Постанова 4820 № 676/560/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/560/20 Провадження № 22-ц/4820/893/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Гриньова А.М. за участю: представників учасників справи розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/560/20 за позовом ОСОБА_1 до Залісько-1 закладу дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Орининська сільська рада, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення компенсації за вимушений прогул, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2021 року (суддя Бондар О.О.). Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 -1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Заліська сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позову зазначала, що з 12 вересня 2014 року вона працювала в Заліському-1 дошкільному навчальному закладі «Золотий колосок» на посадах помічника вихователя, музичного керівника та вихователя. Вказувала, що наказом відповідача № 8-к від 01.11.2019 її було попереджено про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників через недостатню кількість дітей для утримання двох вікових груп, а наказом відповідача № 11-к від 28.12.2019 її було звільнено з посади вихователя відповідно до п. 1 ст. 40 КЗПП України з 31.12.2019. Вважає звільнення із займаної посади з 31 грудня 2019 року незаконним і таким, що порушує ст. 49-2 КЗПП України. На думку позивача, звільнення її з посади вихователя ОСОБА_3 -1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» відбулось без рішення власника про зміни в організації виробництва і праці, без застосування переважного права на залишення на роботі та з порушенням встановлених строків попередження про майбутнє звільнення. Звертаючись до суду, просила визнати незаконним та скасувати наказ ОСОБА_3 -1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» від 28.12.2019 № 11-К «Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1 », поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя Заліського-1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» з 31 грудня 2019 року, стягнути з ОСОБА_3 -1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2019 року по день винесення рішення у справі. Протокольною ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.12.2020 було замінено третю особу Заліську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на Орининську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 -1 закладу дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області, третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог - Орининська сільська рада, про визнання незаконним та скасування наказу завідувача Заліського-1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» від 28.12.2019 № 11-К «Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1 », поновлення ОСОБА_1 на посаді вихователя Заліського-1 закладу дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області з 31 грудня 2019 року, стягнення з ОСОБА_3 -1 закладу дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець - Подільського району Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2019 року по 19 березня 2021 року в сумі 76650 грн 56 коп відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Вказує, що рішенням власника (сільської ради) констатовано необхідність скорочення чисельності штату працівників в Заліському дошкільному навчальному закладі, але не прийнято самого розпорядчого документа про зміни в організації виробництва і праці шляхом скорочення чисельності працівників або скорочення штату працівників, як це регламентовано ст. 40 КЗпП України. А тому, на думку скаржника, жодного належного рішення власника або уповноваженого органу про зміни в організації виробництва і праці немає, що, в свою чергу, дає підстави зробити висновок про відсутність правових підстав для звільнення позивача з роботи за скороченням штату. Крім того, вважає, що звільнення позивача відбулось без врахування переважного права на залишення на роботі та з порушенням встановлених строків попередження про майбутнє звільнення. На думку позивача, суд в оскаржуваному рішенні обмежився лише викладенням хронології звільнення позивача без надання правової оцінки та залишив поза увагою фактичні обставини справи, на які посилався позивач. Орининська сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вважає рішення суду першої інстанції законним і ухваленим з урахуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими. Залісько-1 заклад дошкільної освіти «Золотий колосок» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу. Представники відповідача та третьої особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивач в судове засідання не з`явилась, про день, місце і час слухання справи повідомлена належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12 вересня 2014 року працювала в Заліському-1 дошкільному навчальному закладі «Золотий колосок» на посадах помічника вихователя, музичного керівника та вихователя (а.с. 7-8). Рішенням тридцятої (позачергової) сесії Заліської сільської ради VІІ скликання від 01 листопада 2019 року № 1 «Про скорочення чисельності та штату працівників в Заліському ДНЗ», на підставі заслуханої інформації сільського голови «Про скорочення чисельності та штату працівників в Заліському ДНЗ» та враховуючи недостатню кількість дітей для утримання двох груп, вирішено внести зміни до штатного розпису на 2020 рік в Заліському ДНЗ (а.с. 76). Згідно з наказом завідувача Заліського-1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» № 8-к від 01.11.2019 на виконання розпорядження голови сільської ради, рішення тридцятої (позачергової) сесії Заліської сільської ради VІІ скликання від 01 листопада 2019 року № 1, вирішено попередити працівників ОСОБА_3 -1 дошкільного навчального закладу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про скорочення у зв`язку з недостатньою кількістю дітей для утримання двох вікових груп та внести зміни до штатного розпису на 2020 рік в Заліському-1ДНЗ. З зазначеним наказом ознайомлена позивач (а.с. 77). Відповідно до копії повідомлення Заліського-1 ДНЗ «Золотий колосок» від 01.11.2019 № 2 «Про заплановане вивільнення», ОСОБА_1 повідомлено про скорочення штату працівників, зокрема, посади вихователя, яку вона займає (а.с. 60). Згідно з наказом завідувача Заліського-1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» «Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1 » № 11-К від 28.12.2019, позивача звільнено з посади вихователя у зв`язку з скороченням чисельності працівників з 31.12.2019, відповідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 75). Відповідно до Статуту Заліського-1 ДНЗ «Золотий колосок», Заліський-1 ДНЗ «Золотий колосок» прийнято до комунальної власності територіальної громади на підставі рішення сесії сільської ради від 30.03.3004 №

7. Засновником дошкільного навчального закладу є Заліська-1 сільська рада, яка здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення (п. 1.1) (а.с. 80-87). Дошкільний заклад є юридичною особою (а.с. 1.4). Безпосереднє керівництво роботою дошкільного закладу здійснює завідуюча. Керівник навчального закладу приймає та звільняє з роботи працівників дошкільного закладу, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження (п. 8.2). Рішенням V (позачергової) сесії сільської ради VIIІ скликання від 20.01.2021 за № 12, змінено засновника ОСОБА_3 -1 ДНЗ «Золотий колосок» Кам`янець-Подільської районної ради на Орининську сільську раду; змінено найменування Заліського-1 ДНЗ «Золотий колосок» Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на Залісько-1 заклад дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (а.с. 151). Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем заявлено позов не до усіх належних відповідачів. Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись з таких підстав. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, що є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При ухваленні рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що суб`єктами індивідуальних трудових спорів є працівник та роботодавець. Працівник це фізична особа, яка виконує працю за трудовим договором або має виконувати таку працю за трудовим договором. Роботодавець це юридична особа, фізична особа-підприємець 8 або фізична особа, яка використовую найману працю за трудовим договором або має використовувати таку працю за трудовим договором, але оформляє працівників неналежним чином. Належною стороною індивідуального трудового спору є саме роботодавець. А тому, в даному спорі саме Залісько-1 заклад дошкільної освіти «Золотий колосок» Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області є юридичною особою, з якою позивач перебувала в трудових відносинах, який є належним відповідачем у справі, а не засновник цієї юридичної особи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. Дослідженими судом доказами підтверджено, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, що потягло за собою скорочення штату працівників, позивач належним чином попереджена про наступне звільнення, наявні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач могла виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду, були відсутні у закладі, відповідач був позбавлений реальної можливості запропонувати їх позивачу та як наслідок його працевлаштувати, переважного права на залишення на роботі у порівнянні з іншим вихователем ОСОБА_6 позивач не мала, тому відповідач мав підстави для розірвання із позивачем трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Враховуючи те, що підприємство, установа, організація вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, посилання позивача на те, що відсутнє рішення власника або уповноваженого ним органу про зміни в організації виробництва і праці, що у закладі не відбулося скорочення чисельності штату працівників є безпідставним. Суд не може обговорювати питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, оскільки це лежить поза межами компетенції суду. Наведене вище свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для вивільнення позивача у порядку п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Згідно зі ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Цей строк не може бути зменшений власником або уповноваженим ним органом. Порушення строку попередження працівника про звільнення не є достатньою підставою поновлення працівника на роботі в судовому порядку. У такому випадку, суд може змінити дату звільнення працівника, зарахувавши строк попередження в період роботи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виправлення допущеного відповідачем порушення вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України, шляхом зміни дати звільнення позивачки з 31 грудня 2019 року на 02 січня 2020 року, враховуючи, що перебіг двомісячного строку розпочинається з наступного дня після попередження. У зв`язку із тим, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цих вимог. За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 . У зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі задовольнити частково. Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя Заліського-1 дошкільного навчального закладу «Золотий колосок» з 31.12.2019 на 02.01.2020. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай