Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/3634/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3634/20 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця; - зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області перевести, призначити, здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 23.09.2020р. пенсії державного службовця відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" від 16 грудня 1993р. №3723-ХІІ; - стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Херсонській області суму сплаченого судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 2007р. по 22.09.2020р. працювала на посаді судді та голови Новотроїцького районного суду Херсонської області та у зв`язку із досягненням 65-річного віку припинила роботу судді. 23.09.2020р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до пенсійного органу, в якій просила перевести її з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно вимог ЗУ "Про державну службу". Проте, листом ГУ ПФУ в Херсонській області за №4041-3902/Т-02/8-2100/20 від 13.10.2020р. повідомлено позивачку про те, що відсутні підстави для призначення їй пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу". Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивачка звернулася в суд із відповідним позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні пенсії за віком на інший вид пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу". Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області призначити ОСОБА_1 з 23.09.2020р. пенсію державного службовця відповідно до ст.37 ЗУ "Про державну службу" від 16 грудня 1993р. №3723-ХІІ. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонської області судові витрати зі сплату судового збору у сумі 420,4грн. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Херсонської області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії пенсійного органу щодо відмови позивачці у переведенні на пенсію держслужбовця призвели до порушення принципу правової визначеності як складової верховенства права, а також до порушення незалежності суддів, гарантованої статтею 126 Конституції. Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Новотроїцькому сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області 23.09.2010р. та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 23.09.2020р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до ПФУ про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно вимог ЗУ "Про державну службу". Однак, ГУ ПФУ в Херсонській області своїм листом за №4041-3902/Т-02/8-2100/20 від 13.10.2020р. повідомило ОСОБА_1 про те, що право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 мають особи, які на день набрання чинності Закону №889: - займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України; - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. На день набрання чинності Закону №889 (01.05.2016) ОСОБА_1 мала 9 років 01 місяць 01 день стажу роботи суддею, а тому підстави для призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" відсутні. Додатково повідомлено, що відповідно до п.4.1 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3 Порядку). Позивачка не погодилася із такими діями пенсійного фонду, у зв`язку з чим звернулася в суд із відповідним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій УПФ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України від 10.12.2015р. №889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон №889-VІІІ). Правилами ст.1 Закону №889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону №889-VІІІ посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону. Згідно з п.2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з 1.05.2016р. втратив чинність Закон №3723-XII, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. У відповідності до ч.1 ст.37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, вищенаведеною нормою діючого законодавства визначено, що право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723 мають особи, які на день набрання чинності Закону №889: - займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723 та актами КМУ; - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723 та актами КМУ. Як вбачається із матеріалів справи, що на день набрання чинності закону №889, а саме 1.05.2016р. до стажу державної служби ОСОБА_1 , яка з 30.03.2007р. працювала на посаді судді, можливо зарахувати лише 9 років 1 місяць 1 день стажу на посаді судді (а.с.17-32). З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на день набрання чинності Закону №889, а саме 1.05.2016р. ОСОБА_1 не мала 10 років стажу на посадах державної служби, то права на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" позивачка не має. Що стосується посилань апелянта на те, що ОСОБА_1 не зверталась із заявою про перехід на інший вид пенсії встановленого зразка, то апеляційний суд зазнає наступне. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затверджено постановою правління ПФУ за №22-1 від 25.11.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.200р. за №1566/11846 (зі змінами). Відповідно до п.4.1 вказаного порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення, поновлення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3 до Порядку №22-1). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. За правилами п.4.1 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Абзацом 6 п.4.1 Порядку №22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління. Як вбачається із матеріалів справи, що 23.09.2020р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до ПФУ перехід на інший вид пенсії (а.с.7). У відповідь на вказану заяву пенсійним органом направлено лист-відповідь, в якій зазначено, що вищевказане звернення розглядалось у відповідності до вимог ЗУ "Про звернення громадян" (а.с.11-12). Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що подана заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а саме не відповідає уніфікованій формі заяви відповідно до додатку 3 до Порядку №22-1. При цьому, апеляційний суд вважає, що відповідь ПФУ на відповідну заяву не є рішенням про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки воно не відповідає вимогам, встановленим абз.6 п.4.1 Порядку №22-1. Крім того, у зазначеному листі пенсійного фонду за №4041-3902/Т-02/8-2100/20 від 13.10.2020р. чітко вказано, що письмове звернення від 23.09.2020р. розглянуто відповідно до вимог ЗУ "Про звернення громадян". З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачка із відповідною заявою до ПФУ не зверталась, а тому рішення стосовно переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно ЗУ "Про державну службу" не приймалось. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв