Постанова 4851 № 480/4383/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2021 р.Справа № 480/4383/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представника позивача Шаповаленко Р.О.; представника відповідача Семерня І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області, як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995469) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.03.20 по справі № 480/4383/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області, як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995469) про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить: - скасувати податкові повідомлення рішення №0009021303, №0009031303, №0009041303, №0009051303, №0009061303, №0009071303 від 22.07.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №000891303 від 22.07.2019 року, прийняті ГУ ДФС у Сумській області та Рішення № 12/18-28-53-33 від 11.10.2019 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, прийняте Шосткинським управлінням Головного управління ДПС у Сумській області. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 20.06.2019 року складено акт №725/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /142 про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2018. На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкові повідомлення рішення №0009021303, №0009031303, №0009041303, №0009051303, №0009061303, №0009071303 від 22.07.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №000891303 від 22.07.2019 року, та Шосткинським управлінням Головного управління ДПС у Сумській області прийнято рішення № 12/18-28-53-33 від 11.10.2019 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Позивач не погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки, оскільки перевіряючим інспектором не були відібрані пояснення ФОП ОСОБА_1 , а тому ним були зроблені хибні висновки щодо вчинених порушень податкового законодавства. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення №0009021303, №0009031303, №0009041303, №0009051303, №0009061303, №0009071303 від 22.07.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №000891303 від 22.07.2019 року, прийняті ГУ ДФС у Сумській області. Скасовано рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 12/18-28-53-33 від 11.10.2019 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, прийняте Шосткинським управлінням Головного управління ДПС у Сумській області. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що під час проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що в період з 01.01.2016 року по 31.07.2017 рік ФОП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності здійснював на загальній системі оподаткування, а з 01.08.2017 року по 31.12.2018 рік позивач застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а саме у період з 01.08.2017 по 31.03.2018 здійснював діяльність на 2 групі із застосуванням ставки єдиного податку 20%; у період з 01.04.2018 року по 31.12.2018 рік встановленої для сплати єдиного податку платниками 3 групи без сплати податку на додану вартість. Відповідач наголошує, що ФОП ОСОБА_1 не мав право застосовувати спрощену систему подачі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх №4230 від 28.07.2017 року) з 01 серпня 2017 у сумі 44516,91 грн. та відповідно станом на 01.08.2017 рік - у сумі 44516,91 грн., станом на 30.09.2017- у сумі 44516,91 грн., станом на 31.12.2017 рік - у сумі 44516,91 грн., станом на 31.03.2018 рік - у сумі 744,60 грн., станом на 30.06.2018 рік - у сумі 744,60 грн. так як відповідно до пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідач вважає, що судом першої інстанції проігноровано те, що позивач, перебуваючи платником єдиного податку другої групи у період з 01.08.2017 року по 31.03.2018 рік надавав послуги із лісозаготівлі ДП «Шосткинське лісове господарство» на загальну суму 889807,40 грн., що підтверджено листом підприємства від 12.06.2019 № 09-09/535, який наявний в матеріалах судової справи №480/4383/19 та дана інформація відображена у відомостях з державного реєстру фізичних осіб- платників податків (№ 1 - ДФ) за кодом платника податків ОСОБА_1 . Відповідач звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 на перевірку первинні документи надані не були, у зв`язку з чим контролюючим органом складено акт про ненадання документів за № 651/18-28-13-03/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, який, також, долучався контролюючим органом до матеріалів судової справи. Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 Кодексу прирівнюється до їх відсутності. Таким чином, на думку відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - є платником податків, в розумінні положень статті 15 ПКУ та був зобов`язаний подавати до контролюючого органу відомості про наявні в нього об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. Відповідач наголошує, що відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення та сплати податків і зборів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено ст. 121 ПКУ. Таким чином, за незбереження та ненадання ОСОБА_1 на перевірку первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків зборів, ведення яких передбачено чинним законодавством України, до позивача була застосована санкція, передбачена ст.121 ПКУ, а саме на ФОП ОСОБА_2 був накладений штраф в розмірі 510 грн., що відображено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначено, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Отже, позивач вважає, що сума 44516,91 грн. визначено податковим органом в акті перевірки не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України, оскільки судовим рішенням встановлено своєчасність сплати зазначеної суми, а тому станом на 28.07.2017 року у позивача було право перейти на спрощену систему оподаткування. Позивач наголошує, що ДП "Глухівське лісове господарство" помилково вказало у повідомленні від 19.06.2019 року про перерахування ФОП ОСОБА_1 2000 грн. за одержані автозапчастини. Так, ФОП ОСОБА_1 , звернувся до ДП "Глухівське лісове господарство" з метою виправлення допущеної помилки та 26.11.2019 року ДП "Глухівське господарство" повідомило, щр фінансово-господарські операції з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 не проводились. Одночасно було вказано, що бло нараховано дохід на користь ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік 283618,95 , а виплачено дохід на його користь лише 18738,30 грн. Позивач зазначає, що 25.11.2019р. ДП "Глухівське лісове господарство" подано до ГУ ДПС у Сумській області уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку згідно змісту якого зазначено, що дохід в сумі 2000 грн. був сплачений на користь іншої фізичної особи з кодом НОМЕР_2 . Пґозивач вважає, що суд першої інстанції законно прийшов до висновку, що є помилковими висновки податкового органу про заниження позивачем витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи . Позивач зазначає, що не отримував поворотну фінансову допомогу взагалі, а тому жодного обов`язку щодо включення такої поворотної фінансової допомоги у нього, як у фізичної особи підприємця, платника єдиного податку не виникало взагалі. На думку позивача, акт від 20.06.2019 року №725/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /142 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2018 не містить взагалі посилань на первинні документи, щодо отримання (надходження) саме ФОП ОСОБА_1 в період з 2016 по 2017 року поворотної фінансової допомоги від ПП "Завод "Сател". Крім того, позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення в яких зазначає, що надавав послуги з лісозаготівельних робіт ДП "Ямпільський агроліспгосп" після пеерходу на 3 групу платників податків та після отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки № 090.18.59. Наведені послуги надавались з 01.06.2018 року по 31.10.2018 року, що підтверджується копією листа № 174 від 18.06.2019 року від ДП "Ямпільський агроліспгосп". При цьому в листі зазначено, що в період з 01.06.2018 року по 31.10.2018 року за надані підприємцем послуги було нараховуно 240186 грн. 26 коп., виплачено 63517 грн. 74 коп. Станом на 31.12.2018 року заборгованість складає 176668 грн. 52 коп. Відповідач в свою чергу теж надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що ФОП ОСОБА_1 на порушення вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, занижені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за період з 11.01.2016 по 28.04.2017 у загальній сумі 304046 грн. в результаті надання у звітному періоді послуг оренди транспортних засобів ПП «Завод «Сател», та отримання коштів за постачання ТМЦ від ДП «Глухівський лісгосп». Також перевіркою визначено обсяг оподатковуваних операцій для повторної реєстрації платником ПДВ, який відповідає вимогам ст.181 Податкового кодексу України у сумі 1278734,20 грн., а саме, підприємець оподаткування отриманих доходів у період з 05.07.2017 по 31.12.2018 повинен був здійснювати на загальній системі оподаткування та зареєструватися платником податку на додану вартість, подати реєстраційну заяву до 10 липня 2017 року. Реєстраційна заява як платника податку на додону вартість до Головного управління ДФС у Сумській області (Шосткинський район) ФОП ОСОБА_1 не подана. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 30.05.2019 ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2018, за результатами якої 20.06.2019 року складено акт №725/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /142 (а.с. 20-62, том 1). Перевіркою встановлено наступні порушення: 1) п.177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України - в результаті занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1467241,93 грн, у т.ч. за 2016 - на суму 289020,00 грн, за 2007 - на суму 316135,85 грн, за 2018 - на суму 862086,08 грн. 2) п.16-1 підрозділу 10 Перехідних положень Податковою кодексу України - в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 122270,16 грн, у т.ч. за 2016 - на суму 24085,00 грн, за 2017 - на суму 26344,65 грн, за 2018 - на суму 71840,51 грн. 3) абз. 1 п.2 част.1 ст.7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок на суму 352096,80 грн, в т.ч. за 2016 - на суму 94941 грн., за 2017 - на суму 109725 грн, за 2018 - на суму 147430,80 грн. 4) п. 181.1 ст.181 , п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України- в результаті занижено податок на додану вартість на загальну суму 1582780,20 грн., в т.ч. за квітень 2016-333 грн., за червень 2016-у сумі 75600 грн., за вересень 2016-у сумі 80250 грн., за грудень 2016- у сумі 147863 грн., за період липень-вересень 2017 -у сумі 98040 грн., за період жовтень - грудень 2017- у сум. 182682,40 грн., за період січень - березень 2018-у сумі 292981,80 грн., за період квітень - червень 2018-у сумі 100726.80 грн., за липень - вересень 2018- у сумі 398150,40 грн., за жовтень - грудень 2018-у сумі 206152,80 грн. 5) п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового Кодексу України - в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік. 6) п.291.4 ст.294, п.п.291.5.8 п. 291.5 ст. 295, п.п.298.1.5 п. 298.1 ст. 298, п.п.298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України - ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування у період з 01.08.2017 по 31.12.2018. 7) п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України - в результаті незбереження та ненадання на перевірку первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків зборів, ведення яких передбачено законодавством. 8) п. 177.10. ст. 177 Податкового Кодексу України - в результаті неналежного ведення обліки доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку. 9) п. 63.3 ст.63 Податкового Кодексу України- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) не подано. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області сформовані та вручені ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 22.07.2019: - №0009021303 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 1467241,93 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 366810,48 грн. (а.с. 64, том 1), - №0009031303 про збільшення грошового зобов`язання за штрафною санкцією у розмірі - 170 грн (а.с. 66, том 1), - №0009041303 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору за основним платежем - 122270,16 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 30567,54 грн (а.с. 74, том 1), - №0009051303 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем - 1582780,20 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 395695,05 грн (а.с. 70, том 1), - №0009061303 про збільшення грошового зобов`язання за штрафною санкцією у розмірі -510 грн (а.с. 68, том 1), - №0009071303 про збільшення грошового зобов`язання за штрафною санкцією у розмірі - 170 грн (а.с. 72, том 1). Також, ГУ ДФС у Сумській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №000891303 від 22.07.2019 року (а.с. 76, том 1), а Шосткинським управлінням Головного управління ДПС у Сумській області прийнято рішення № 12/18-28-53-33 від 11.10.2019 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 155 том.1) Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_1 подав скаргу до ДФС України (а.с. 133-145, том 1). ДПС України за результатами розгляду скарги прийнято рішення №3919/6/99-00-08-05-04 від 30.09.2019 р. про залишення без змін податкові повідомлення - рішення, а скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 146-153, том 1). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Разом з цим, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПК України). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в розрізі приписів пункту 299.2 статті 299 ПК України, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку. Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу уразі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків. Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. З матеріалів справи, зокрема зі змісту акту перевірки (а.с. 42 том.1) встановлено, що відповідач робить висновок, про те, що ФОП ОСОБА_1 не мав право застосовувати спрощену систему оподаткування оскільки станом на 28.07.2017 року (дату подачі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (вх №4230 від 28.07.2017)) у нього був наявний борг з єдиного податку у сумі 44516,91 грн. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем у 1 кварталі 2015 року до Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області було подано Податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Сума єдиного податку, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становила 41575 грн. 97 коп. Відповідно п.295.3. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. ФОП ОСОБА_1 було подано до відділення № 193 АТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжні доручення № 4 від 18.05.2015 р. на суму 41576 грн. 00 коп. з призначенням платежу: Єдиний податок за 1 квартал 2015 року Проте, банківська установа не здійснила перерахування грошових коштів на бюджетні рахунки, у зв`язку з неплатоспроможністю, внаслідок чого відбулося порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з вини банку. 7 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Сумській області було прийнято податкові повідомлення рішення: № 0002485313 за затримку на 760 759 746 719 686 657 595 566 535 85 39 91 календарних днів сплати/несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання з Єдиного податку в сумі 144637, 25 грн. 00 коп. та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 28927 грн. 45 коп. за платежем Єдиний податок з фізичних осіб; № 0002495313 за затримку на 11111111 календарних днів сплати /за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання єдиного податку в сумі 5433,80 грн. 00 коп. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 2716 грн. 90 коп. за платежем Єдиний податок з фізичних осіб. Вказані податкові повідомлення рішення були винесені за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку, які оформлені Актом № 83/18-28-53-13/ НОМЕР_1 від 26.10.2018 року. Відповідно до змісту Акту заборгованість по сплаті єдиного податку виникла у 2015 році, а саме у зв`язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 грошових зобов`язань самостійно задекларованих у Податковій декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця № 31.07.2015р. № 9162149445 на суму 44516 грн. 91 коп. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Сумського окружного адміністративного суду про їх скасування. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 480/4498/18 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.11.2018 року № 0002485313 та № 0002495313 (а.с. 121-124 том.2). Зазначеним рішенням суду визначено, що позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за І квартал 2015 року від 22 квітня 2015 року, в якій визначено суму податкового зобов`язання в розмірі 41 575,97 грн. При цьому відповідно до платіжного доручення від 18.05.2015 року № 4 позивачем було сплачено єдиний податок за 1 квартал 2015 року у розмірі 41 575,97 грн. (а.с. 19). Проте дані кошти не були списані з рахунку позивача за даним платіжним дорученням через неплатоспроможність АТ Банк Фінанси та Кредит та кошти у розмірі 41 575,97 грн. не було зараховано до державного бюджету. Даний факт також підтверджується листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит від 03.05.2019 року № 083-3-2186/19. Також, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом періоду з 18.11.2015 року по 31.12.2015 року, з 01.04.2018 року по 27.09.2018 року та з 01.08.2017 року по 31.03.2018 року також своєчасно сплачував єдиний податок. Проте, сплата поточних зобов`язань позивача зараховувалася контролюючим органом в рахунок погашення заборгованості, що виникла в результаті неперерахування коштів банком до Державного бюджету відповідно до платіжного доручення від 18.05.2015 р. №

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 480/4498/18 залишено без змін (а.с. 125 -131 том.1). Отже, аналізуючи викладені правові норми, колегія суддів вважає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Аналогічна правова позиція підтримана Верховним судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17. Дослідивши наведені матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що сума 44516,91 грн. визначено податковим органом в акті перевірки не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України, оскільки судовим рішенням встановлено своєчасність сплати зазначеної суми, а тому суд вважає, що станом на 28.07.2017 року у позивача було право перейти на спрощену систему оподаткування. Також згідно змісту Акту перевірки відповідачем зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , перебуваючи платником єдиного податку другої групи у період з 01.08.2017 року по 31.03.2018 року надавав послуги з лісозаготівлі Державному підприємству «Шосткинське лісове господарство». Відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України однією з умов перебування фізичних осіб підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню. Згідно інформаційних баз ДФС України Державне підприємство «Шосткинське лісове господарство» не є платником єдиного податку, а перебуває на загальній системі оподаткування. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 порушив умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податковим кодексом України для обраної ним другої групи та мав право самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ), колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 та ДП «Шосткинське лісове господарство» перебували в у господарських відносинах з серпня 2017 року ( 119-120 том.1): - за 3 квартал 2017 року позивачем було перераховано суму 490200 гривень за придбання пиломатеріалу обрізного згідно договору№01/08 від 01.08.2017року; - за 4 квартал на суму 399607,40 гривень за придбання позивачем пиломатеріалу обрізного згідно договору №01/08 від 01.08.2017 року. Слід зазначити, що послуги з лісозаготівлі ФОП ОСОБА_1 надавались ДП «Шосткинське лісове господарство» після переходу на 3 групу платників податків та після отримання дозволу на роботи підвищеної небезпеки № 090.18.59 (а.с.110 том.1). Наведені послуги надавались на підставі договорів № 02/04 від 02.04.2018 року , № 03/04 від 02.04.2018 року з додатковими угодами до них. (89-101 том.1). Також відповідно до договорів № 01/09/-2018 від 01.09.2018 року та 02/09-2018 від 01.09.2018 року надавались послуги з перевезення та розвантаження навантаження лісопродукції (а.с. 108-109 том.1). Так, представником відповідача в акті перевірки не зазначено на підставі яких первинних документів дійшов висновку про надання позивачем послуг з лісозаготівлі Державному підприємству «Шосткинське лісове господарство» саме в період з 01.08.2017 року по 31.03.2018 року. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла вважає помилковими висновки представника відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає на час розгляду заперечень на Акт перевірки надійшло повідомлення від ДП "Глухівське лісове господарство" про нарахування доходу на користь ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік в сумі 2000, 00 грн., за 2018 рік 283618,95 грн, що не були досліджені під час перевірки. Проте, з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ДП "Глухівське лісове господарство" помилково вказало у повідомленні від 19.06.2019 року про перерахування ФОП ОСОБА_1 2000 грн. за одержані автозапчастини. З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДП "Глухівське лісове господарство" з метою виправлення допущеної помилки та 26.11.2019 року ДП "Глухівське господарство" повідомило, що фінансово-господарські операції з ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 не проводились. Одночасно було вказано, що було нараховано дохід на користь ФОП ОСОБА_1 за 2018 рік 283618,95 , а виплачено дохід на його користь лише 18738,30 грн. (а.с. 229 том.1) Крім того, 25.11.2019р. ДП "Глухівське лісове господарство" подано до ГУ ДПС у Сумській області уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку згідно змісту якого зазначено, що дохід в сумі 2000 грн. був сплачений на користь іншої фізичної особи з кодом НОМЕР_2 (а.с. 230-232 том.1). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки податкового органу про заниження позивачем витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи є помилковими. Згідно змісту акту перевірки відповідачем зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.01.2016 по 28.04.2017 у загальній сумі 304046 грн. в результаті надання у звітному періоді послуг оренди транспортних засобів ПП «Завод «Сател», Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , як фізична особа є засновником Приватного підприємства "Завод Сател", що не заперечується сторонами по справі та підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до укладених Договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 713 від 13 липня 2016 року та № 804 від 04,08.2016 року позивач, як фізична особа-засновник надавав ПП "Завод Сател" поворотну фінансову допомогу, яка була йому в подальшому повернута за період 13.10.2016 року по 25.04.2017 року в сумі 1958106,22 грн. ( а.с.13-31 том.2). Отже, на переконання колегії суддів, ФОП ОСОБА_1 , не отримував поворотну фінансову допомогу взагалі, а тому жодного обов`язку щодо включення такої поворотної фінансової допомоги у нього, як у фізичної особи підприємця, платника єдиного податку не виникало взагалі. З матеріалів справи вбачається, що Акт від 20.06.2019 року №725/18-28-13-03/ НОМЕР_1 /142 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2018 не містить взагалі посилань на первинні документи, щодо отримання (надходження) саме ФОП ОСОБА_1 в період з 2016 по 2017 року поворотної фінансової допомоги від ПП "Завод "Сател". Також, в акті перевірки зазначено, про порушення позивачем п.187 ст.187 Податкового кодексу України, зокрема заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 11.01.2016 по 28.04.2017 у загальній сумі 304046 грн. в результаті надання у звітному періоді послуг оренди транспортних засобів ПП «Завод «Сател» Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.08.2015 року № 727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Акт документальної перевірки, згідно п.п. 4, 5 Розділу II Порядку, повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів. У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Згідно п. 5 Розділу IIІ Порядку інформація щодо виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи відображається за видами порушень у розрізі видів митних платежів у національній валюті України. При цьому, акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов`язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб`єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв`язок з господарською діяльністю. Проте, акт перевірки не містить посилань в чому саме полягає порушення позивачем вимог п.187 ст.187 Податкового кодексу України. Щодо податкового повідомлення - рішення № 0009061303 від 22.07.2019, яким до ФОП ОСОБА_1 була застосована штрафна санкція в розмірі 510 грн., колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. п.. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу платники податків зобов`язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені Згідно змісту акту перевірки судом встановлено, що документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 не було розпочато у зв`язку з повідомленням ФОП ОСОБА_1 про втрату документів та проханням надати час на їх відновлення (а .с. 28 том.1). Наказом ГУ ДФС у Сумській області №930 від 15.05.2019 року проведення документальної перевірки поновлено. Також, на клопотання позивача про продовження строку для відновлення документів ГУ ДФС у Сумській області відмовлено та зазначено, що перевірка ФОП ОСОБА_1 триває (а. с. 28 том.1). Так, зі змісту акту перевірки зазначено, що фактичне місце проживання ФОП ОСОБА_1 . АДРЕСА_1 , місце реєстрації; АДРЕСА_2 . Водночас, інспектор зазначає, що податковим органом була проведена перевірка за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 20-21 том.1). Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та посилання представника відповідача, що під час виходу інспектора за місцем реєстрації позивача йому не було надано документів. З пояснень позивача встановлено, що інспектор за місцем здійснення підприємницької діяльності не з`являлася, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надити первинні документи та пояснення. Таким чином, дослідивши матеріали справи в наведеній частині, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що інспектори виходили на перевірку за адресою реєстрації позивача та, відповідно позивачем не надавалися первинні документи, а тому застосування відповідачем штрафної санкції в розмірі 510 грн. за не зберігання первинних документів є протиправним. Дійсно, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Сумській області №0009021303, №0009031303, №0009041303, №0009051303, №0009061303, №0009071303 від 22.07.2019, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №000891303 від 22.07.2019 року та рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 12/18-28-53-33 від 11.10.2019 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, прийняте Шосткинським управлінням Головного управління ДПС у Сумській області підлягають задоволенню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі № 480/4383/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, як територіального органу утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 43995469) залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 по справі № 480/4383/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 14.07.2021 року