Постанова 4807 № 310/13048/13-ц

Дата документу 07.07.2021 Справа № 310/13048/13-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/13048/13 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/2564/21 Морока С.М. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенка Е.А. За участю секретаря:Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Північазовбуд» на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року у справі за заявою Товариства з Обмеженою відповідальністю «Північазовбуд» про видачу дублікату виконавчого листа, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ТОВ «Північазовбуд» звернулось до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, в якому просило видати дублікат виконавчого листа з приводу виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.09.2015 року, прийнятого по справі №310/13048/13-ц за позовом ТОВ «Північазовбуд» до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, про визнання будівництва самочинним та зобов`язання особи знести самовільно збудовані споруди. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. У апеляційній скарзі ТОВ «Північазовбуд» зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повній мірі досліджені обставини справи. Не враховано, що рішення суду не виконано, поновити виконавче провадження, з огляду на відсутність оригіналу виконавчого листа є неможливим. Залишилось поза увагою, що товариство своєчасно направило виконавчий лист на примусове виконання до ВДВС і виконавче провадження було відкрито. Про втрату виконавчого листа стягувачу стало відомо тільки після звернення з відповідною заявою до суду. Просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у видачі дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції керуючись ст.12, 23 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції чинній на моменті видачі дублікату виконавчого листа, виходив з того, що звернення заявника із заявою про видачу дубліката виконавчого листа здійснене поза межами строку пред`явлення його до виконання. При цьому суд виходив з того, що згідно п.17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України видача дубліката виконавчого документа можлива, якщо заява про видачу дубліката подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону. Згідно підпункту 17.4 п.1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції чинній на час видачі виконавчого листа) виконавчі листи на виконання судових рішень можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 вересня 2015 року зобов`язано ОСОБА_1 , яка володіє квартирою АДРЕСА_1 , знести за власний рахунок самовільно збудовані нею на перекритті першого прибудованого поверху житлової будівлі «А» за адресою: АДРЕСА_2 споруди, а саме: капітальну цегляну прибудову, загальною площею 47,25 кв.м. і лоджію на другому поверху належної їй квартири АДРЕСА_3 , та привести вказане перекриття до первинного стану у відповідності до наявної технічної документації. Рішення суду набрало законної сили 23 жовтня 2015 року. 03.11.2015 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області на підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 24 жовтня 2016 року. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції від 05.11.2015 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №310/13048/13-ц, виданий 03.11.2015 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області. Боржнику надано строк добровільного виконання до 13.11.2015 року. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції від 25.02.2016 року на підставі п. 11 ст. 49, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження було закінчено. Відповідно до повідомлення начальника Бердянського міськрайонного ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) постанову про закінчення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа № 310/13048/13-ц від 03.11.2015 року направлено рекомендованим поштовим відправленням до суду. Згідно листа Бердянського міськрайонного суду від 04.02.2021 року оригінал виконавчого листа 310/13018/13-ц до суду не повертався. Отже, судом незаперечно встановлено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.09.2015 року по справі № 310/13048/13-ц подана з пропуском трирічного строку, встановленого для пред`явлення його до виконання. Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Аналогічні положення містить ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (чинний на час звернення стягувача із даною заявою до суду) згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. За таких обставин з огляду на подання ТОВ «Північазовбуд» зяви про видачу дубліката виконавчого листа з пропуском строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та відсутність поважних причин його пропуску, як і взагалі відсутність заяви товариства про поновлення цього строку, суд вірно відмовив у задоволенні заяви. Аналогічний правовий висновок міститься у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), де Велика Палата вказала про те, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 п.1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. При цьому законом не визначено як обов`язкову підставу задоволення такої заяви доведення факту втрати виконавчого листа, а лише встановлено обмеження у строках, а саме до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал, містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (який втратив чинність 05 січня 2017 року), визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Пунктом 5 частини 1 статті 47 цього Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Пунктом 2 частини 1 статті 22 цього ж Закону визначено, що виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено Законом. Згідно ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (ч.1). Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч.2). У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.3). Отже, закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката або у зв`язку із поновленням такого строку, що відповідає наведеному вище правовому висновку Великої Палати, а також правовій позиції Верховного Суду в постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10 та від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12. За таких обставин відмова суду у видачі дубліката виконавчого листа, ґрунтується на законі, викладені в ухвалі висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Північазовбуд» залишити без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2021 року по цій справі залишити без змін. Дата складання повної постанови 12 липня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко