LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС910/11648/19

від 09.07.2021 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без руху до 06.08.2021.

УХВАЛА 09 липня 2021 року м. Київ Справа № 910/11648/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В., розглядаючи матеріали касаційної скарги Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (колегія суддів: Дикунська С. Я., Тищенко О. В., Станік С. Р.) і рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 (суддя Трофименко Т. Ю.) у справі за позовом виконувача обов`язків прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до 1) Миколаївської обласної державної адміністрації, 2) Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування реєстраційних записів ВСТАНОВИВ: 14.06.2021 Миколаївська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 (повний текст підписаний 24.05.2021) і рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2020. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 справу передано раніше визначеному складу суддів: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.07.2021 у зв`язку з прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді Кушніра І. В. здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Краснов Є. В.-головуючий (доповідач), Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю. Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Суд звертає увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19). Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України з вказівкою на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Водночас, зазначення у касаційній скарзі загальної вказівки на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без належного обґрунтування, є недостатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Для усунення недоліків касаційної скарги, поданої, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді незазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 169, 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) залишити без руху до 06.08.2021.

2. Встановити Миколаївській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Миколаївській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»