Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5310/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5310/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного Управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (головуючий суддя: Казанчук Г.П.) по адміністративній справі № 340/5310/20, розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження за позовом приватного підприємства "Арміра" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ : Позивач Приватне підприємство "Арміра" (далі ПП "Арміра" ) 19.11.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС у Кіровоградській області), Державної податкової служби України ( далі ДПС України), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 11.09.2020 року №1923935/ 42433795 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.05.2020 року №28, датою її отримання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято відповідачем ГУ ДПС у Кіровоградській області протиправно з порушенням норм чинного законодавства. Позивачем на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної надані усі належні документи та пояснення, які протиправно не взято до уваги, та відмовлено у реєстрації податкової накладної. Зазначені дії контролюючого органу є протиправними, а прийняте рішення підлягає скасуванню. У відзивах на позов відповідачі ГУ ДПС у Кіровоградській області, ДПС України посилаються на неправомірність доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року адміністративний позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем ГУ ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду 27.01.2021 року відповідає, в зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Арміра" зареєстроване як суб`єкт господарювання , основним видом економічної діяльності позивача є діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10). Згідно договору №7 від 01.02.2020 року, укладеного ПП "Арміра" з ПАТ "Бориспільський автозавод" ,контрагенту позивачем надані охоронні послуги, що підтверджено актом №97 від 31.05.2020 року (а.с.24), оплата підтверджена виписками з банку по особовому рахунку (а.с. 15-23, 25). Позивачем після здійсненні операції з надання охоронних послуг ПАТ "Бориспільський автозавод" складена податкова накладна №28 від 31.05.2020 року (а.с.11) , яка в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. За результатами обробки вказаної податкової накладної автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" 10.06.2020 року позивачем отримано квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної зупинена, платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку із цим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання та прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.12). 08.09.2020 року позивачем направлено до податкового органу письмові пояснення та документи (а.с.13-28), незважаючи на які комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.09.2020 року прийнято рішення №1923935/42433795 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 31.05.2020 року (а.с.29). Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. У статті 72 ПК України визначені джерела збору податкової інформації, що використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами унормований статтею 73 ПК України. Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України , реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до цієї норми ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року, та якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 ); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги). Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Згідно пункту 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації. Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Так, порядок перевірки платника податку на відповідність критеріям ризиковості визначений у пункті 6 Порядку №1165, згідно якого у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до абз.2 п.25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення, зокрема , про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п.26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної). Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є, зокрема п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування. Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ПП "Арміра" критеріям ризиковості платника, зокрема, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке: відмова у реєстрації ПН в ЄРПН у зв`язку з ненаданням первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи),в тому числі рахунків-факту /інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт /послуг) урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18, від 14 травня 2019 року по справі №817/1356/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 тощо. Матеріалами справи підтверджено, що у оскаржуваному рішенні податкового органу від 11.09.2020 року №1923935/ 42433795 зазначено про відповідність платника податку ПП "Арміра" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, направив до контролюючого органу пояснення на підтвердження здійснення операції щодо надання охоронних послуг у рамках укладеного договору з ПАТ "Бориспільський автозавод" від 01.02.2020 року №7, та копії первинних бухгалтерських документів, які у повній мірі розкривають зміст господарської операції. Однак комісія ГУ ДПС у Кіровоградській області, розглянувши ці документи, прийняла оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зі змісту якого слідує, що підставою для відмови у реєстрації складеної позивачем податкової накладної стало не надання платником податку копій документів. Оцінюючи надані позивачем документи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують здійснення господарської операції по податковій накладній №28 від 31.05.2020 року, відсутні докази маніпулювання податковою звітністю ПП "Арміра", та докази здійснення позивачем ризикових операцій, а тому підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку- відсутні. В силу викладеного суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 11.09.2020 року №1923935/ 42433795 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2020 року №28 та зобов`язав ДПС України зареєструвати в ЄРПН цю податкову накладну. Суд першої інстанції у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України правомірно стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на оплату судового збору у сумі 2102 грн. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано. Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування. Керуючись ст.315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного Управління ДПС в Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року по адміністративній справі № 340/5310/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 червня 2021 року, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий