Постанова 4855 № 580/1665/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1665/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кульчицький С.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Міністерства освіти і науки України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИВ: До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» (далі позивач) з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова». Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №580/1665/21. 28.04.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про застосування заходів забезпечення позову, в якій просить: - заборонити відповідачу вчиняти дії, що полягають у застосуванні наслідків наказу №22-л від 26.02.2021 Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», вчиняти дії щодо обмеження у правах, які існували до прийняття наказу №22-л від 26.02.2021; - зобов`язати відповідача відновити дані про позивача в Реєстрі закладів вищої освіти, розблокувати та видалити відмітки про анулювання ліцензій за результатами перевірки і прийняття наказу №22-л від 26.02.2021 в реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Ліцензійному реєстрі суб`єктів освітньої діяльності; - зобов`язати утриматись до моменту набрання чинності судовим рішенням у справі №580/1665/21 від вчинення дій, що полягають у блокуванні (обмеженні) позивача у реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В. В. від 29.03.2021 у справі №580/1666/21 вжито заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Однак, незважаючи на наявність зазначеної ухвали, відповідачем вчиняються дії щодо застосування наслідків оскаржуваного наказу. Позивач зазначає, що нагальною потребою для забезпечення виконання своїх зобов`язань перед здобувачами освіти є видача дипломів, однак дії відповідача унеможливлюють вчинення таких дій для здобувачів освіти, що закінчують навчання у 2021 році та унеможливлюють здійснення процедури переведення студентів до інших вищих навчальних закладів. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії, що полягають у застосуванні наслідків наказу №22-л від 26.02.2021 про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», вчиняти дії щодо обмеження у правах приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», які існували до прийняття оскаржуваного наказу та зобов`язати утриматись від вчинення дій, що полягають у блокуванні (обмеженні) позивача у реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №580/1665/21 за позовом приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» до Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу № 22-л від 26.02.2021. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представником Міністерством освіти і науки України подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу про забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Міністерства освіти і науки України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи заяву Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наслідками прийняття оскаржуваного наказу відповідачем вчиняються дії щодо виключення позивача з реєстру закладів вищої освіти, обмеження доступу до користування системою Єдиної державної електронної бази з питань освіти з можливістю замовляти дипломи та вчиняти інші дії. Вказана обставина унеможливлює видачу дипломів студентам, які закінчують навчальний заклад в цьому році та унеможливлює здійснення процедури переведення студентів до інших вищих навчальних закладів. Внаслідок анулювання ліцензій позивач втрачає право на здійснення освітньої діяльності, тому припинення освітнього процесу до вирішення даного спору по суті, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, що полягають у застосуванні наслідків наказу №22-л від 26.02.2021 про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», вчиняти дії щодо обмеження у правах позивача, які існували до прийняття оскаржуваного наказу та утриматись від вчинення дій, що полягають у блокуванні (обмеженні) позивача у реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до вирішення спору по суті. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з частин першої - другої ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб. Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 року в справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Також, суд має вказати мотиви, які слугували причиною постановленню ухвали про забезпечення позову, зокрема, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Так, предметом розгляду даної справи є наказ Міністерства освіти і науки України №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова». У свою чергу, позивач своєю заявою, як засіб забезпечення позову до подання позовної заяви просив: - заборонити відповідачу вчиняти дії, що полягають у застосуванні наслідків наказу №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», вчиняти дії щодо обмеження у правах, які існували до прийняття наказу №22-л від 26.02.2021; - зобов`язати відповідача відновити дані про позивача в Реєстрі закладів вищої освіти, розблокувати та видалити відмітки про анулювання ліцензій за результатами перевірки і прийняття наказу №22-л від 26.02.2021 в реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), Ліцензійному реєстрі суб`єктів освітньої діяльності; - зобов`язати утриматись до моменту набрання чинності судовим рішенням у справі №580/1665/21 від вчинення дій, що полягають у блокуванні (обмеженні) позивача у реєстрах та сервісах Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Відтак, фактично метою звернення скаржника до суду із відповідною заявою є зупинення дії оскаржуваного наказу та відновлення свої прав та охоронюваного інтересу до вирішення справи по суті. Натомість, законність чи протиправність наказу Міністерства освіти і науки України №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» є предметом даної справи. З матеріалів справи вбачається, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь заявника, оскільки оскаржуване рішення вважатиметься скасованим з моменту набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, задоволення даної заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії, а саме: наказу Міністерства освіти і науки України №22-л від 26.02.2021 «Про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» та заборони його реалізації, є фактично продовженням виконання позивачем свої функцій, як закладу вищої освіти, з встановленими порушеннями, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу. Крім того, забезпечення вжиті судом першої інстанції шляхом заборони Міністерству освіти і науки України застосовувати наслідки наказу №22-л від 26.02.2021 про результати планової перевірки «Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», вчиняти дії щодо обмеження у правах приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», які існували до прийняття оскаржуваного наказу та зобов`язати утриматись від вчинення певних дій, є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, які суд не може перебирати на себе, відповідно до норм адміністративного судочинства. Також, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши доводи апеляційної скарги зазначає, що Міністерством освіти і науки України, протягом 2019-2020 років, вже проводилася перевірка освітньої діяльності в Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова, проте встановлені порушення, які знайшли своє відображення в акті № 10.3-12-1 від 12.04.2019 року, позивачем усунені не були. У матеріалах справи не міститься, а позивачем не надано, належних пояснень та доказів, що саме стало підставою невиконання встановлених Міністерством освіти і науки України вимог під час перевірки 2019 року. Суд апеляційної інстанції не надає правову оцінку спірним правовідносинам та не досліджує вказане питання щодо встановлених порушень у 2019 році в Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова, проте зазначає, що відносини, які склалися між сторонами мають бути розглянуті по суті, а забезпечення позову в даному випадку є незаконним втручанням у діяльність Міністерства освіти і науки України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість заяви Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, та відповідність їх вимогам частини 2 статті 150 КАС України, а тому оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви. Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242, 243, 294, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року про забезпечення позову - скасувати. У задоволенні заяви Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» про забезпечення позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 07.07.2021 року