Постанова Донецький апеляційний суд № 243/6007/20

Єдиний унікальний номер 243/6007/20 Номер провадження 22-ц/804/1385/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Азевича В.Б., Тимченко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 243/6007/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування за апеляційною товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2021 року (суддя Воронков Д.В., повний текст рішення складений 02 березня 2021 року), в с т а н о в и в : 15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 22 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Кредо» був підписаний договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № KTS0NS-185M1CL. 07 березня 2020 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок (закритий перелом зовнішньої кістки без зміщення правого гомілко ступневого суглобу), внаслідок якого у нього виникло право на отримання страхового відшкодування згідно договору страхування. Відповідач не заперечував проти кваліфікації нещадного випадку, що стався з позивачем як страхового випадку. Зазначений страховий випадок передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі 2500,00 грн. 10 березня 2020 року позивачем направлено на адресу відповідача документи, які підтверджують факт настання страхового випадку, зокрема: заяву про страхову виплату, медичну довідку від 07 березня 2020 року, рентгенівський знімок пошкодженої кінцівки. Листом відповідача від 11 березня 2020 року повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з закінченням терміну дії договору страхування до настання страхового випадку. Листом відповідача від 15 квітня 2020 року зазначено, що договір страхування був достроково припинений у зв`язку з ухилянням позивача від погодження додаткової угоди про збільшення страхового тарифу. Після надходження на адресу відповідача заяви про досудове врегулювання спору відповідач повернув позивачу отримані страхові внески у розмірі 298,50 грн. Просив з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з ТДВ СК «КРЕДО» на його користь страхове відшкодування у розмірі 2201,50 грн. та витрати на правничу допомогу і сплачений судовий збір. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 2201,50 грн., судові витрати у сумі 840,80 грн., та витрати на правничу допомогу у сумі 1350 грн. З вказаним рішенням не погодився відповідач ТДВ СК «Кредо» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно п. 1.3.6. умов страхування до договору страховик має право достроково припинити дію цього договору страхування в порядку, передбаченому цим договором страхування. Відповідач вирішив скористатись своїм правом щодо зміни умов договору та подальшого його припинення, якщо такі зміни не будуть прийняті позивачем. Такі зміни є розумними та справедливими, оскільки за умовами договору страхування (його умов страхування) право відповідача (як і позивача) на односторонню зміну умов договору є категоричним та не зобов`язує страхову компанію досліджувати які-небудь додаткові обставини щодо страхових ризиків. Таким правом ТДВ СК «Кредо» може скористатись у будь-який час. Договір страхування є припиненим з 16 грудня 2018 року, оскільки відповідачем дотримані процедури зміни та припинення договору страхування. Підставою припинення дії договору стало ухиляння позивача від підписання додаткової угоди. З урахуванням норм Правил надання послуг поштового зв`язку та враховуючи відсутність порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку виходить, що у разі якщо лист-вимогу про вчинення відповідної дії направлено відповідачем за належною адресою, і його повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної дії. 16 грудня 2018 року договір страхування припинив свою дію, тому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з настанням нещасного випадку 07 березня 2020 року відповідачем було відмовлено правомірно. Позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважає рішення суду законним, обґрунтованим і правильним по суті. Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 3 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 22 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Кредо» укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № KTS0NS-185M1CL (а.с. 81-82). Відповідно до пункту 6.2. договору страхування, нещасним випадком за цим договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі застрахованої особи подію, що фактично відбулась, і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками, ботулізм, захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) застрахованої особи або її смерть. Пунктом 7 договору страхування передбачено, що він діє 12 місяців з 23 червня 2018 року по 22 червня 2019 року включно (але не більше ніж сплачуваний період). Цей договір пролонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жоден з учасників договору не заявить про бажання його припинити. Сплачуваний період страхування один місяць. Згідно пункту 10 договору страхування встановлено загальний страховий платіж у розмірі 240,00 грн. Пунктом 11.5 договору страхування передбачено, що у разі несплати або не повної сплати відповідної частки страхового платежу цей договір не набуває сили або припиняє свою дію і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються. У разі сплати наступної частки страхового платежу цей договір поновлює свою дію з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем надходження страхового платежу на поточний рахунок страховика. Даний договір підписано з боку страховика із використанням факсимільного відтворення підпису та печатки за допомогою засобів механічного чи іншого копіювання, а з боку страхувальника із використанням електронного підпису шляхом введення в програмні комплекси площадки ОТП паролю, надісланого на мобільний телефон страхувальника провайдером. Згідно довідки № 05/09-18(02) від 05 вересня 2018 року ОСОБА_1 за договором добровільного страхування від нещасних випадків № KTS0NS-185M1CL з 23 липня 2018 року по 23 червня 2020 року здійснював щомісячні страхові платежі у розмірі 20,00 грн. (а.с. 17). 07 березня 2020 року позивач звернувся до травматологічного відділення за медичною допомогою у зв`язку з травмою (закритий перелом зовнішньої кістки без зміщення правого гомілко ступневого суглобу). 10 березня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява до страхової компанії про страхову виплату у зв`язку з подією від 07 березня 2020 року (а.с. 22). Згідно відповіді на заяву про досудове врегулювання спору відповідач надіслав лист від 20 березня 2020 року № Э.37.7.0.0/763, яким відмовився переглянути прийняте рішення та відмовив у виплаті страхового відшкодування, повернув позивачу отриманні страхові внески у розмірі 298,50 грн., оскільки подія відбулась після закінчення терміну дії договору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач продовжував сплачувати щомісячні платежі за договором страхування, внаслідок чого, за умовами договору, останній пролонгувався на такий же строк (12 місяців), страхувальник не заявляв про бажання припинити договір, та не надавав своєї згоди на припинення договору. Зміни та доповнення до договору страхування можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору страхування, а волевиявлення позивача на зміну умов договору страхування або його припинення не було, згоди на зміни та доповнення до договору страхування та укладення додаткової угоди позивач не надавав. Апеляційний суд погоджується з висновками суду з наступних підстав. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 4 Закону України «Про страхування» предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Підпунктом 6.1.2. вищевказаного договору добровільного страхування передбачено, що страховим випадком вважається, зокрема, ушкодження кінцівок, розмір виплати у разі отримання застрахованою особою такого ушкодження складає від 1 до 100 відсотків від страхової суми, яка становить 2500 грн. Пунктом 6.2. зазначеного договору страхування передбачено, що нещасним випадком за цим договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі застрахованої особи подію, що фактично відбулась, і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками, ботулізм, захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) застрахованої особи або її смерть. Отже, вищевказаний договір страхування між сторонами укладено з метою захисту майнового інтересу в разі настання певної події, яка обумовлена умовами цього договору страхування, тобто здійснення страховиком страхової виплати в разі настання страхового випадку за ризиками, визначеними договором страхування. Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до статті 990 ЦК страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Аналіз цих норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Частиною 1 статті 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Згідно з частиною 1 статті 10 цього ж закону страхувальник вносить страховику певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією). У відповідності до норм частини 1 статті 16 зазначеного закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Частинами 1 - 3 статті 28 цього Закону передбачено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії; виконання страховиком зобов`язань перед страхувальником у повному обсязі; несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; в інших випадках, передбачених законодавством України. Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України. Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено. Відповідно до пункту 7 договору страхування, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Кредо», цей договір діє 12 місяців з 23 червня 2018 року по 22 червня 2019 року включно (але не більше ніж оплачуваний період). Термін закінчення останнього оплаченого періоду страхування відповідає терміну закінчення Договору страхування. Цей договір лонгується на такий самий строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників Договору страхування не заявить про бажання його припинити. Оплачуваний період страхування один місяць. Пунктом 10 зазначеного договору страхування встановлено загальний страховий платіж у розмірі 240,00 грн. Пунктом 11.2 зазначеного договору визначено спосіб оплати: щомісячний регулярний платіж у розмірі 20,00 грн., сплачений на рахунок Страховика. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 сплачував щомісячні страхові платежі починаючи з 23 липня 2018 року і в подальшому, після настання страхового випадку, продовжував сплачувати страхові платежі, що свідчить про те, що позивач не виявляв бажання про припинення договору та виконував обов`язки страхувальника в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із частинами 1 та 2 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У відповідності до пункту 2.2 Умов страхування за договором добровільного страхування від нещасних випадків, а саме зміни та доповнення до договору страхування можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору страхування. Пунктом 2.1.6 Умов страхування за договором добровільного страхування від нещасних випадків передбачено, що цей Договір страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі припинення його за вимогою однієї із сторін. Дію цього договору страхування може бути достроково припинено за вимогою Страхувальника або Страховика. Про намір достроково припинити дію цього договору будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу листом не пізніш як за 30 днів до дати припинення дії Договору страхування. Згідно матеріалів справи 16 листопада 2018 року відповідач направив на адресу позивача лист-вимогу із пропозицією укласти додаткову угоду до договору страхування від нещасних випадків, якою страховий тариф визначено в розмірі 2400,00 грн. Запропоновано у випадку згоди з пропозицією в строк 30 календарних днів з дати отримання даної вимоги підписати додаткову угоду, яка є додатком доданої вимоги,та один екземпляр направити Страховику. Та роз`яснено, якщо Додаткова угода не буде підписана протягом 30 днів з моменту її отримання, договір вважатиметься таким, що припинив дію з 16 грудня 2018 року за вимогою Страховика. Однак згідно копії конверту, яким було направлено зазначений лист на адресу страхувальника, він був повернутий відповідачу з поміткою «за закінченням терміну зберігання». Доводи апеляційної скарги про те, що з урахуванням положень Правил надання послуг поштового зв`язку повернення вказаного листа із зазначеною поміткою дає підстави дійти висновку, що адресат повідомлений про вчинення відповідної дії апеляційним судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного. Так, відповідно до пунктів 117, 119 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Разом з тим, за загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнана, а й отримання зазначених відомостей. Відмітка на конверті щодо причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є достатнім доказом інформування позивача про зміну умов договору страхування. Позначення «за закінченням терміну зберігання» не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив, що ТДВ «СК «Кредо» безпідставно відмовила у виплаті страхового відшкодування та необґрутованим є посилання, що подія відбулась після закінчення терміну дії договору, через те що даний договір є пролонгований, позивач продовжував сплачувати щомісячні платежі за договором страхування, а будь-яких додаткових угод до договору не було укладено, оскільки волевиявлення позивача на зміну умов договору страхування або його доповнення чи припинення не було. Крім того, дію договору страхування не було достроково припинено за вимогою когось із сторін і матеріли справи не містять таких доказів. Доводи апеляційної скарги щодо належного повідомлення позивача про розірвання договірних відносин ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються належними та допустимими доказами. Слід зазначити, що фактично, доводи апеляційної скарги відповідача ТДВ ТДВ «СК «Кредо» є такими, що дублюють доводи його відзиву у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду, суду апеляційної інстанції не надано. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування та про необхідність задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними. Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд відхилив заперечення відповідача проти позову та вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, § 2)). Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як справа є малозначною, ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 13 липня 2021 року. Судді І.В. Кішкіна В.Б. Азевич О.О. Тимченко