Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1169/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1169/21 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. ухвала суду першої інстанції прийнята у м. Херсон, 27 квітня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : 25.03.2021р. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти пенсій за віком; зобов`язання Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 123, п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги апелянт посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2018р. по справі № 607/7919/17 зазначив, що встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення позивача з даною позовною заявою до адміністартивного суду спливає 01.04.2020р. При цьому, даний позов подано ОСОБА_1 25.03.2021р. Зазначає, що ним дійсно отримано 10.04.2020р. щорічну грошову допомогу до 5 травня на свій картковий рахунок, однак 30 вересня 2020р. встановлений законом кінцевий строк, до якого мала бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж та, що була йому фактично нарахована. Отже, на думку апелянта, строк звернення ним з даним позовом до адміністративного суду слід обраховувати саме з 30.09.2020р. Таким чином, поданий ним позов 25.03.2021р., не вважається таким, що поданий з пропуском встановленого ст. 122 КАС України строку. Судова колегія вважає, що у відповідності до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 КАС України строк для звернення до адміністративного суду з цим позовом, перебіг якого обчислюється з 10.04.2020р. На думку суду першої інстанції, саме у цей строк при отриманні щорічної допомоги до 5 травня позивач дізнався про порушення своїх справ, за захистом яких звернувся з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012). Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно із ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Як встановлено ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Приписами ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З вищенаведених норм слідує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. В силу приписів ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Тобто, лише встановлення судом обставини щодо пропуску строку звернення з позовом до суду та відсутність поважних підстав для поновлення такого строку, може мати наслідком залишення її без розгляду згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову у даній справі є питання щодо отримання невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Сторонами у справі не заперечується, що одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік позивач отримав 10.04.2020 року у сумі 1390 грн. В свою чергу, в силу вимог ч.ч. 1, 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 року щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Відтак, є вірним твердження апелянта про те, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року. Такий правовий висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 06.02.2018р. по справі № 607/7919/17. Однак, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на приписич.ч. 1, 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв`язку із чим дійшов хибного висновку про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Посилання суду першої інстанції на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.11.2020р. по справі № 380/5202/20 колегія суддів оцінює критично, оскільки предметом розгляду цієї справи виступало питання невиплати грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік, за захистом яких позивач звернувся до суду по спливу майже 6 років. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до вимогст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Аналогічна норма закріплена також уст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що звертаючись з даним позовом до суду 25.03.2021р., щодо отримання невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України. Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином. оскільки в ухвалі суду першої інстанції викладено висновки, які не відповідають обставинам справи та внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала скасуванню, а справа №540/1169/21 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 308, 311, 315, 320, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 540/1169/21 скасувати. Справу № 540/1169/21 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - направити до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.