН № 201 від 11.10.18 (ТОВ «Прокар Трейдінг» - ПАТ «Нова Лінія»); накладна на повернення товару № Вбп/NZ1-0001991/NZ1-0039255-18 від 21.11.19 (ТОВ «Прокар Трейдінг» - ПАТ «Нова Лінія»); договір поставки № 10/01/17/ВЛ від 10.01.17 між ТОВ «Вітол Логістікс» та ТОВ «Прокар Трейдінг»); додаток до договору поставки № 10/01/17/ВЛ від 10.01.17; доручення до договору поставки № 10/01/17/ВЛ від 10.01.17; видаткова накладна № 2 від 16.08.18 (ТОВ «Вітол Логістікс» - ТОВ «Прокар Трейдінг»); товарно-транспортна накладна № 2 від 16.08.18 (ТОВ «Вітол Логістікс» - ТОВ «Прокар Трейдінг»); податкова накладна № 3 від 16.08.18 (ТОВ «Вітол Логістікс» - ТОВ «Прокар Трейдінг»); квитанція від 29.08.18 до ПН №3 від 16.08.18 (ТОВ «Вітол Логістікс» - ТОВ «Прокар Трейдінг»); оприбуткування товарів на склад покупця № 1608182 від 16.08.18. Достовірність та належність наведених первинних документів не спростована відповідачами. Переглянувши надані позивачем первинні документи, колегія суддів дійшла висновку, що ненадання платником податку документів, які зазначені в спірному рішенні Комісії, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Крім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що копії наданих позивачем первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.201.1 ст.201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також, контролюючим органом не пред`являлось жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину в даній справі. Враховуючи надані позивачем первинні документи та обставини справи, колегія суддів вважає, що на адресу контролюючого органу були надані всі належні та достатні докази для реєстрації РК. За таких підстав, колегія суддів вважає, що контролюючим органом безпідставно не були враховані при прийнятті рішення про відмову в реєстрації РК додані позивачем до Повідомлення документи та пояснення щодо його господарської діяльності. Отже, з огляду на обсяг та зміст доданих позивачем до Повідомлення пояснень та документів можливо зробити висновок, що зазначені у спірному рішенні підстави його прийняття не є обґрунтованими. Також необхідно зазначити, що зупинення реєстрації ПН/РК на підставі критеріїв ризиковості, встановлених вказаним вище листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак є неправомірним, про що неодноразово зазначено у висновках Верховного Суду, зокрема, у постановах від 02.04.2019 року у справі №822/1878/18, від 21.05.2019 року у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18, від 30.07.2019 року у справі №320/6312/18, від 20.11.2019 року у справі №560/279/19. З огляду на наведені обставини справи та висновки, колегія суддів робить висновок про недоведеність відповідачем правомірності спірного рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2132303/39188812 від 12.11.2020р., а тому вказане рішення підлягає скасуванню. Відповідно до п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. За таких підстав, колегія суддів робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021р. без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.