Постанова 4852 № 280/2687/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2687/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі №280/2687/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №280/2687/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 №07-36/107; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №46 від 06.04.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, згідно з довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за № 07-36/107, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року та здійснити нарахування та виплату компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Дане судове рішення набрало законної сили 29.10.2020 року. 09.11.2020 року по справі видано виконавчий лист. 11.12.2020 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто заявнику. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі №280/2687/20 відмовлено. Дана ухвала суду була оскаржена позивачем в апеляційному порядку. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі 280/2687/20 скасовано. В частині повернення заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі від 280/2687/20, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В частині встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі від 280/2687/20, Запорізьким окружним адміністративним судом 11 травня 2021 року постановлено ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовлено. Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у поданій заяві позивачем заявлено вимоги, які за своєю суттю фактично є новими позовними вимогами та не були предметом розгляду суду. Не погодившись із даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити, постановити окрему ухвалу на адресу відповідача. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що під час вирішення заяви судом не надано належної оцінки аргументам позивача, якими останній мотивував свої вимоги. Так, позивач вказує на те, що підставою звернення із заявою, серед іншого, було і те, що відповідачем не здійснено виплату нарахованих коштів на виконання рішення суду від 28.09.2020 року, втім, як зазначав скаржник, дані обставини судом не досліджувались. При цьому, скаржник зауважує, що вимоги про визнання бездіяльності щодо невиплати нарахованих коштів ніяк не можуть бути предметом нового позову, оскільки такі мають розглядатися у порядку статті 383 КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить судове рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Так, в обґрунтування заяви, що є предметом розгляду, позивач посилався на те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відповідачем 04.12.2020 було виплачено за грудень 2020 року довічне грошове утримання виходячи із 50 % працюючого судді на відповідній посаді згідно з довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за № 07-36/107. Як стверджував позивач, відповідач в спірному випадку вчинив протиправні дії щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання у частині зменшення процентного відношення довічного грошового утримання позивача від працюючого судді на відповідній посаді з 90 відсотків до 50, а також допустився протиправної бездіяльності у вигляді несплати коштів за період з 19.02.2020 року. У заяві позивач, зокрема, просив, - визнати дії та бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, здійсненні на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 280/2687/20 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за № 07-36/107 в частині зменшення при здійсненні перерахунку стажу судді та відсоткового співвідношення, визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2016 у справі № 334/6813/16-а та Розпорядженням УПФ України в Дніпровському районі м. Запоріжжя № 802738 від 20.03.2017 з 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді до 50 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді протиправними та бездіяльності у вигляді невиплати нарахованої різниці з 19.02.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 280/2687/20 , здійснити перерахунок, відповідно до частини 4 статі 142 Закону України „Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року №3-1 зі змінами (далі - Порядок № 3-1) та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, з урахуванням вже визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2016 у справі № 334/6813/16-а 34 років 01 місяць 18 днів стажу судді та Розпорядження УПФ України в Дніпровському районі м. Запоріжжя № 802738 від 20.03.2017 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді за довідкою Запорізького апеляційного суду від 26.03.2020 за № 07-36/107, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, а також здійснити нарахування та виплату компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. За наслідками розгляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині підстав поданої заяви щодо відсоткового значення довічного грошового утримання позивача, що виплачується позивачеві. Так, як правильно зауважив суд першої інстанції, у резолютивній частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відсутнє посилання на відсоток від грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, виходячи з якого має бути здійснений перерахунок позивачеві. В мотивувальній частині рішення суд також зазначив, що, зокрема, питання відсотків від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не є предметом спору. Отже, висновки суду першої інстанції в частині підстав поданої заяви щодо відсоткового значення довічного грошового утримання позивача підтверджуються рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020, зі змісту якого вбачається, що таке питання під час вирішення справи по суті судом не вирішувалось, а відтак є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що заява позивача не може бути задоволена з цих підстав. В той же час, під час вирішення заяви суд першої інстанції не звернув увагу на те, що, окрім підстав щодо відсоткового значення довічного грошового утримання, позивач також посилався на протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у несплати нарахованих коштів на виконання рішення суду. Вказаним аргументам позивача судом першої інстанції жодної оцінки не надано, судом не були з`ясовані та досліджені обставини виконання відповідачем рішення суду, з огляду на наведені позивачем аргументи, в частині виплати нарахованих коштів. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, як того вимагає ст..242 КАС України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду. В апеляційній скарзі позивач просить суд апеляційної інстанції не лише скасувати ухвалу суду першої інстанції, а і вирішити подану позивачем заяву. З приводу таких вимог скаржника слід зазначити те, що відповідно до ст..383 КАС України заява подається до суду першої інстанції, який, відповідно, і наділений повноваженнями щодо її розгляду по суті. Оскільки заява позивача, в частині заявлених вимог щодо бездіяльності відповідача по невиплаті нарахованих на виконання рішення суду сум, фактично судом першої інстанції розглянута не була, то суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості розглянути заяву позивача по суті заявлених ним вимог. На підставі викладеного, керуючись ст..ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року по справі №280/2687/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 09.07.2021 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк