Постанова 4806 № 308/2444/21

Справа № 308/2444/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06.07.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бондарюка К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/431/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Бондарюка К.В. в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 04. 2021. Цією постановою: ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 )­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­, паспорт громадянин Румунії НОМЕР_1 від 07. 02. 2017, (проживає АДРЕСА_2 ), визнаний винним у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р. н. з. Румунії НОМЕР_3 , вартість якого становить 224 203 (двісті двадцять чотири тисячі двісті три) грн. 21 коп. На підставі ч. 2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскувати легковий автомобіль марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р.н.з. Румунії НОМЕР_3 , постановлено стягнути з ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) на користь держави його вартість. Стягнуто з ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), судовий збір на користь держави у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. Із протоколу про порушення митних правил № 0115/30500/21 від 25. 01. 2021 та постанови судді від 15. 04. 2021 вбачається, що управлінням забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниціДержмитслужби здійснюються перевірочні заходи, з метою встановлення фактів порушення громадянами термінів тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Проведеною перевіркою з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України встановлено, що 12. 07. 2019 через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС громадянин Румунії ОСОБА_5 було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р. н. з. Румунії НОМЕР_3 , в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». -2- Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. 22. 08. 2019 набрали чинності зміни до статті 481 МК України, згідно із Законами України від 08. 11. 2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16. 05. 2019 № 2725-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги». Станом на 25. 01. 2021 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значився. Згідно витягу з мережі Інтернет (сайт «mobilе.de») вартість аналогічного/ подібного автомобіля складає 7700 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 12. 07. 2019 становить 224 203 (двісті двадцять чотири тисячі двісті три) грн. 64 коп. Таким чином, ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ), перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р.н.з. Румунії НОМЕР_3 , більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 МК України. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Бондарюк К.В. в інтересах ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) порушує питання про скасування постанови суду від 15. 04. 2021 та закриття провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає про те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_7 та його захисника, чим порушено право особи на захист. Вказує на те, що ОСОБА_6 не визнає вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а тому вважає постанову суду необґрунтованою, висновки в ній про наявність складу адміністративного правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи. Зазначає, що ст. 481 МК України (в редакції від 25. 11. 2018, яка діяла на час ввезення на митну територію України автомобіля марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р.н.з. Румунії НОМЕР_3 , не передбачала відповідальність у виді конфіскації транспортного засобу та складалась з трьох частин. Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України від 08. 11. 2018 № 2612-VIII внесено зміни до ст. 481 МК України шляхом викладення її у новій редакції, яка передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж 30 діб у виді накладення штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Таким чином вважає, що дії ОСОБА_7 не могли бути кваліфіковані за ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки на час ввезення ним на митну територію України вищевказаного автомобіля не існувала вказана норма. Окрім того, вказує на відсутність доказів вини ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а протокол про порушення митних правил складений із значними порушеннями за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також вважає, що вартість вилученого у ОСОБА_7 автомобіля встановлена суто з інформативних джерел та не є достовірною, без проведення у справі -3- відповідної експертизи на предмет визначення його реальної вартості. Одночасно захисником порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 15. 04. 2021 з огляду на те, що ні ОСОБА_8 , ні його захисник присутніми в судовому засіданні суду першої інстанції не були, про наявність і зміст оскарженого судового рішення їм стало відомо тільки 27. 05. 2021. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бондарюка К.В., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк вручена копія оскаржуваної постанови від 15. 04. 2021. У матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови. З метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Статтею 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. У відповідності до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та протоколу про порушення митних правил № 0115/30500/21 від 25. 01. 2021, управлінням забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниціДержмитслужби здійснюються перевірочні заходи, з метою встановлення фактів порушення громадянами термінів тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Із матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України встановлено, що 12. 07. 2019 через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС громадянином Румунії ОСОБА_9 ) було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р. н. з. Румунії НОМЕР_3 , в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». -4- Станом на 25. 01. 2021 вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значився. З урахуванням положень ч. 6 ст. 481 МК України, громадянин Румунії ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ), перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р. н. з. Румунії НОМЕР_3 , більше ніж на тридцять діб. Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України: тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. У відповідності до ч. 2 ст. 380 МК України: транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів, та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Згідно ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Відповідно до ч. 5 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. У відповідності до ч. 6 ст. 481 МК України адміністративна відповідальність настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Апеляційний суд вважає, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 6 ст. 481 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказами. -5- Факт перевищення ОСОБА_1 встановленого ст. 380 МК України строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування марки «NISSAN NAVARA D40» VIN-код № НОМЕР_2 , р. н. з. Румунії НОМЕР_3 в режимі тимчасового ввезення до одного року, підтверджується доказами, а саме: даними протоколу про порушення митних правил № 0115/30500/21 від 25. 01. 2021, в якому викладено обставини порушення; витягом з АСМО «Інспектор», доповідної записки старшого державного інспектора ВОР №1 управління ЗПМП Гедеша Т.В. від 25. 01. 2021. Апеляційний суд вважає, що зібрані у справі докази є достатніми та достовірно вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, які підпадають під ознаки ч. 6 ст. 481 МК України. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_10 , який склав протокол про порушення митних правил, був упереджений при проведенні перевірки та складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , що в нього були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, на такі дані не вказується в апеляційній скарзі, у зв`язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував і відсутність у матеріалах справи доказів про вжиття ОСОБА_1 будь-яких заходів, спрямованих на вивезення транспортного засобу за межі митної території України. Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції в матеріалах справи відсутні докази про наявність обставин, передбачених ст. 460 МК України, із настанням яких передбачені ст. 481 цього Кодексу діяння не тягнуть за собою адміністративної відповідальності, а також дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску ОСОБА_1 строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України. Станом на 25. 01. 2021 ОСОБА_1 вищевказаний автомобіль за межі митної території України не вивіз, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МК України, зазначеною особою подано не було. ОСОБА_1 перевищив строк зворотного вивезення вищевказаного автомобіля, ввезеного на митну територію України в режимі тимчасового ввезення терміном до одного року більше ніж на 30 діб, зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України. Доводи захисника про те, що на момент ввезення ОСОБА_1 транспортного засобу на митну територію України 12. 07. 2019, стаття 481 МК України не передбачала відповідальності за ч. 6, оскільки взагалі мала лише три частини, а митними органами на нього був складений протокол саме за ч. 6 ст. 481 МК України, за якою він не може нести відповідальність з огляду на положення ст. 58 Конституції України, є помилковими. Бездіяльність у виді не вивезення транспортного засобу за межі митної території України є триваючим правопорушенням, яке пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Пунктом 9-5 Прикінцевих та перехідних положень МК України, окрім іншого, визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 481 цього Кодексу, виявлених у період з 22. 08. по 31. 12. 2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті. -6- У даній справі порушення митних правил виявлено 25. 01. 2021, на час дії статті 481 МК України в редакції від 22. 11. 2018, а тому бездіяльність ОСОБА_1 правильно розцінена як правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, в редакції закону, що діяв на момент виявлення правопорушення. Посилання захисника на те, що дана норма не має зворотної дії в часі, суперечить теорії права та змісту ст. 3 МК України, ст. 8 КУпАП, згідно якої особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. За правилами статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судами. Триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. Оскільки вчинене ОСОБА_1 порушення митних правил є триваючим і вважається закінченим з моменту його виявлення, тому дії останнього кваліфікуються за ч. 6 ст. 481 МК України саме в тій редакції, яка діяла на час виявлення триваючого за часом правопорушення. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що застосування в цій справи ч. 6 ст. 481 МК України (в редакції Закону України № 2612-VIII від 08. 11. 2018) порушує закріплений у ст. 58 Конституції України принцип зворотної дії закону в часі є необґрунтованими, оскільки вказана норма МК України розповсюджується на діяння, скоєне і виявлене після набрання нею чинності (пряма дія закону в часі). Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимог ч. 1 ст. 526 МК України та ст. 268 КУпАП суд розглянув справу без участі ОСОБА_7 та його захисника, всупереч відсутності даних про їх належне сповіщення про час і місце розгляду справи, апеляційний суд вважає також такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції викладених у судовому рішенні та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України правопорушення, а також не свідчать про порушення права ОСОБА_1 на захист. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення та порушення митних правил, до того ж факт розгляду справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, наявні в матеріалах справи дані про особу правопорушника, який не визнає вину й не кається у вчинених діяннях, про що свідчить позиція сторони захисту, й застосував щодо ОСОБА_1 вид стягнення, який передбачено санкцією ч. 6 ст. 481 МК України, врахувавши належні докази про вартість транспортного засобу, які ніким в ході запровадження справи не оспорювалися, належним чином умотивувавши судове рішення. Тому, апеляційний суд вважає, що накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскації транспортного засобу є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. -7- На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої не знайшли підтвердження і визнаються безпідставними, - без задоволення. Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обгрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків, призначати експертизи, тощо; те, що стороною захисту не надано доказів у підтвердження доводів апеляційної скарги та спростування висновків суду першої інстанції, у тому числі й про накладення на ОСОБА_11 адміністративного стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось. Керуючись ст. ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : клопотання захисника - адвоката Бондарюка К.В. задовольнити, поновити захиснику - адвокату Бондарюку К.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 04. 2021. Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бондарюка К.В. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15. 04. 2021 щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя