Постанова 4857 № 140/888/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/888/21 пров. № А/857/10605/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 140/888/21 (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Максі авто до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И В : 25 січня 2021 року приватне підприємство (ПП) ,,Максі авто звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 19.01.2021 №265 ,,Про проведення відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства ,,Максі авто. Рішенням від 22 березня 2021 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував наказ Головного управління ДПС у Волинській від 19.01.2021 №265 ,,Про проведення відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства ,,Максі авто. Також суд стягнув на користь приватного підприємства ,,Максі авто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 гривень 00 копійок. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно та необ`єктивно. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на відміну від планової перевірки, у випадку з документальною позаплановою перевіркою строк, який має сплинути від часу повідомлення платника податків про проведення перевірки до власне початку проведення перевірки, законодавством не встановлений . Тобто, контролюючий орган має повне право як надіслати копію наказу заздалегідь, так і особисто вручити її платнику податків у день перевірки. Контролюючим органом були дотримані строки проведення перевірки, які передбачені абзацом другим пункту 200.11 статті 200 ПК України, адже для надання податкової декларації з ПДВ за липень є 20.08.2020. Юридичною підставою для проведення перевірки слугував підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а фактичною підставою для проведення перевірки стало подання ПП ,,Максі авто податкової декларації з податку на додану вартість за листопада 2020 року від 17.12.2020, в якій платник податків задекларував від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 61353121 грн.. За таких обставин відповідач доводить, що оскаржений наказ є правомірним, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. ПП ,,Максі авто правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 19.01.2021 начальник ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України видав наказ №265 ,,Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства ,,Максі авто. Даним наказом визначено провести перевірку приватного підприємства ,,Максі авто щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень-вересень 2020 року, починаючи з 20 січня 2021 року, протягом 5 робочих днів. З метою проведення перевірки згідно вказаного наказу та на підставі направлень від 20.01.2021 №182 та №183 посадові особи ГУ ДПС у Волинській області 22.01.2021 здійснили виїзд за адресою місцезнаходження приватного підприємства ,,Максі авто: м. Луцьк, вул. Рівненська, 76-А. Представник приватного підприємства ,,Максі авто - адвокат Колба С.О. був ознайомлений із оскарженим наказом, проте останній не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, про що був складений відповідний акт про відмову у допуску до проведення позапланової документальної перевірки від 22.01.2021 №45/07-01/41914477. Не погодившись з наказом від 19.01.2021 №265 , ПП ,,Максі авто оскаржило його до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених п. 200.11 ст. 200 ПК України підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу (ПК) України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За змістом підпункту 78.1.8 пункту 78 статті 78 цього Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України. Матеріали справи свідчать, що ПП ,,Максі авто подало податкову декларацію з ПДВ за листопад 2020 року від 17.12.2020, в якій платник податку задекларував від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 61 353 121, 00 гривень, яке сформовано з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень-вересень 2020 року. З метою контролю за правомірністю визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, відповідно до податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року від 17.12.2020, контролюючий орган видав спірний наказ №265. Пунктом 200.11 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Пунктом 37 підрозділу 2 розділу ХХ ,,Перехідні положення ПК України встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу. З 1 липня 2015 року до 1 січня 2017 року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок. Виходячи з наведених норм ПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України має відмінність, застосування якої залежить від того, чи заявлено платником податку відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Якщо так, для проведення перевірки необхідна наявність підстав, визначених у розділі V ПК України. Якщо бюджетне відшкодування не заявлено - така вимога відсутня. Таким чином, контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями. У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо достовірності суми бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю за умови, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки ПП ,,Максі автозареєстроване 05.02.2018, а відтак не могло провадити діяльність у періоди зазначені в пункті 200.11 статті 200 ПК України. Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що від`ємне значення, зазначене в податковій декларації з ПДВ за листопад 2020 року, податку на додану вартість в сумі 61 353 121, 00 гривень, сформоване з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень-вересень 2020 року, тобто за операціями з придбання товарів/послуг за період після 01.01.2017, що також підтверджується інформацією з податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року від 17.12.2020. При цьому, бюджетне відшкодування податку на додану вартість, позивачем не заявлялося. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність у ГУ ДПС у Волинській області перелічених у пункті 200.11 статті 200 ПК України підстав для проведення документальної позапланової перевірки підприємства позивача, оскільки за даними податкової декларації за листопад 2020 року від`ємне значення податку на додану вартість було сформовано ним за операціями, вчиненими після 1 січня 2017 року. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов аргументованих висновків щодо протиправності наказу ГУ ДПС у Волинській області від 19.01.2021 №265 ,,Про проведення відповідно до п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства ,,Максі авто, а відтак оскаржений наказ підлягає скасуванню. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 140/888/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. В. Святецький судді О. М. Довгополов Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 08.07.2021