Постанова 4852 № 160/14580/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14580/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року (суддя Юрков Е.О.) у справі №160/14580/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Філд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и В : ТОВ «Агро-Філд» звернулося до суду з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії ТУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за № 1345386/36910643 від 05.12.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 17.09.2019 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.09.2019 року, що складена ТОВ АГРО-ФЛД (код ЄДРПОУ 36910643) датою її фактичного отримання. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за результатами господарської операції підприємством було сформовано зазначену податкову накладну, яку було направлено для реєстрації в ЄРПН. У зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної підприємство надало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області додаткові пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій. Проте, відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач вважав вказане рішення протиправними, а зазначену податкову накладну такою, що підлягає реєстрації. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року позов задоволено. Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та необґрунтованості рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданих позивачем податкової накладної було встановлено підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №117 від 21.02.2018р. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, то Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ФІЛД" (ІК в ЄДРПОУ 36910643) зареєстровано 21.12.2009 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Дніпровсько-Новомосковське управління), є платником податку на додану вартість. ТОВ "АГРО-ФІЛД" (продавець) на адресу ДП з ІІ Сантрейд складено податкову накладну № 1 від 17.09.2019 року на товар/послуги на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 1352000,64 грн. 15.10.2019 року ТОВ "АГРО-ФІЛД" направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну № 1 від 17.09.2019 року. Вказана податкова накладна доставлена до Державної податкової служби України, документ прийнято, реєстрація зупинена, що підтверджено квитанцією №

1. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних вказано про виявлені помилки: Обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. ТОВ "АГРО-ФІЛД" 25.11.2019 року подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення вих..№ 25 щодо наявності підстав реєстрації вказаної податкової накладної. Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 29020/10/04-36-06-03-13 від 12.11.2019 року повідомлено, що ТОВ "АГРО-ФІЛД" за рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації виключено з переліку ризикових платників податку (протокол від 30.10.2019 року № 104). Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 05.12.2019 року № 1345386/36910643 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.09.2019 року. Підставою відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН визначено ненадання платником податку копії документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивач звернувся до суду з позовом. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі Порядок №117). Відповідно до п.5 11 Порядку №117 (який був чинним на час виникнення спірних відносин між сторонами): Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті. Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку, критерії ризиковості операцій. На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України у листі № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року затвердила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій. За змістом підпункту 1.6 пункту 1 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. За приписами підпункту 2.1 пункту 2 вказаного листа ДФС України операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "АГРО-ФІЛД" до числа ризикових платників податку, а також наявності у поданій ТОВ "АГРО-ФІЛД" вище вказаній податковій накладній встановлених критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючим органом ані у спірному рішенні, ані у квитанції, якою повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної, не наведено. В той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи Критерію ризиковості платника податку, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і , як наслідок, про необґрунтованість пропозиції позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки така пропозиція, враховуючи підстави зупинення реєстрації податкових накладних, не містить суті та змісту документів, які необхідно надати контролюючому органу. Встановлені обставини справи також свідчать про те, що у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням первинних документів по господарській операції, і вказане повідомлення булі отримане відповідачем. Пунктом 14 Порядку №117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. За приписами пункту 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку). Приписами пунктів 18-20 Порядку встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. В свою чергу, відповідно до пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як зазначено вище, позивачем подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної. В той же час, Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на поданні позивачем пояснення та первинні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку). Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані. Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови реєстрації податкових накладних в ЄРПН стало не надання платником податку «розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. З приводу таких підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН слід зазначити те, що позивачем надавалися контролюючому органу пояснення з приводу порядку оплати за поставлений товар та зазначив, що на час подання для реєстрації ПН оплата за поставлений товар у повному обсязі здійснена не була, а відносно часткової оплати товару надав контролюючому органу відповідні платіжні документи. Але вказаним обставинам контролюючим органом жодної оцінки надано не було, які і не було надано оцінки поданим позивачем документів на підтвердження здійснення господарської операції за наслідками якої сформовано податкову накладну. Отже наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про неправомірність підстав зупинення реєстрації податкової накладної, про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної. Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскарженого рішення відповідачів, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Щодо аргументів ГУ управління ДПС у Дніпропетровській області про дискреційні повноваження контролюючого органу. Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах. У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, контролюючий орган, обираючи одне із альтернативних рішень, прийшов до висновку про те, що правильним рішенням є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Тобто, відповідачем було реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оскарженого рішення. Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України). Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи. Щодо аргументів відповідача про недотримання позивачем строків звернення до суду із позовом. Так, обґрунтовуючи зазначені обставини, відповідач посилається на правову позицію, яка сформована Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18, якою відступлено від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах в частині того, що положення пункту 56.12 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.072019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа №813/4921/17). З приводу таких аргументів відповідача слід зазначити те, що позивач звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення із позовом до суду (а.с.84) та підставою для цього, зокрема, визначав зміну сталої судової практики. Суд апеляційної інстанції вважає, що залишення позову без розгляду, у зв`язку із зміною сталої судової практики, не буде узгоджуватися із такими принципами як принцип юридичної визначеності, принцип справедливості та принцип доступу до правосуддя. На думку суду апеляційної інстанції зміна сталої судової практики, яка відбулася у спірному випадку у бік застосування коротших строків оскарження рішень контролюючого органу у судовому порядку, може та повинна розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду із позовом. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі №160/14580/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступна та резолютивна частини проголошені 08.07.2021 Повне судове рішення складено 09.07.2021 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк