Постанова 4851 № 520/18226/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2021 р. Справа № 520/18226/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. (ухвалене суддею Панченко О.В.) по справі № 520/18226/2020за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи Державне підприємство "Національні інформаційні системи" , Приватне підприємство "Укрбалпром", про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3900/5 від 09.11.2020 р. «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1»; відновити доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2805/7 від 26.10.2020 р. «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1». За результатами проведеної камеральної перевірки Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3900/5 від 09.11.2020 р. «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1», яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з встановленням порушень позивачем вимог статей 10, 23, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р., оскільки під час проведення державної реєстрації припинення обтяження приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення від 09.09.2020 р. № 53974054 про державну реєстрацію за наявності підстав для зупинення розгляду заяви від 09.09.2020 р. № 41341594 та направлення запиту до суду про отримання, засвідченої в установленому порядку копії рішення суду. Аналогічні порушення допущені приватним нотаріусом ОСОБА_1. при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2020 р. № № 53975538, 53976513, 53977339, 53974878, 53976965. Судовим розглядом встановлено, що листом Міністерства юстиції України № 4535/19.2.1/36-20 від 10.11.2020 р. копія вищевказаного наказу направлена для виконання до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», у зв`язку з чим 28.10.2020 р. позивачу припинено доступ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Не погодившись із вищезазначеним наказом відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ обґрунтований та не підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (стаття 2-1 Закон України «Про нотаріат»). Статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин в подальшому - Закон № 1952-IV) встановлений порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, частиною 1 якої визначено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків. Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону № 1952-IV, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 р. № 990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації (в подальшому - Порядок № 990), який визначає процедуру здійснення Міністерством юстиції України, відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно із абз. 1 п. 16 Порядку № 990, у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразового порушення визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань чи встановлення невідповідності державного реєстратора кваліфікаційним вимогам, визначеним законодавством, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (абз. 2 п. 16 Порядку № 990). Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора, який є нотаріусом, може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 37-1 Закону України № 1952-IV, а не до відповідальності, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону України № 1952-IV, яку можна застосовувати лише до державного реєстратора, який не є нотаріусом. Як вбачається з оскаржуваного наказу відповідача, приватному нотаріусу ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з встановленням під час проведення камеральної перевірки неодноразових грубих порушень, визначеного законодавством порядку державної реєстрації. Проте, Міністерством юстиції України при винесенні оскаржуваного наказу безпідставно, в порушення пункту 16 Порядку № 990, до позивача застосовано саме такий вид відповідальності, оскільки така відповідальність може бути застосована лише до державного реєстратора, який не є нотаріусом. Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 37-1 Закону України № 1952-IV відповідачем у спірному наказі не зазначено мотивів притягнення позивача саме такого виду відповідальності. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки Міністерством юстиції України при винесенні цього наказу протиправно до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 застосовано п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону № 1952-IV та в наказі не зазначено мотивів його прийняття. Щодо позовних вимог позивача про відновлення доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Наказом Міністерства юстиції України № 2586/5 від 15.12.2015 р. затверджено Порядок забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (в подальшому - Порядок № 2586/5). Відповідно до п. 1 Порядку № 2586/5, цей Порядок визначає процедуру забезпечення доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - реєстри), особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у відповідних реєстрах, у тому числі щодо прийняття та видачі документів (далі - користувачі), шляхом надання ідентифікаторів доступу, припинення доступу до реєстрів, а також порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу про тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доступ до реєстрів надається не пізніше наступного робочого дня після отримання адміністратором реєстрів відповідного судового рішення, що набрало законної сили (абз. 3 п. 9 Порядку № 2586/5). Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносинах є зобов`язання Міністерства юстиції України відновити державному реєстратору - приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. та прийняти постанову, якою задовольнити позов приватного нотаріуса ОСОБА_1 Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 840,80 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20 грн., а всього 2102 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України. Керуючись ст. ст. 77, 243, 272, 286, 308, 315, 316, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 по справі № 520/18226/2020 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3900/5 від 09.11.2020 р. "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1». Зобов`язати Міністерство юстиції України відновити державному реєстратору - приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та за подання апеляційної скарги в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок, а всього 2102 (дві тисячі сто дві) гривні. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін