Постанова 4873 № 927/272/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" червня 2021 р. Справа№ 927/272/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Алданової С.О. Мартюк А.І. секретар судового засідання: Пастернак О.С. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.06.2021 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення у справі №927/272/21 (суддя - Белов С.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" до Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна" про забезпечення позову В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" (надалі - заявник, ТОВ "Олам Україна") звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони: - усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу - Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Яна" (надалі - ПВТП "Яна"), в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію змін відомостей що пов`язані зі зменшенням розміру статутного капіталу та внесення нових учасників до установчих документів компанії Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна" та внесення будь-яких нових відомостей до установчих документів компанії Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна"; - Приватному виробничо-торгівельному підприємству "Яна" відступати будь-яким третім особам, в тому числі, але не виключно TOB "Алексагроенерджи", TOB "Євро Клуб", ПП "Нива-імпульс" права кредиторських вимог за будь-якими та усіма договорами, згідно з якими ПВТП "Яна" має право на отримання коштів; та накладення арешту на: - грошові кошти, які належать ПВТП "Яна", які знаходяться на банківському рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Південний", міжнародний номер банківських рахунків (IBAN) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , МФО 328209, в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн; - грошові кошти, які належать ПВТП "Яна" та які знаходяться на банківському рахунку в публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», міжнародний номер банківського рахунку (IBAN) - НОМЕР_3 , МФО 300528, в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн; - нерухоме майно ПВТП "Яна", а саме картоплесховище, будівля картоплесховища А-1, прибудова а-1, навіс а 1-1, загальна площа (метри квадратні) 890.7 (матеріали стін - бетонні блоки, 1989 року забудови), що знаходиться за адресою Чернігівська область, Сновський район, село Старі Боровичі, вулиця Центральна, будинок 44, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1115394474258; - рухоме майно ПВТП "Яна", а саме на транспортні засоби: марка та модель транспортного засобу - ЗАЗ SENS, дата реєстрації - 26.012017, V двигуна - 1299, рік випуску - 2015; марка та модель транспортного засобу - ГАЗ 66 ТС, дата реєстрації - 28.04.2015, V двигуна - 4250, рік випуску - 1992; марка та модель транспортного засобу - ВАЗ 21099, дата реєстрації - 11.07.2002, V двигуна - 1499, рік випуску - 2002; марка та модель транспортного засобу - причіп ОДИССЕЙ 5 0, дата реєстрації - 14.07.2011, рік випуску -2010; - грошові кошти в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн, які належать ПВТП "Яна" та які знаходяться на рахунках в будь-яких відкритих банках або інших кредитно-фінансових установах України та які будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали про забезпечення позову. Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що ПВТП "Яна" не виконало взяті на себе зобов`язання за Договором поставки №0992/20 від 04.08.2020, у зв`язку з чим ТОВ "Олам Україна" понесло збитки у розмірі 18 798 080, 00 грн та, відповідно вимушене було звернутися до господарського суду за захистом своїх прав. На думку заявника існує реальна загроза невиконання в майбутньому судового рішення у справі №927/272/21 та передумови спричиненню значної шкоди заявникові, внаслідок здійснення ПВТП "Яна" дій, направлених на виведення активів, відсутності у ПВТП "Яна" грошових коштів для виконання зобов`язання за рішенням суду. Заявник звертає увагу на те, що ПВТП "Яна" є боржником перед банками за фінансовими зобов`язаннями. При цьому, останнє обтяжило своє рухоме майно з забороною на відчуження з метою виконання своїх фінансових зобов`язань перед банками. Водночас, ТОВ "Олам Україна" вважає, що ПВТП "Яна" має заборгованості і перед іншими контрагентами за договорами поставки, що також є доказом ускладнення/унеможливлення виконання у майбутньому рішення суду. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 залишено без задоволення заяву ТОВ "Олам Україна" про забезпечення позову. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, ТОВ "Олам Україна" мало б довести, що заходи забезпечення позову, які останнє просить вжити до ПВТП "Яна", а саме накладення арешту на грошові кошти та майно, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу ПВТП "Яна" та відступати права кредиторських вимог за договорами, згідно з якими ПВТП "Яна" має право на отримання коштів, є співмірними з вартісними показниками що заявлені до стягнення, а саме збитків у розмірі 18 798 080, 00 грн. З огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а також не співмірності із заявленими ТОВ "Олам Україна" вимогами, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення у даній справі заяви про забезпечення позову. Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Олам Україна" (скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21, ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення не відповідає критеріям законності, оскільки прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що призвело до помилкових висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржувана ухвала прийнята із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, відтак існує конкретний зв`язок між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Окрім того, скаржником до апеляційної скарги долучено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин такого пропуску. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Олам Україна" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "Олам Україна" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано матеріали справи №927/272/21 з Господарського суду Чернігівської області. 22.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Олам Україна" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів повноважень адвоката Коваля Д.М. на представництво інтересів ТОВ "Олам Україна" у Північному апеляційному господарському суді. 05.05.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, до якого долучено докази наявності повноважень адвоката Коваля Д.М. представляти інтереси ТОВ "Олам Україна" у Північному апеляційному господарському суді, а саме: копію Договору про надання правової допомоги №03-02/2021 від 03.02.2021 та оригінал ордеру серії КВ №733813 від 30.03.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21. Відкрито апеляційне провадження у справі №927/272/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Олам Україна" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2021. Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції. 26.05.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про приєднання нових доказів до матеріалів справи, а саме: - відповідь Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області від 26.04.2021 №31/25/6-м-18; - оригінал ордеру на надання правової допомоги серія КВ №239486 від 24.05.2021, що засвідчує повноваження адвоката Мороз Ірини Василівни представляти інтереси ТОВ "Олам Україна". Відповідач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ "Олам Україна" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зокрема, відповідач у своєму відзиві зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до припущень. При цьому, скаржником не зазначено в чому саме полягає незаконність та необгрунтованість оскаржуваної ухвали. У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.06.2021 оголошено протокольно перерву до 22.06.2021. 22.06.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про приєднання нових доказів до матеріалів справи. У судове засідання 22.06.2021 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. Так, представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. В свою чергу представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін. Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 22.06.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали оскарження ухвали, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з пред`явленням позову ТОВ "Олам Україна" звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони: - усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь-яким іншим без виключення особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу - Приватне виробничо-торгівельне підприємство "Яна" (надалі - ПВТП "Яна"), в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію змін відомостей що пов`язані зі зменшенням розміру статутного капіталу та внесення нових учасників до установчих документів компанії Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна" та внесення будь-яких нових відомостей до установчих документів компанії Приватного виробничо-торгівельного підприємства "Яна"; - Приватному виробничо-торгівельному підприємству "Яна" відступати будь-яким третім особам, в тому числі, але не виключно TOB "Алексагроенерджи", TOB "Євро Клуб", ПП "Нива-імпульс" права кредиторських вимог за будь-якими та усіма договорами, згідно з якими ПВТП "Яна" має право на отримання коштів; та накладення арешту на: - грошові кошти, які належать ПВТП "Яна", які знаходяться на банківському рахунку в Публічному акціонерному товаристві "Південний", міжнародний номер банківських рахунків (IBAN) - НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , МФО 328209, в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн; - грошові кошти, які належать ПВТП "Яна" та які знаходяться на банківському рахунку в публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», міжнародний номер банківського рахунку (IBAN) - НОМЕР_3 , МФО 300528, в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн; - нерухоме майно ПВТП "Яна", а саме картоплесховище, будівля картоплесховища А-1, прибудова а-1, навіс а 1-1, загальна площа (метри квадратні) 890.7 (матеріали стін - бетонні блоки, 1989 року забудови), що знаходиться за адресою Чернігівська область, Сновський район, село Старі Боровичі, вулиця Центральна, будинок 44, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1115394474258; - рухоме майно ПВТП "Яна", а саме на транспортні засоби: марка та модель транспортного засобу - ЗАЗ SENS, дата реєстрації - 26.012017, V двигуна - 1299, рік випуску - 2015; марка та модель транспортного засобу - ГАЗ 66 ТС, дата реєстрації - 28.04.2015, V двигуна - 4250, рік випуску - 1992; марка та модель транспортного засобу - ВАЗ 21099, дата реєстрації - 11.07.2002, V двигуна - 1499, рік випуску - 2002; марка та модель транспортного засобу - причіп ОДИССЕЙ 5 0, дата реєстрації - 14.07.2011, рік випуску -2010; - грошові кошти в межах ціни позову в сумі 18 798 080, 00 грн, які належать ПВТП "Яна" та які знаходяться на рахунках в будь-яких відкритих банках або інших кредитно-фінансових установах України та які будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали про забезпечення позову. В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" та Приватним виробничо-торгівельним підприємством "Яна" було укладено Договір поставки №0992/20 від 04.08.2020, за яким ПВТП "Яна" зобов`язалося поставити заявнику на умовах поставки DАР (Incoterms 2010) товар. 27.11.2020 листом вих. №255 ПВТП "Яна" повідомило ТОВ "Олам Україна" про неможливість виконання Договору поставки №0992/20 від 04.08.2020 у зв`язку зі зміною ціни на товар та пропозицією щодо зміни умов договору (ціни або дати поставки) чи розірвання договору. 04.12.2020 ТОВ "Олам Україна" направило ПВТП "Яна" лист про відмову від зобов`язань згідно з пунктом 8.7 Договору поставки №0992/20 від 04.08.2020. В подальшому, 03.02.2021 представником ТОВ "Олам Україна" на адресу ПВТП "Яна" направлено лист з вимогою до 18.02.2021 відшкодувати збитки у розмірі 24 048 080, 00 грн, завданих невиконанням Договору поставки № 0992/20 від 04.08.2020. У зв`язку з невиконанням зазначеної вимоги ПВТП "Яна", ТОВ "Олам Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 18 798 080, 00 грн. Окрім того, в заяві заявник зазначає про неможливість здійснити зустрічне забезпечення шляхом внесення коштів на депозитний рахунок суду та пропонує внести зустрічне забезпечення у вигляді поруки, на визначену суму від погодженої судом особи. Заявник зазначає, що порука може бути видана материнською компанією заявника Olam International Limited. Суд першої інстанції керуючись ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а також не співмірності із заявленими ТОВ "Олам Україна" вимогами. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі змісту заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, з якими приписи ст.ст. 136, 137 ГПК України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Отже заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/48318, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом позовних вимог у справі №927/272/21 є вимога позивача про стягнення з відповідача 18 798 080, 00 грн збитків у зв`язку з невиконанням ПВТП "Яна" умов договору поставки №0992/20 від 04.08.2020. Звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, позивач посилався на те, що існує реальна загроза невиконання в майбутньому судового рішення та передумови спричиненню значної шкоди позивачеві, внаслідок відсутності у відповідача грошових коштів для виконання зобов`язання за рішенням суду. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд з посиланням на приписи статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що заявник не надав доказів, що невжиття заходів, про які він просить, можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим і відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не наведено фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76-77 ГПК України, які б свідчили про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, а також імовірність утруднення або унеможливлення виконання судового рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що факт ухилення ПВТП "Яна" від виконання зобов`язань чи неналежного виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Доводи заявника стосовно зменшення розміру статутного капіталу ПВТП "Яна" до 735 000, 00 грн, а також та обставина, що відповідач є боржником перед банками за фінансовими зобов`язаннями та обтяжив своє рухоме майно забороною на відчуження з метою виконання своїх фінансових зобов`язань перед банками, не є безумовною обставиною, що може свідчити про вчинення відповідачем дій спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Наявність заборгованості у ПВТП "Яна", як учасника Групи компаній Agrostudio, перед іншими контрагентами за договорами поставки також ґрунтуються лише на припущеннях та ймовірностях. Позов стосується стягнення коштів, а тому накладення арештів на грошові кошти та майно підприємства буде передчасним. Позивачем не доведено які суми коштів знаходяться на банківських рахунках ПВТП "Яна" в ПАТ "Південний", ПАТ "ОТП Банк" та в інших банках або інших кредитно-фінансових установах України. Накладення арештів на рахунки матиме наслідком припинення діяльності підприємства та сплати грошових коштів згідно Кредитного договору №GL2019-01790 від 25.04.2019 та додаткової угоди до нього від 18.06.2020, Генеральної угоди про надання банківських послуг №АGS2020-02685 від 18.06.2020 та додаткових угод до неї, Генеральної угоди про кредитування №GGS2019- 01791 від 25.04.2019 та додаткових угод до неї, Кредитного договору №GL2019-01790 від 25.04.2019 та додаткових угод до нього. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача, оскільки висновок про порушення прав ТОВ "Олам Україна" чи про відсутність таких порушень можливий лише за результатами повноцінного розгляду справи та дослідження. Самі лише твердження скаржника про потенційну можливість ухилення ПВТП "Яна" від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, ТОВ "Олам Україна" мало б довести, що заходи забезпечення позову, які останнє просить вжити до ПВТП "Яна", а саме накладення арешту на грошові кошти та майно, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про юридичну особу ПВТП "Яна" та відступати права кредиторських вимог за договорами, згідно з якими ПВТП "Яна" має право на отримання коштів, є співмірними з вартісними показниками що заявлені до стягнення, а саме збитків у розмірі 18 798 080, 00 грн. Всупереч наведеному заявником не доведено суду адекватність та співмірність обраного забезпечувального заходу. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити щодо поданих скаржником додаткових доказів при перегляді оскаржуваної ухвали. Так, у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд у справі №922/393/18 підтвердив дотримання процесуальних процедур судом апеляційної інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції. Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Близька за змістом правова позиція з цього питання викладена і у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15. Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття до уваги нових доказів у даній справі матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності. З урахуванням вищевикладеного та з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а також не співмірності із заявленими ТОВ "Олам Україна" вимогами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Олам Україна" про забезпечення позову. Скаржником на спростування наведених обставин не було надано жодного доказу, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення питання про забезпечення позову у даній справі та правильність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі. Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Олам Україна" не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 має бути залишена без змін. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої, у резолютивній частині постанови зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на ТОВ "Олам Україна". Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олам Україна" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Олам Україна".

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/272/21 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 12.07.2021. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді С.О. Алданова А.І. Мартюк