Постанова 4807 № 310/920/21

Дата документу 12.07.2021 Справа № 310/920/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/2304/21 Головуючий у 1-й інстанції: Черткова Н.І. Є.У.№ 310/920/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Кримської О.М., Дашковської А.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року АТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 18.09.2006. В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за договором станом на 14.01.2021 року позичальник має заборгованість на суму 22 953,78 гривень, яка складається із : 18 502,36 грн. заборгованість за тілом кредиту, в т. ч. 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту та 18502,36 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 4 451,42 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. пеня; 0,00 грн. комісії. Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.09.2006 у розмірі 18 502,36 грн., що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 830 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянт, суд першої інстанції не надав належної оцінки анкеті-заяві, підписаної відповідачем, яка свідчить про те, що сторони дійшли згоди щодо розміру процентів, які банк нараховує за кредитом, ставка дорівнювала 36% на рік. Копія апеляційної скарги і ухвала про відкриття апеляційного провадження направлені відповідачці засобами поштового зв`язку на останню відому адресу місця її реєстрації, а також відповідачка була повідомлена про розгляд апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» через оголошення на офіційному сайті суду «Судова влада». Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в оскаржуваній частині, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. За змістом ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Частинами1, 2, 5 ст.263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення в частині, що переглядається, в повній мірі не відповідає. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом першої інстанції встановлено, що 18.09.2006 ОСОБА_1 підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.17). В анкеті-заяві зазначено, що позичальник згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Окрім того, в анкеті-заяві зазначено, що сторони дійшли згоди про те, що базова кредитна ставка складає 36% на рік. Матеріали справи також містять надані банком Умови та правила користування банківськими послугами (а.с.18-23). Згідно з наданим банком розрахунком, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.09.2006 станом на 14.01.2021 року становила 22 953,78 грн., яка складається з: 18 502,36 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4451,42 грн. заборгованість за простроченими відсотками(а.с.4-14). Підписавши заяву-анкету (міститься два підписи позичальника), які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодила такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання, а тому твердження суду першої інстанції про те, що жодних документів, які б підтверджували погодження із відповідачем сплату процентів,не відповідає фактичним обставинам справи. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, оскільки не врахував. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом відповідно до п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК Українипідлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позовних вимог банку та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками в розмірі 4 451,42 грн. В іншій частині рішення не оскаржувалось і судом апеляційної інстанції не переглядалося. Згідно з ч.ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України АТ КБ «Приватбанк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2270,00грн., суми судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в розмірі 3405,00 грн., а всього 5675,00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Заочне рішення Берянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 травня 2021 у цій справі в оскаржуваній частині та в частині розподілу судових витрат скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість відсотками у розмірі 4451,42 гривень (чотири тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні 42 копійки) та судовий збір в розмірі 5 675,00 гривень (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок). В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядалося. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуючий І.В. Кочеткова Судді А.В. Дашковська О.М. Кримська