LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС759/23652/19

від 14.07.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, залишити без руху.

Ухвала 14 липня 2021 року м. Київ справа № 759/23652/19 провадження № 61-10953ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення у жиле приміщення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року позов задоволено. Вселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У липні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу (надійшла 05 липня 2021 року), в якій, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»