Ухвала КАС ВС № 640/11717/20

УХВАЛА 13 липня 2021 року м. Київ справа № 640/11717/20 адміністративне провадження № К/9901/23369/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №640/11717/20 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» АТ «Укрзалізниця» звернулось до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 29 червня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, попередня касаційна скарга була повернута скаржникові ухвалами Верховного Суду від 20 квітня 2021 року, від 01 червня 2021 року, як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України. Під час перевірки втретє зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом установлено, що вона є ідентичною (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду") тим касаційним скаргам, які були повернуті вищезазначеними ухвалами Верховного Суду, змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося. Аналогічно попереднім касаційним скаргам, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Водночас Верховний Суд в своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Також, скаржник посилається на ту саму постанову Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 0740/1050/18 посилання на яку судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цій постанові. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити, висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обґрунтувати подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин визначається, зокрема, суб`єктним складом учасників відносин, об`єктом та предметом правового регулювання, а також умовами застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Натомість, скаржник не зазначає в чому саме судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, які наведені у зазначених постановах, не зазначає і того, в чому вбачається подібність правовідносин. Таким чином, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року, від 01 червня 2021 року, касаційна скарга повністю дублює зміст тих, які вже були повернуті судом як такі, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно. Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №640/11717/20 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Яковенко