Ухвала КАС ВС № 280/8397/20
від 12.07.2021 · АдміністративнаУХВАЛА 12 липня 2021 року м. Київ справа № 280/8397/20 адміністративне провадження № К/9901/23439/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №280/8397/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», про визнання протиправною і скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, УСТАНОВИВ: 29 червня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №280/8397/20 є пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Окрім того, скаржник уважає за необхідне відступити від правової позиції, що була викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №380/7750/20, що за змістом відповідає пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Щодо посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №280/8397/20 установлено, що вона не містить посилань на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №380/7750/20, а тому доводи позивача щодо необхідності відступлення від указаних правових висновків є безпідставними. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, зазначення посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України в аспекті відсутності висновку Верховного Суду є необґрунтованим, оскільки самим скаржником у тексті касаційної скарги наведено пункти постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року №380/7750/20, у яких викладено висновок щодо застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого приватний виконавець, виконавчим округом якого є місто Київ, не міг приймати до примусового виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться в іншому виконавчому окрузі. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання заявника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Щодо посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає таке. Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У тексті касаційної скарги заявник указує, що судами попередніх інстанцій було проведено однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам наданим позивачем та відкинули докази, що спростовують факти, викладені у позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні. Однак, з огляду на те, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, то обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України. У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №280/8397/20. Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №280/8397/20 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду