Постанова Київський апеляційний суд № 758/823/20

Справа № 758/823/20 Головуючий 1 інстанція- Гребенюк Н.В. Проваження № 22-ц/824/9320/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 08 липня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В., за участю секретаря Малашевського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 24 березня 2021 року про відмову у забезпеченні доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання довіреності недійсною,- в с т а н о в и в: Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 24 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк» про визнання довіреності недійсною відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом виклику до суду старшого перекладача ПАТ «Укрсиббанк» ОСОБА_6. для допиту у якості свідка щодо обставин виконання ним перекладів ним для директора з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування ПАТ «Уксиббанк» ОСОБА_4 (громадянина Франції). Не погоджуючись із ухвалою позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його заяву задоволити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована тим, що суд розглянув його заяву без повідомлення сторін, за його відсутності, внаслідок чого він був позбавлений можливості висловити обгрунтування своєї заяви. Вказує, що суд мав здійснити оцінку обгрунтованості його доводів щодо наявності підстав для забезпечення доказів, зокрема чи спроможний такий захід забезпечення доказів забезпечити фактичне виконання ухвали у разі задоволення судового позову, а також ймовірність утруднення виконання або невиконання ухвали суду у разі невжиття таких заходів забезпечення доказів. Суд не виконав вимоги ч.4 ст.265 ЦПК України, згідно якої у мотивувальній частині ухвали суд повинен зазначити мотивовану оцінку наведених учасником аргументів, встановлені судом фактичні обставини і норми права, які суд застосував та мотиви їх застосування. Окрім того, суд зазначив в ухвалі, що заявлені ним вимоги по суті є клопотанням про виклик свідків, хоча раніше відмовив у виклику даного свідка з підстав, що це можливо через процедуру забезпечення доказів. Відповідач АТ «УкрСиббанк» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не - 2 - скористався. В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коротков А.П. подану апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Подільського районного суду м.Києва як незаконну і постановити нову, якою задоволити заяву позивача. Представник відповідача АТ «УкрСиббанк» Решетнік Ю.І. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на правомірність судової ухвали та відсутність підстав для її скасування. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала відповідає не в повній мірі. Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. Згідно п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Колегією суддів встановлено, що заява про забезпечення доказів розглянута судом першої інстанції у відсутність позивача, який не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Згідно положень ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права. Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов`язкових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, поскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши питання у відсутність позивача ОСОБА_1 , який не повідомлений про дату, час і місце засідання суду. При цьому колегія суддів враховує, що разом із заявою про забезпечення доказів позивач подав клопотання про розгляд його заяви без повідомлення інших осіб, оскільки це може унеможливити та істотно ускладнити отримання відповідних доказів (п.3 ч.4 ст.118 ЦПК України). Проте дана заява не дає суду підстав розглядати заяву без повідомлення позивача. - 3 - Окрім того, колегія суддів враховує, що належне повідомлення сторони про розгляд справи є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій принципу рівності сторін, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема у справі «Лопушанський проти України» у зв`язку із розглядом справи у відсутність відповідача, який не був належно повідомлений, суд констатував, що не було дотримано принципу рівності сторін, гарантованого п.1 ст.6 Конвенції. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Вирішуючи заяву позивача про забезпечення доказів, колегія суддів вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного суду м.Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк» про визнання довіреності недійсною.Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсною довіреності, виданої ПАТ «УкрСиббанк», в особі директора з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування АТ «Уксиббанк» ОСОБА_4 , на ім`я ТОВ «Джі Пі Консалт» в особі головного юрисконсульта Симонян А.В. щодо представництва інтересів АТ «УкрСиббанк» в усіх органах, в тому числі у судах. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що довіреність підписана особою, за відсутності документів, які підтверджують її повноваження та ензнання української мови, у довіреності містяться розбіжності у імені цієї особи. Відсутні докази як перебування у штаті ТОВ «Джі Пі Консалт» головного юрисконсульта Симонян А.В. , так і докази існування самою юридичної особи «Джі Пі Консалт». Провадження у справі відкрито 28 лютого 2020 року. 22 березня 2021 року позивач подав заяву про забезпечення доказів, в якій просив забезпечети докази шляхом виклику до суду старшого перекладача ПАТ «Укрсиббанк» ОСОБА_6. для допиту у якості свідка щодо обставин виконання ним перекладів ним для директора з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування ПАТ «Уксиббанк» ОСОБА_4 (громадянина Франції). Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 , який підписав оспорювану позивачем довіреність, не володіє українською мовою, якою викладена довіреність, не розумів зміст підписаної ним довіреності, що у свою чергу є підставою для її скасування. Згідно ст.76 ЦПК України під доказами розуміються будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч.1 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка - 4 - може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Згідно ч.2 ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, та у постанові від 09 жовтня 2019 рокуу справі № 9901/385/19. Подана ОСОБА_1 заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що доказ, про забезпечення якого порушує питання заявник, а саме - показання свідка, можуть бути утрачені чи їх отримання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначенимст.116 ЦПК України, що у свою чергу свідчить про її необгрунтованість та відсутність підстав для задоволення. Окрім того, згідно ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до частин 4-5 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути поданоу зазначений строк, причини його неподання та докази про вчинення усіх залежних від учасника дій для його отримання, а суд у випадку визнання поважними причин неподання цього доказу, може встановити додатковий строк для його подання. Згідно ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову позивачем не було заявлено про необхідність дослідження доказів у вигляді показань свідка ОСОБА_6 , як і всупереч ч.4 ст.83 ЦПК України не повідомлено у позовній заяві про намір їх отримати. 10 листопада 2020 року підготовче засідання ухвалою суду закрите, а справу призначено до розгляду по суті. Подаючи клопотання про забезпеченя доказів 22 березня 2021 року, тобто поза межами встановлених процесуальним законом строків, позивач не зазначив про поважність причин неподання ним цих доказів у встановлений законом строк та не просив суд встановити додатковий строк для їх подання, що унеможливлює задоволення заяви про забезпечення доказів. Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. - 5 - З викладених вище підстав апеляційний суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 24 березня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви 2 ОСОБА_1 про забезпечення доказів. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: