Постанова 4852 № 160/12756/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12756/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське автотранспортне підприємство на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №160/12756/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське автотранспортне підприємство про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське автотранспортне підприємство «Павлоградське автотранспортне підприємство», в якій позивач просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградське автотранспортне підприємство» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на витрату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за період грудень 2019 року, січень-вересень 2020 року у сумі 77 103 грн. 74 коп. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також підстав позову, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ТОВ «Павлоградське автотранспортне підприємство» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. ТОВ «Павлоградське автотранспортне підприємство» є підприємством з особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Станом на день звернення позивача до суду у відповідача наявна заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсій за віком, призначених колишнім працівникам ТОВ «Павлоградське автотранспортне підприємство» на пільгових умовах, відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», грудні 2019 року, січні-вересні 2020 року у розмірі 77 103 грн. 74 коп. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій направлялись ТОВ «Павлоградське автотранспортне підприємство», що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідач зобов`язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у вказаному розмірі. Однак, станом на день вирішення спору заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від (Закон № 1788-ХІІ), Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон№ 1058-ІV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663). Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №

36. Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією № 21-1. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Таким чином, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах. Як встановлено судом першої інстанції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, направлялись на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями та отримані останнім. Враховуючи положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та Інструкції №21-1 підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Верховний Суд у постанові 05 січня 2021 р. у справі № 640/18421/19 зазначив, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій. Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач у добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у виникла заборгованість яка підлягає стягненню в судовому порядку. Доводи відповідача що судом першої інстанції не надано оцінку правомірності включення позивачем до розрахунку осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , колегія суддів розцінює критично з огляду на те, що надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не оскаржувались, також не подавались заперечення проти сум, що визначені у розрахунках, а отже вони вважаються узгодженими За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Павлоградське автотранспортне підприємство залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №160/12756/20 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст.328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко