Постанова 4807 № 324/1412/19

Дата документу 07.07.2021 Справа № 324/1412/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №324/1412/19 Головуючий у 1 інстанції Каретник Ю.М. Провадження № 22-ц/807/2187/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Запорізьке обласне управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», про стягнення безпідставно списаних коштів,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Запорізьке обласне управління, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна», про стягнення безпідставно списаних кошті. В обґрунтування позову зазначено, що він є користовачем картки Mastercard Debit Standart від AT «Ощадбанк» з 03 червня 2014 року відповідно до Договору № НОМЕР_1 , тарифний пакет «Зарплатний». 17 січня 2019 року невідомими з його поточного рахунку № НОМЕР_2 незаконно зняті належні йому кошти у сумі 53270,00 грн., 35000,00 грн. з яких є кредитний ліміт, за таких обставин. Так, 17 січня 2019 року о 16:30 год. позивач помітив, що у нього на комп`ютері зник доступ до сайту VIBER. Намагаючись відновити роботу VIBER та синхронизувати його з телефоном, він зрозумів, що зник мобільний зв`язок на мобільному телефоні № НОМЕР_3 . Через деякий час він вирішив з`ясувати на офіційному сайті VODAFONE Україна, чи проводять ремонтні або профілактичні роботи. Нічого не дізнавшись, о 17:14 год. позивач вирішив зателефонувати з другого номера у довідкову службу VODAFONE за номером 111, де йому повідомили, що його сім-картка заблокована та невідомими отриманий дублікат сім-картки. На його запитання про те, як та чому так сталося, оператор відповів, що можливо це шахрайські дії. Після ідентифікації його як володаря номера (назвав декілька номерів, тариф, дату останнього поповнення) він зажадав заблокувати обмін сім-картки. Після розмови з оператором VODAFONE о 17:30 год. позивач зателефонував до «Ощадбанку» за номером НОМЕР_4 . Провівши впізнання клієнта, оператор «Ощадбанку» повідомив йому, що з його картки № НОМЕР_5 шляхом доступу в особистий кабінет «Ощад24/7» невідомими були переведені належні йому кошти у сумі 53 270,00 грн. На його прохання оператором була заблокована банківська картка о 17:30 год. Пізніше від знайомих він дізнався, що їм на VIBER прийшло повідомлення, що позивач змінив номер на № НОМЕР_6 . Даний номер йому невідомий. Наступного дня, 18 січня 2019 року о 08:00 год. позивач звернувся до сервісного центру VODAFONE для відновлення його номеру НОМЕР_3 , яким він користувався з 2006 року. Сім-картку він придбав, але номер відновити не зміг через блокування. О 08:30 год. позивач звернувся до відділення «Ощадбанку» із заявою про крадіжку грошових коштів та написав претензію про повернення необґрунтовано списаних коштів з його рахунку. Після цього він звернувся до відділу поліції, де лейтенант Євтушенко Д.С. прийняв заяву про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. Заяву прийнято та зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019080320000045. На лист-претензію з другої спроби «Ощадбанк» відповів відмовою, аргументуючи, що при здійсненні протиправних дій були коректно використані логін та пароль. Позивач відповідально запевняє, що ніякої інформації стосовно моєї банківської картки (номер, дата дії, cvv-cod), а також логін та пароль від його особистого кабінету «Ощад24\7» нікому, ніде і ніколи не розголошував. На час написання позовної заяви незаконно знятий кредитний ліміт у сумі 35 000,00 грн. позивачем погашений. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з ПАТ «Ощадбанк» безпідставно списані кошти у сумі 53 270 грн., стягнути з ПАТ «Ощадбанк» згідно ст. 37 п.37.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» пеню, судові витрати покласти на відповідача, стягнути з ПАТ «Ощадбанк» витрати на правовий захист. Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. АТ «Державний ощадний банк України» надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності вини відповідача у знятті коштів з рахунків ОСОБА_1 , що зумовлює відсутність майнової відповідальності банку перед позивачем. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 03 червня 2014 року між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено Договір № 845454 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки. Відповідно до вказаного Договору банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_7 у гривні України на умовах тарифного пакету «Зарплатний», Тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ банку, і надав клієнту платіжну картку тину Mastercard Debit Standart та ПІН - конверт до неї. Відповідно до даних інформаційних систем та програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» щодо операцій за рахунком у системі ДБО за номером мобільного телефону позивача НОМЕР_3 17 січня 2019 року було проведено операції з використанням Інтернет ресурсу WЕВ-банкінг «Ощад 24/7» на картковий рахунок, відкритий в установі ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , а саме: переказ коштів о 16:23 год. в сумі 2 200,00 грн., комісія 27,00 грн.; переказ коштів о 16:24 год. в сумі 19 500,00 грн., комісія 200,00 грн.; переказ коштів о 16:27 год. в сумі 19 900,00 грн., комісія 204,00 грн.; переказ коштів о 16:33 год. в сумі 11 000,00 грн., комісія 115,00 грн.; переказ коштів о 16:40 год. - в сумі 121,00 грн., комісія 3,00 грн. Аналогічна інформація відображена і у виписці по картковому рахунку позивача. 17 січня 2019 року о 17:30 год. позивач зателефонував до АТ «Ощадбанк» за номером НОМЕР_4 та повідомив про підозру несанкціонованого списання коштів з його рахунків, внаслідок чого оператор за згодою клієнта заблокував платіжну картку. При цьому оператор АТ «Ощадбанк» повідомив йому, що з його картки № НОМЕР_5 шляхом доступу в особистий кабінет «Ощад 24/7» невідомими були переведені належні йому кошти у сумі 53270,00 грн. 18 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, талону-повідомлення №1802 та довідок слідчого Євтушенка Д.С. встановлено, що за заявою ОСОБА_1 18 січня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080320000045 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Із вказаних документів також вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що у період часу з 16 години 23 хвилин по 16 годину 40 хвилин невідома особа, знаходячись у невстановленому місці, шляхом вільного доступу із банківської картки «Ощадбанк» № НОМЕР_5 викрала грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_1 . ОСОБА_1 18 січня 2019 року та 13 червня 2019 року звертався до банку з претензіями щодо повернення йому неправомірно списаних коштів з його поточного рахунку. За наслідками розгляду вказаних претензій АТ «Ощадбанк» письмово повідомило позивачу про те, що операції з використанням інтернет ресурсу «WEB-Banking» проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням паролів, які відомі лише позивачу та були направлені на номер його мобільного телефону. Тому банк не вбачає підстав для повернення йому коштів. З витребуваної судом у ПрАТ «ВФ Україна» інформації щодо відновлення ідентифікаційної картки (SІМ-карти) за номером телефону НОМЕР_3 встановлено, що 17 січня 2019 року о 16:00:04 год. було здійснено дзвінок до Центру обслуговування абонентів оператора (ПрАТ «ВФ УКРЇНА») на номер НОМЕР_9 і особою була надана необхідна та достатня інформація для ідентифікація власника/користувача мобільного номера, а саме: названий ІССID (Серійний номер) старої SIМ-картки (набір цифр, які вказані на старій SІМ-картці або стартовому пакеті від неї) що використовувався; названий ІССID (Серійний номер) нової SIМ-картки (набір цифр, які вказані на новій SIМ-картці або стартовому пакеті від неї), на яку було відновлено надання послуг по номеру. У зв`язку з тим, що користувач номеру НОМЕР_3 був абонентом сервісу передплаченого зв`язку та обслуговувався в мережі ПрАТ «ВФ Україна» знеособлено (анонімно), будь-які персональні данні особою, що проводила (замовляла) відновлення зазначеного номера, оператору не надавалися. Згідно інформації, наданої Департаментом електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк», звернення 17 січня 2019 року до банку здійснювались з фінансового номеру НОМЕР_3 . Транзакції здійснено з підтвердженням у вигляді SMS - паролів (ОТП - одноразовий пароль). Номер телефону для SMS - інформування: НОМЕР_3 . SMS - повідомлення за даними транзакціями відправлялися на номер телефону НОМЕР_3 , тобто на номер позивача, наступного змісту: - 17.01.2019 о 16:10:53 клієнту було направлено смс-повідомлення наступного змісту: UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 4011 dlya registracii/pereregistracii v Oschad 24/7. Наступним здійснено автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження відновлення паролю до «Ощад 24/7», який був прийнятий успішно; - 17.01.2019 о 16:11:46 смс-повідомлення: Vitaemo! Vy zarejestruvalysya v Oshchad 24/7. Uvijty: online.oschadbank.ua; - 17.01.2019 o 16:12:58 смс-повідомлення: UVAGA! ****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 1213 dlya zminy limitu; - 17.01.2019 16:16:19 смс-повідомлення: АДРЕСА_1 ; - 17.01.2019 16:16:29 Sum:780.00 UAH Perekaz mizh kartkamy Oschadbank Uvaga! Vy perevyschyly limit, operatsiyu vidhyleno; - 17.01.2019 16:23:52 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 1474 dlya perekazu na kartku inshogo banku; - 17.01.2019 16:24:00 Sum:-2 200.00 UAH; - 17.01.2019 16:24:31 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 8324 dlya perekazu na kartku inshogo banku; - 17.01.2019 16:24:42 Sum:-19 500.00 UAH; - 17.01.2019 16:27:02 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 9067 dlya perekazu na kartku inshogo banku; - 17.01.2019 16:27:11 Sum:-19 900.00 UAH; - 17.01.2019 16:31:18 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 2717 dlya perekazu na kartku inshogo banku; - 17.01.2019 16:31:27 Sum:8 000.00 UAH Perekaz na kartku inshogo banku Uvaga! Vy perevyschyly limit, operatsiyu vidhyleno; - 17.01.2019 16:33:03 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 2992 dlya perekazu na kartku inshogo banku; - 17.01.2019 16:33:12 Sum:-ll 000.00 UAH; - 17.01.2019 16:39:52 UVAGA!****UVAGA! Nikomu ne povidomliayte kod 1891 dlya perekazu za nomerom telefonu; - 17.01.2019 16:40:42 Sum:-121.00 UAH. Судом першої інстанції встановлено, що зазначені трансакції було здійснено через систему «Ощад 24/7» (WEB - банкінг) з підтвердженням операцій у вигляді відправлених SMS - паролів (ОТП) на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_3 . Стороннє втручання в програмне забезпечення банку, за твердженням відповідача, не виявлено. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про безпідставне та несанкціоноване списання коштів з його рахунків, що відбулося з вини відповідача. Згідно п. 1.5 Договору при підключенні до послуг отримання щомісячних Виписок на адресу І електронної пошти, послуг смс-банкінгу, Клієнт погоджується з тим, що надана інформація передається незахищеними каналами зв`язку та може стати відомою третім особам без відома на те Клієнта або Банку, Банк не несе відповідальності за збитки, завдані Клієнту у разі розголошення (розкриття) інформації за Рахунком в результаті використання Клієнтом паролів, ПІЕ-кодів, CW-кодів, а також у разі розголошенням Клієнтом Логіну та Паролю до системи WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або ПІН-коду до системи Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та отримання щомісячних Виписок на адресу електронної пошти. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно ч. 1 ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. За приписами ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Положеннями статті 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Відповідно до п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Згідно п. 8 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Враховуючи, що повідомлення Позивачем Відповідача про неправомірне використання електронного платіжного засобу, яке є втратою електронного платіжного засобу, відбулось лише 17.01.2019 р. о 17:00 год., після здійснення операції по рахунку, ризик збитків від здійснення операції по рахунку та відповідальність покладається законом саме на Позивача. Відповідно до п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Судом встановлено, що операції (переказ коштів з рахунку позивача) з використанням інтернет-ресурсу «Ощад 24/7» були з використанням усіх реквізитів платіжної картки банку та з правильним введенням паролів (пін-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які могли бути відомі лише позивачу, так як були направлені на його фінансовий номер мобільного телефону. Усі успішні транзакції 17 січня 2019 року були здійснені через систему «Ощад 24/7», кожна наступна оспорювана операція підтверджувалася смс-паролями на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_3 , кожне повідомлення паролю (PIN) до системи «Ощад 24/7» супроводжувалося застереженням щодо нерозголошення отриманої інформації сторонніми особами. Стороннє втручання в програмне забезпечення банку не виявлено. Окрім того, в обґрунтування позовних вимог у позовній заяві робиться посилання на п. 9 розділу IV Положення № 705, яким передбачається, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В даному випадку система дистанційного банківського обслуговування, із застосування якої було здійснено оспорювані Позивачем операції, відповідно до умов Договору передбачає заходи щодо електронної ідентифікації в тому числі шляхом використання електронного підпису - одноразового цифрового паролю, отриманого на номер мобільного телефону, повідомлений Клієнтом Банку в порядку та спосіб, визначений договором, який є аналогом власноручного підпису Клієнта, що виключає застосування п. 9 Положення № 705 до спірних відносин. Таким чином, враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена електронна ідентифікація самого електронного платіжного засобу і його користувача -Позивача, відсутності належних доказів щодо проведення операцій сторонніми особами поза волею та бажанням Клієнта, відсутності доказів вини Банку, саме Позивач несе відповідальність за проведені ним операції по власному рахунку. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року по справі №522/22780/15-ц. Позивачем не надано доказів, що саме з вини інших осіб та/або представників банку були перераховані кошти з його рахунку. В разі ж втрати ним фінансового номеру (SIM-карти) ризик та негативні наслідки даної події несе також Позивач. Згідно п. 1.2 Договору № 845454 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, які надходять клієнту, та забезпечує проведення розрахунків за операціями, в т.ч. здійсненими з використанням платіжної картки, в межах витратного ліміту. Пунктом 1.5 вказаного Договору визначено, що при підключенні до послуг отримання щомісячних виписок на адресу електронної пошти, послуг смс-банкінгу, клієнт погоджується з тим, що надана інформація передається незахищеними каналами зв`язку та може стати відомою третім особам без відома на те клієнта або банку. Банк не несе відповідальності за збитки, завдані клієнту у разі розголошення (розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, а також у разі розголошення клієнтом логіну та паролю до систем WЕB-банкінг «Ощад 24/7» та/або ПІН-коду до системи Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та отримання щомісячних виписок на адресу електронної пошти. Згідно п. 3.2 цього Договору підключення до систем WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» здійснюється клієнтом відповідно до Інструкції користувача з використанням пристрою клієнта (персональний комп`ютер, мобільний телефон тощо), що відповідає технічним вимогам, вказаним в Інструкції користувача, та який має доступ до мережі Інтернет. За приписами п. 3.4 Договору сторони визнають, що отримані Банком платіжні документи, створені в системах WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та підтверджені паролем клієнта або ПІН-кодом до системи Mobile-банкінг «Ощад 24/7», мають таку ж юридичну силу, як і документи, що були подані клієнтом на паперовому носії та підписані власноруч клієнтом. Згідно п. 3.5 Договору права, обов`язки та відповідальність сторін при дистанційному обслуговуванні клієнта за допомогою систем WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» обумовлені в Правилах. Порядок користування та функціональні можливості систем WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile-банкінг «Ощад 24/7» визначені в Інструкції користувача, з якою клієнт зобов`язаний ознайомитись до початку користування системою. Аналізуючи в вищевказані положення, судом першої інстанції зроблено вірний та обґрунтований висновок про те, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення відповідної інформації. Матеріалами справи підтверджено, що переказ коштів 17 січня 2019 року був здійснений з використанням платіжної інтернет-системи «Ощад 24/7» (переказ з картки на картку), транзакції здійснювались з введенням одноразових смс-паролів, отриманих позивачем на його фінансовий номер телефону, а тому могли бути відомі лише йому. Відповідно до п. 23.1 Закону платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Відповідно до п. 23.4 Закону ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що вслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором. В даному випадку позивач звернувся до банку вже після настання дати валютування, тобто після зарахування їх на рахунок отримувачів. Крім того, будь-яких доказів того, що дублікат SIM-карти мобільного зв`язку отримали сторонні особи без його відома ОСОБА_1 не надав. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що АТ «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дані операції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №522/22780/15-ц. Наведені скаржником доводи на обґрунтування його позиції у справі та вказані ним посилання на правові позиції Верховного Суду України, які викладені у постановах, датованих 2015 та 2018 роками, не спростовують наведених вище висновків суду, а тому до уваги не беруться. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ВП ВС, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18). Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03). Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Докази та обставини, ні які посилаються скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону. З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 13 липня 2021 року. Головуючий Судді: